Модерністська проза початку ХХ ст.. Світоглядні й естетичні засади модернізму, його художнє новаторство. Модерністські явища в художній прозі на початку ХХ ст. Представники модернізму в європейській прозі. Ф. Кафка -новела "Перевтілення".

МОДЕРНІЗМ

Причини виникнення модернізму

Поняття модернізм не має чіткого визначення; сам термін походить із французької мови від слова модерн і тлумачиться як новий, сучасний. У мистецтві цим терміном позначають доволі широке коло явищ, яким притаманна ідея новизни та експериментаторства. На уроках ми розглядатимемо модернізм як сукупність антиреалістичних новаторських напрямів і течій, що виникли в останній третині XIX століття і продовжили розвиток у XX.

Із курсу літератури 10 класу ви знаєте, що модернізм виник у Франції (згадайте біографію та творчий шлях французьких поетів Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артюра Рембо), поступово поширився країнами Європи і став основним мистецьким явищем XX століття. У його естетиці знайшли розвиток художні принципи, закладені ще у другій половині XIX століття декадентами (згадайте, що ви знаєте про символізм, імпресіонізм, неоромантизм, естетизм).

Естетика модернізму цілком сформувалася у 1880-х роках у середовищі французьких художників-імпресіоністів, які прагнули свободи самовираження та новизни (згадайте зокрема Клода Моне, Едгара Дега і Каміля Пісарро, картини яких було представлено в рубриці «Мистецька галерея» після вивчення творчості Поля Верлена в 10 класі). Вони протистояли академічному мистецтву, традиції і правила якого сформувалися у скульптурі ще в Давній Греції та Давньому Римі, а в живописі — в Італії XVI століття у добу Відродження!

Ці правила особливо жорстко нав’язувала французька Королівська академія мистецтв, яка протягом віків контролювала принципи навчання живопису і скульптури. Також журі академіків визначало відповідність робіт того чи того митця визначеним канонам, фактично втручаючись у творчий процес.

Французька академія мистецтв ще в 1667 році за наказом Короля-Сонця Людовика XIV (1638-1715) запровадила проведення кожні два роки виставок живопису, які з часом отримали назву «Паризьких салонів».

У цих експозиціях брали участь маловідомі художники, які хотіли досягти визнання. Живопис, що отримав схвалення на «Паризьких салонах», називали салонним.

Однак не всі картини допускали до цих виставок — суворе журі академіків не надавало дозволів тим митцям, чиї роботи виходили за межі визначених естетичних традицій.

Так, не вважали мистецькими ті роботи, в яких було використано надто яскраві кольори, помітні на полотні об’ємні мазки, в яких автори нехтували законами перспективи, не приділяли достатньої уваги світлотіням тощо.

Водночас взірцем академічною салонною мистецтва були офіційні і парадні портрети вельмож й аристократів, твори на історичні, біблійні та міфологічні сюжети.

Усе це суттєво звужувало для митців тематику, жанри і художні прийоми. І такий стан речей тривав у Франції впродовж трьох століть!

Академічне (класичне, традиційне) мистецтво поступово стало сприйматися як мертве мистецтво, яке заважає народженню модерного свіжого погляду на світ і людину, яке пропонує лише копіювання дійсності й передбачає лише своєрідне змагання митців у тому, хто точніше застосує традиційну манеру в живописі або скульптурі.

Відчуття безвиході загострилося із появою фотографії, адже будь-яке «копіювання», на думку молодих художників, тепер взагалі втратило сенс.

Однак у середині XIX століття в колах молодих митців визрів протест проти диктату Французької академії, проти її безглуздих правил, які свавільно визначали придатність чи непридатність творів для показу в «Паризьких салонах».

У 1860-1870-х роках художники, чиї роботи журі відкинуло, самі організували виставки своїх картин і скульптур, на яких представили нове мистецтво, вільне від контролю і думки авторитетів. Ці експозиції увійшли в історію як «Виставка зневажених».

Молодих митців другої половини XIX століття не цікавило академічне облагороджене змалювання людини і дійсності. Вони зухвало відмовилися від безкінечного повторення одних і тих самих тем та прийомів.

Нове покоління майстрів-модерністів не бачило ані краплі оригінальності в історичній тематиці, в зображенні довершених античних богів і героїв, в ідеалізованих пейзажах чи повсякденних картинах життя — тобто всього, що притаманне академічному мистецтву.

