Література Середньовіччя, Омар Хайям, рубаї, Данте Сонет 11 "В своїх очах вона несе...." та Ерік Сігел "Історія одного кохання"

Література Європейського Середньовіччя

За тематикою можна виділити наступні типи:

· «література монастиря» (релігійна);

· «література родової общини» (міфологічна, героїчна, народна);

· «література лицарського замку» (куртуазна);

· «література міста».

Періодизація середньовічної літератури

Поділ європейської середньовічної літератури на періоди визначається етапами суспільного розвитку народів у цей час. Вирізняються два великих періоди:

· раннє Середньовіччя — література розкладу родового ладу (від 5 ст. до 9-10 ст.);

· зріле Середньовіччя — література розвинутого феодалізму (від 9-10 ст. до 15 ст.).

Література Раннього Середньовіччя

Література цього періоду досить однорідна за своїм складом і складає єдине ціле. За жанром це архаїчний (міфологічний) та героїчний епос, що представлені поетичними пам’ятками кельтів (давньоірландські сказання), скандинавів («Старша Едда», саги, поезія скальдів), а також англосаксів («Беовульф»). Саме монахи, єдині носії грамотності у той час, записували і зберігали цю літературу. Архаїчний епос позначає добу переходу від міфологічного до історичного світосприйняття, від міфу до епосу. Проте йому ще притаманні численні казково-міфічні риси. Герой архаїчних епічних творів поєднує в собі риси богатиря та чаклуна, які споріднюють його з першопредком. Окремо існувала література латинською мовою, переважно християнського характеру (Августин Блаженний).

Література Зрілого Середньовіччя

Приблизно до 13 століття чітко виформовується три особливих літературних потоки, що розвиваються паралельно: релігійна література, народна література (класичний епос) та феодально-лицарська література (куртуазна поезія і епос). Ці напрями не були ізольовані, між ними завжди був зв’язок. Хоч вони й мали протилежний характер, їхні закони, форми і шляхи розвитку своєрідні. З 13 століття в Європі швидко починає розвиватися ще один напрям: міська література.

https://studfile.net/preview/7544318/

Данте Аліг'єрі

Данте Аліг’єрі (1265—1321) — італійський поет, мислитель. В історію літератури ввійшов як останній поет Середньовіччя і перший поет Відродження.

Основні твори: «Нове життя» (1292—1293), «Божественна комедія» (1307—1321).

https://gorodenok.com/%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5-%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%94%D1%80%D1%96-%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96-%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8-%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0/

Уперше Данте Аліг’єрі побачив дівчину, яка стала коханням усього його життя, коли поету було 9 років. Це була Беатріче Портінарі.

Однією з перших книг Данте Аліг’єрі була «Нове життя»

Активна політична діяльність стала причиною вигнання Данте Аліг’єрі з Флоренції. Розкол партії гвельфів, в якій він перебував, призвів до того, що так звані білі, в чиїх лавах був і поет, піддалися репресіям. Проти Данте було висунуто звинувачення в підкупі, хабарництві, інтригах проти церкви після чого він змушений був, залишивши дружину і дітей, покинути рідне місто і більше не повертатися. Сталося це в 1302 році.

З цього часу вигнанець Данте поневірявся по містах Італії, Франції понад 20 років. У вигнанні написав твори «Бенкет», «Еклоги», «Послання», поема «Квітка», трактат «Монархія», трактат «Про народне красномовство».

Данте Аліг’єрі у вигнанні бореться за Італію без міжусобних війн і папської влади.

Найславетнішим твором Данте є «Божественна комедія».

Джерело: https://dovidka.biz.ua/dante-alig-yeri-biografiya-skorocheno

Сонет 11 "В своїх очах вона несе....."

Автор – Данте Аліг’єрі

Жанр – сонет

Тема – оспівування довершеності коханої, прославлення одухотворюючої сили кохання

Художні образи: образ коханої

Основна думка: довершеність коханої, просвітлює, поєднує людей, кохання здатне творити дива, робити світ кращим

Джерело: https://dovidka.biz.ua/v-svoyih-ochah-vona-nese-kohannya

"Історія одного кохання"

• Автор: Ерік Сігал

• Назва: “Історія одного кохання”

• Рік видання: 1970

• Жанр: кіноповість

• Літературний рід: епос

Тема та головна ідея

Головна тема – любов, яка перевершує час, статус і навіть смерть. Цей твір – не просто про романтичні стосунки. Це про спроможність кохання відроджувати нас, ламати гордість, рятувати душу і… залишатися навіть після втрати. Ідея проста й глибока водночас: кохання – це коли не шкодуєш ні про що. Навіть якщо попереду – безодня.

