Літературна казка та її ознаки. Подібності й відмінності від народної казки. Життя та творчість Г.К. Андерсена. Перше знайомство з казкою "Снігова королева".

Літературна казка та її ознаки.

Подібності й відмінності від народної казки.

Найулюбленішими народними творами дорослих і дітейздавна є казки. Народна казка (від слова «казати», «розказувати») – це фольклорний розповідний твір про вигадані події та пригоди.

Народні, або фольклорні, казки надзвичайно популярні в усьому світі і є одним із найдавніших жанрів усної народної творчості. В казках зображується протистояння добра і зла, правди і несправедливості.

Народні казки постійно переповідалися і переносились оповідачами та оповідачками із країни до країни, мандруючи таким чином світом. Оповідачі та оповідачки нерідко пристосовували події, описані в чужоземних казках, до особливостей життя свого народу. Так в усній народній творчості різних країн з’явилося багато подібних сюжетів.

Сюжет – це подія або сукупність подій, які зображені у творі. Слово сюжет походить із французької мови – sujet – і в перекладі означає тема, зміст. Вивчаючи фольклорні та літературні твори різних народів, дослідники й дослідниці виявляють подібні або запозичені сюжети, які вони називають мандрівними сюжетами.

ОСНОВНІ РІЗНОВИДИ НАРОДНИХ КАЗОК

Народні казки традиційно поділяють на три основні групи: казки про тварин, чарівні та побутові.

Літературна, або авторська, казка має дуже багато спільних рис із фольклорною. У ній ідеться про вигадані події та пригоди, діють фантастичні істоти, звірі і предмети наділені людськими рисами, описані чарівні перетворення, зображена боротьба добра і зла.

Фольклор, як і художня література, є видом словесного мистецтва. Початково саме фольклор став основою для розвитку літератури.

Проте літературні казки, на відміну від фольклорних, створюються та існують у письмовому або друкованому вигляді (рукописи, книжки, публікації в журналах, на електронних носіях тощо). Після прочитання вони можуть бути переказані читачами і читачками.

Фольклорні ж казки спочатку побутують лише в усних переказах, а вже пізніше – ймовірно, навіть через багато століть – можуть бути записані й видані фольклористами або фольклористками.

Кожна літературна казка, як і будь-який літературний твір, має конкретного автора (письменника або письменницю), тому ці казки ще називають авторськими. Натомість автором фольклорного твору є народ. У народних казок є безліч авторів-оповідачів або ж авторок-оповідачок, і всі вони можуть додати до оповіді щось своє. Літературний твір, навпаки, не можна суттєво змінювати.

Фольклорні казки мають спільні теми, близькі сюжети, подібних персонажів. У них часто трапляються однакові елементи оповіді: зачини («Були собі…», «В одному царстві…»), кінцівки («…І жили вони довго й щасливо»), сталі словосполучення («за синіми морями», «за високими горами»), постійні характеристики («ясне сонечко», «лисичка-сестричка», «вовчисько-сірий хвостисько») тощо.

У літературних казках письменники і письменниці не рідко використовують фольклорні елементи (триразові повтори, фантастичні істоти, чарівні помічники, чарівні предмети тощо). Однак вони зазвичай намагаються відійти від традиції, знайти оригінальний авторський стиль.

До жанру казки зверталося чимало всесвітньо відомих письменників. Серед них – Шарль Перро́, Вільге́льм Га́уф, Ерне́ст Теодо́р Амаде́й Го́фман, Ганс Крістіа́н А́ндерсен та багато інших. Вони створювали казки для дітей і дорослих, намагаючись за допомогою фантастики розбудити найкращі якості людської душ.

Ганс Крістіан Андерсен

(1805—1875)

«Моє життя — прекрасна, розкішна казка. Якби тоді, коли я вступив у світ маленьким, бідним, самотнім хлопчиком, до мене з’явилась всемогутня чарівниця і сказала: “Обери собі мету і напрям, а я буду тебе направляти й захищати,” — моя доля не могла б бути щасливішою, розумнішою і кращою».

Г. К. Андерсен

Ганс Крістіа́н А́ндерсен створив понад 150 казок, які були перекладені більш ніж на 100 мов і принесли авторові світову славу.

Геніальний казкар народився в Данії у портовому містечку О́денсе. Він був єдиною дитиною у вбогій родині шевця і пралі, тож відвідував школу для бідних, де давали лише початкові знання.

Однак батько Ганса мріяв бачити свого єдиного сина людиною високоосвіченою. Він читав хлопчику книжки, розповідав казки. До речі, серед улюблених книг родини Андерсенів була й арабська збірка «Тисяча і одна ніч».

Однією з найбільших мрій дитинства Андерсена був театр. Ганс навіть улаштовував удома лялькові вистави, для яких власноруч створював декорації, костюми і сам складав п’єси.