Як результат — митці-новатори кінця XIX століття — художники, літератори, скульптори, архітектори, декоратори — відмовилися від копіювання академічної манери своїх попередників, від наслідування дійсності, що, на їхню думку, не давало простору для розумової діяльності глядача, а дозволяло йому лише порівнювати те, наскільки твір подібний на оригінал.

Митці-модерністи шукали власний шлях, який змушував би нас замислюватися над ідеєю твору, а не над точністю копії, який відповідав би сучасним поглядам на світ і людину та не обмежував творчої свободи.

Франц Кафка «Перевтілення»

Одним з видатних творів, що складають збірку “Кари”, є повість Кафки “Перевтілення”. Короткий зміст новели дозволить читачеві перейнятися проблемами, існуючими в сучасному суспільстві.

Твір було написано в 1912 році і не опубліковано за життя письменника у зв’язку з виниклим конфліктом у видавництві. У наступні десятиліття було здійснено безліч перекладів новели на різні мови світу.

Видавництву «Курт Вольф», яке випускало в світ новелу, письменник поставив категоричну вимогу: серед ілюстрацій не повинно бути Замзи у вигляді багатоніжки, тому що йдеться про метаморфозу, а її не можна намалювати.

Відновимо знання з теорії літератури!

Композиція (від латів. «побудова, з'єднання») - це побудова твору, розташування і співвідношення всіх його частин і компонентів. Композиція включає: СЮЖЕТ (експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка) і внесюжетниє елементи; взаємозв'язок персонажів, сцен, епізодів; способи зображення (опис, портрет, пейзаж, монологи, діалоги).

Сюжет твору

Сюжетна лінія роману представлена досить коротко. Центральним персонажем є Грегор Замза. Він народився в небагатій Празькій родині. Крім батька і матері, у героя є ще молодша сестра на ім’я Грета. Вся сім’я головного героя складається з людей, що мають чисто матеріальні потреби.

Коли батько Грегора стає банкрутом, головний герой вирішується працювати комівояжером з торгівлі сукном у одного конторника. З того часу він є головним джерелом доходу в сім’ї. Крім того, Франц Кафка пише, що мати Грегора страждала невиліковною хворобою — астмою.

На початку новели розповідається також про постійні робочі поїздки центрального героя. Однак Грегор вирішує залишитися ночувати у себе вдома. У цей момент герой, який має добру і чуйну вдачу, перетворюється в огидне комаху.

Франц Кафка дає в повісті докладний опис нового видимого вигляду персонажа, починаючи від будови його панцира і закінчуючи появою нових незручностей і смакових відчуттів. У свідомості Грегора перемішалося безліч емоцій.

Перебуваючи в глибокій депресії, він починає боятися найменшого шуму, в тому числі і свою тінь. Поступово головний герой втрачає в собі людські якості: спочатку здатність говорити, а потім і всі душевні характеристики.

Попри метаморфози, головний персонаж залишається більшою мірою людиною, на відміну від членів його сім’ї. У своїй повісті Кафка дає докладний опис зміни почуттів сім’ї щодо Грегора.

Спочатку мати і сестра проявляли до нього воістину християнські почуття, а саме любов і співчуття. Однак через деякий час жінки починають відчувати огиду і неприязнь до свого сина і брата, оскільки саме через Нього вони змушені значно скоротити свої витрати і жити в злиднях.

Батько Грегора також ненавидить свого сина у зв’язку з тим, що його перевтілення змусило членів сім’ї Замза шукати роботу і здавати житло квартирантам, які шумлять і не бережуть майно в їхньому будинку. Від оточуючих людей мати і сестра також приховують таємницю жахливого перевтілення Грегора.

Кожне з художніх творів, хай то поезія або розповідь, має певну ідею, в тому числі і повість Кафки «Перевтілення». Сенс новели полягає в наочній демонстрації читачеві постійно змінюються настроїв членів сім’ї до головного персонажа.

Нарешті, материнська надія на його порятунок практично гине, а гнів батька лише тільки посилюється. Саме це служить причиною загибелі Грегора. У пориві люті батько кидає в свого сина гнилими яблуками, одне з яких застряє в спині комахи.

Смерть головного героя позбавила членів сім’ї Замза від цього тяжкого тягаря. Ніхто з них абсолютно не засмучений загибеллю і сумною долею Грегора. В цей час батько, мати і Грета остаточно налагоджують своє життя.

Вони влаштовуються на нову роботу і можуть дозволити собі зняти більш красиве і дороге житло. Новела завершується абсолютно щасливою сценою, попри смерть Грегора. Сім’я Замза на трамваї їде на прекрасну прогулянку, мріючи про нове і щасливе життя.

При побудові твору Кафка

використовує прийом триразового обрамлення.

• Кожна з трьох частин починається появою Грегора в загальній кімнаті, а закінчується його вигнанням. Відрізняються тільки причини появи Грегора.

• У I частині він з'являється на вимогу тих, хто знаходиться в кімнаті.

• У II частині намагається допомогти матері, що знепритомніла.

• У III частині - зачарований грою сестри на скрипці.

  Три спроби зближуватися з рідними були у Грегора. Але сім'я тричі відштовхнула його. Двері в новелі - це не тільки частина інтер'єру. Вона набуває значення символу. Двері відокремлюють Грегора після жахливого перетворення від того, що всього оточує, хай жорстокого, позбавленого гуманності, але населеного людьми зовнішнього світу. А по той бік дверей, де опинився Замза, - знедолена людина, самота, безвихідність. Так, дійсність безглузда, абсурдна, жорстока, але поза її особа існувати не може. У цьому вся трагедія героя Кафки, «маленької людини» XX століття.

Композиція новели "Перетворення"

Ілюстрація до оповідання "Перевтілення" в стилі кіберпанк сучасного художника Казухіко Накамури

Новела побудована як внутрішній монолог Грегора, сповідь пораненого серця, людської душі.

2.Назва новели дуже зрозуміла: відбулися перетворення з головним героєм і з його сім'єю.

У Кафки багатоніжка — образ незворотного людського відчуження.

Аналіз оповідання

Визначальні риси батька, матері та сестри Грегора.

(Батько: «стиснув кулаки, схопив у праву руку ціпок... а в ліву газету і, гупаючи ногами, почав заганяти Грегора назад до кімнати», «безжалісно наступав і сичав, як дикун», «напхав червоними яблуками повні кишені й тепер кидав одне за одним». (Нагадаємо уривок з листа Ф.Кафки до батька, який мати не віддала батькові: «Я—худий, слабкий, вузькогрудий. Ти — сильний, великий, з широкими плечима»). Коли мешканці побачили багатоніжку, батько кинувся на них.

Мати: «стара мати, хвора на астму, якій навіть важко ходити по кімнаті і яка майже кожен другий день лежить на канапі біля відчиненого вікна, насилу хапаючи ротом повітря», «стала його просити не вбивати Грегора», «перші 14 днів батьки не зважувалися зайти до кімнати».

Сестра: «сімнадцятирічна дівчина, яка досі в житті й знала, що гарно вбратися, довго поспати, дещо допомогти вдома, трішки розважитись і насамперед пограти на скрипці...», «вони спустошували його кімнату, забирали все, що він любив», «тепер сестра не розмірковувала, що б Грегорові найбільше посмакувало, а ногою заштовхувала до його кімнати будь-яку їжу, а ввечері одним махом віника вимітала геть»).

При характеристиці образів героїв Франц Кафка вдається до різних прийомів. Так, для опису центрального персонажа автор приділяє підвищену увагу його зовнішності, в той час, як інші члени сім’ї характеризуються лише з емоційної точки зору.

Аналізуючи засоби мовної виразності, можна виділити наступні особливості:

• відсутність архаїзмів;

• Франц Кафка не вживає у своїх текстах неологізмів;

• опис дійсності має неупереджений характер.

Всі ці відмінні риси надають тексту якусь унікальність, яка відрізняють новелу «Перевтілення» від інших художніх творів.
Новела являє собою особливий літературний жанр. Вона є більш короткою формою прози і має в собі наступні відмінні риси. Серед них можна виділити наступні:

• своє походження бере від фольклорних витоків, представлених переказами або притчами усного характеру;

• у порівнянні з іншими жанрами художньої літератури, має обмежену кількість дійових осіб і одну сюжетну лінію;

• основна ідея новели полягає в досить докладному описі соціальної проблеми;

• розв’язка характеризується несподіваним поворотом подій;

• сюжет має захоплюючий характер.

Причини незвичайного перетворення: — нерозуміння родини, самотність у сім'ї;

—зубожіння духовного світу героя;

—абсурдні закони життя;

—жорстокий світ без мети й духовного розвитку підштовхує людей до загибелі;

—людське існування героя позбавлене будь-яких духовних зв'язків.

—метушливе (комівояжер) існування протягом багатьох років.