Невдовзі сім’ю спіткало горе – батько пішов на війну, з якої повернувся хворою людиною. Незабаром він помер від отриманих ран.

15-річний Ганс вирішив, що настав час дорослішати і з мізерною сумою грошей поїхав до Копенгагена, столиці Данії. Залишаючи рідне місто, він впевнено заявив матері, що обов’язково прославиться.

Худорлявий дивакуватий підліток сподівався стати відомим актором, балетним танцівником або ж навіть авто ром п’єс. І невідомо, як склалося б життя Ганса, якби він не зміг вразити директора Королівського театру своєю жагою творчості. У театрі над ним зглянулися, взяли під опіку і навіть на деякий час дали невеличкі ролі.

Однак Ганс потерпав від злиднів і не мав жодного шансу досягти успіху через свою неосвіченість. Співчуваючи малограмотному мрійливому юнаку, рада директорів театру звернулася до самого короля Данії із проханням дозволити Гансу навчатися в гімназії та призначити йому стипендію.

Важко уявити всі приниження та обра́зи, що їх зазнав у гімназії довготелесий і незграбний юнак. Йому довелося навчатися із другокласниками, молодшими від нього на шість років! Та Ганс витримав усі випробування і вперто йшов до мети. Закінчивши гімназію, він продовжив здобувати освіту в університеті.

Після завершення університету Ганс багато подорожує Європою, знайомиться з видатними діячами літератури, пише романи, вірші, п’єси для театру. За кордоном до нього приходить слава письменника, проте в маленькій Данії до нього продовжують ставитися лише як до дивакуватого сина бідного шевця.

Ганс Крістіан Андерсен видав кілька збірок казок, у яких одні казки були обробками народних («Кресало», «Принцеса на горошині», «Дикі лебеді» тощо), інші – витвором бурхливої уяви письменника («Дюймовочка», «Русалонька»).

Завдяки казкам мрія Андерсена здійснилася – вони принесли йому популярність і на батьківщині письменника – у Данії.

У 1867 році сина шевця та пралі було обрано почесним громадянином рідного міста Оденсе. Казкар Ганс Крістіан Андерсен був нагороджений орденами в Данії, Норвегії, Німеччині та Пруссії.

Казки Г. К. Андерсена не схожі на інші авторські казки. У них розповідається про надзвичайні події як про щось звичне, повсякденне. У цих добрих та щирих творах письменник не ставив собі за мету когось повчати. Казкові персонажі Андерсена (русалоньки, тролі, феї) опиняються в колі людських проблем, а непримітні речі стають дійовими особами (табакерка, іграшка, голка). Казкове і повсякденне у творах Андерсена чарівним чином переплітаються з вишуканою простотою.

Переглянь відеоматеріали уроку

та виконуй практичну частину УРОКУ!!!

За бажання прослухай та переглянь

Аудіоказку "Снігова королева",

але пам'ятай,

що КРАЩЕ ПРОЧИТАТИ ТЕКСТ КАЗКИ САМОМУ!!!

Словникова робота

Троль — чорт, однооке чудовисько з кількома головами (у скандинавській міфології);

бути в чудовому гуморі — в чудовому настрої;

шпинат — зелена овочева рослина;

ластовиння — руді плямочки на обличчі людини;

скалка — дрібний гострий шматочок скла, дерева й ін.;

мансарда — житлове приміщення на горищі;

ринва — труба, по якій стікає з даху дощова вода;

тріумфальна арка — дугоподібна споруда, ворота на честь перемоги;

серпанок — тонка напівпрозора тканина;

химерне — дивне;

хробаки — черв’яки;

присікувався — чіплявся;

лупа — збільшуване скло;

брама — ворота;

ратуша — будинок міської влади;

пластівці — пластинки;

зимніший — холодніший;

геть усіх — зовсім усіх;

миля — міра довжини від 0,52 до 11,2 км у різних країнах.

Поєднайте казкових героїв Г. К. Андерсена,

керуючись логікою та знанням творів.

Поєднавши спільних героїв (предмети) - напиши поряд назву казки в лапках.

Дай відповіді на запитання!!!

1. Назвіть усіх героїв казки, з якими ми познайомилися під час читання 1–2 оповідань казки.

2. Якого приблизно віку були хлопчик і дівчинка?

3. Як дзеркало троля і скалки з нього перетворювали людей?

4. З яких родин були діти — герої казки?

5. Як розважалися діти?

6. Чому бабуся не захотіла розповідати хлопчикові про Снігову королеву?

7. Які описи зустрічаються в другому оповіданні? Знайдіть їх та пропрокоментуйте.

8. Як змінилася думка Кая про Снігову королеву і чому?

9. Що незвичайне, на ваш погляд, у побудові казки?