Головна проблема твору - Відчуженість, самотність людини.

Риси модерністських течій у творчості Кафки: сюрреалізм, експресіонізм, екзистенціалізм, кафкіанізм

Риси модернізму у творі.

1.Реалістично дана минула біографія Грегора,

2.Фантастичне, гротескне — сам факт перетворення, все, що відбулося з сім'єю з моменту перетворення Грегора і до його смерті, опис комахи, її поведінки.

3.Фантастичність розповіді надає порушення хронологічного розповідного часу — прийом, що застосовувався після Кафки всіма модерністами.

4.Розповідь ведеться від третьої особи і сприймається як постійний внутрішній монолог героя, який пропускає через призму свого «я» оточуючий його світ. Так виникає гротескний образ головного героя, образ-метафора, створений геніальною інтуїцією Кафки, це пророцтво, передчуття того, що зробить з людиною технократичний вік.

5.Ім'я є тільки у Грегора і Грети.

Риси експресіонізму у творі.

Світ — нагромадження людських страждань.

Поєднання символів і знаків життя.

Зображення внутрішнього стану Ґреґора — «маленької людини».

Відчай, песимізм, безвихідь ситуації.

Кафкіанізм – поєднання буденного і фантастичного, трагічного та іронічного, абсурдного і закономірного. Все, що відбувається у кафкіанському світі не має логічного пояснення, але дає можливість відчути порушення духовних зв’язків: руйнацію моралі, поширення суспільного хаосу в світі.

Світ — це нагромадження людських страждань. Символи, знаки — це риси експресіонізму. «Потік свідомості», песимізм — це ідея Бергсона; світ абсурдний, де «Бог помер» — ідеї Ніцше і риси екзистенціалізму. Але у Кафки знаходимо і щось своє, неповторне, що не зустрічається ні у кого, що злите з рисами кількох напрямів. І це дає підстави стверджувати про напрям «кафкіанізм», про існування якого говорять і пишуть сучасні дослідники літератури.

Цей літературний жанр отримав найбільш широке поширення на рубежі XIX і XX століть.

Ілюстрація до оповідання «Перевтілення» сучасного художника Кріштіано Сіквейри

Таким чином, повість Франца Кафки “Перевтілення” демонструє читачеві соціальні проблеми, які присутні в суспільстві. Вони включають в себе, перш за все, споживче ставлення до своїх рідних і близьких, а також відсутність духовної близькості між членами сім’ї. Автор закликає до любові і поваги в соціумі і зниження ролі матеріальних потреб в житті людини.

Дай відповіді на запитання!

1. Що вам відомо про життя і творчість Франца Кафки?

2. Які моральні проблеми постають в оповіданні Франца Кафки «Перевтілення»?

3. Схарактеризуйте образ Грегора Замзи.

4. У чому полягає споживацьке ставлення сім’ї до рідної людини?

5. Чому, на вашу думку, батьки соромилися сина-комахи?

6. Чи змінилося б ставлення сім’ї до героя, якби він не перевтілився в комаху, а важко захворів? Що, на вашу думку, є спільного між хворою людиною і людиною-комахою?

7. Спробуйте уявити, як змінилося життя родини після смерті Грегора?

8. Доведіть, що у створенні образу Грегора-комахи Франц Кафка вдався до гротеску.

9. Поясніть значення слова «абсурд». За яких обставин вам доводилося потрапляти в абсурдні ситуації?

10. Як в оповіданні Ф. Кафки «Перевтілення» відобразилася ідея абсурдності та ірраціональності світу?

11. Що є сутністю трагічного конфлікту у творі Франца Кафки?

12. Доведіть, що оповідання «Перевтілення» належить до антиреалістичної літератури модернізму.

Знайдіть в інтернеті й перегляньте мультиплікаційний фільм «Перетворення пана Замзи» (The Metmorphosis of Mr. Samsci 1977), створений у 1977 році всесвітньовідомою канадсько-американською режисеркою-мультиплікаторкою Керолайн Ліф (Caroline Leaf, нар. в 1946 році).

Керолайн — володарка премії «Оскар» та величезної кількості інших нагород, її ім’я внесено до списку «Десять кращих режисерів світу усіх часів». У 1969 році вона винайшла техніку малювання піском і чорнилами, яку також застосувала в мультфільмі «Перетворення пана Замзи».

Зробіть висновок, як Керолайн Ліф передала самотність головного героя, ворожість зовнішнього світу і душевну черствість рідних Грегора.