“Кохання – це коли ні про що не шкодуєш”, – ця фраза, що стала культурним кодом, не просто звучить фінальним акордом. Вона пронизує всі дії героїв – від першого поцілунку до останнього подиху.

Аналіз (паспорт) повісті «Історія одного кохання» Сігел

Ерік Сігел

Ерік Сігал був професором античної літератури в Гарварді, Єлі і Прінстоні, поєднуючи викладання з написанням кіносценаріїв. Сігал, зокрема, був автором сценарію для фільму "Жовтий підводний човен" ("Yellow Submarine", 1968 рік) групи The Beatles.

Ерік Сігел. Біографія Еріка Сігела — УкрЛіб

Китайська література — одна з найдавніших літератур світу, її історія налічує три тисячі років. Класична китайська поезія досі є неперевершеним зразком мистецтва, предметом вивчення і захоплення наших сучасників. Основа авторської китайської поезії була закладена ще Конфуцієм: він стверджував, що вірш повинен ототожнюватися з тим, що людина бачить, думає і відчуває. Автор, створюючи вірш, повинен бути безкомпромісно щирим. Тому китайська поезія не знала вимислу у європейському значенні цього слова, вона була абсолютно правдивою у зображенні подій, думок та почуттів поета: «Китайська поезія—- це документ». Для китайського поета дійсність була багатшою за будь-який вимисел.

Тематична різноманітність танської поезії величезна: темою вірша може стати будь-яка подія у житті поета. Тематична прив’язаність до якоїсь події була обов’язковою — інакше вважалось би, що поет просто написав неправду. Це було неможливим для китайського автора, тому він завжди вказував, яка подія викликала у нього ті чи інші думки та почуття.

Основними темами танської поезії були теми поета та природи, втечі від світу, дружби, кохання, туги за давниною, тлінності людського життя, вигнання, життя на чужині, вина. Ці теми поети розвивали та поглиблювали, опираючись на ідеї та світогляд трьох великих релігій Китаю: конфуціанства, даосизму та буддизму. Протягом всієї історії китайської поезії проходила зміна поетичних течій, які тяжіли або до конфуціанського раціоналістичного бачення світу, або до містичного натхненного злету фантазії даосизму та буддизму.

https://zarlit.com/zno/13.html

Персько-таджицька лірика зародилася в кінці VIII ст. і розвивалася до XVI ст. Літературною мовою була мова фарсі.

Поетична спадщина народів середньовічного Сходу досі вражає своїми ліричними й філософськими творами. Східні митці творили самобутні й оригінальні за формою зразки поетичного мистецтва. Особливо приваблювали східні форми лірики.

В основу системи віршування, запозиченої в арабів, було покладено чергування довгих і коротких складів. Основна одиниця віршування - бейт (двовірш). Бейти, які містили в собі закінчену думку, видалялися у творах будь-якого жанру персько-таджицької поезії

Основними жанрами персько-таджицької лірики є рубаї, бейти, газелі, «вірші з нагоди». Плинність та незбагненність світу, земні радощі, краса кохання, проблеми життя та смерті, швидкоплинності земного життя - основні теми персько-таджицької лірики. Найвідомішими постатями є Омар Хайям, Гафіз, Рудакі. Перські лірики часто звертаються до темп втраченої молодості, закликаючи жити теперішнім, цінуючи кожну мить життя, проблеми життя і смерті, незбагненності світу, плинності земного життя, цінування життєвої миті. Дуже часто лірики пишуть про кохання, поетично змальовують образ жінки.

https://zarlit.com/textbook/8klas_4/39.html

Омар Хайям

Омар Хайям (18 травня 1048 — 4 грудня 1131) — перський поет, математик, філософ. Представник жанру рубаї.

Повне імя Омар Хайям:

Гіяс ад-Дін Абу-ль-Фатг Омар ібн Ібрагім аль-Хайям ан-Нішапурі

Саме слово «Хайям» перською мовою означає «наметовий майстер» — це вказівка на професію його батька або діда.

Головне про Омара Хайяма: Народився у Ірані, писав трактати по алгебрі, фізиці, геометрії, астрономії. Популярність здобув завдяки книзі рубаїв “Рубайят”. Митець був доглядачем обсерваторій у Малік-шаха. Його головний девіз “хай живе життя!”

Джерело: https://dovidka.biz.ua/omar-hayyam-biografiya

Особливо Омар Хаям відомий завдяки своїм рубаї. Але через труднощі перекладу, а також через велику кількість метафор, використаних автором, не всі його твори перекладено правильно. Деякі навіть стверджують, що Хаям засуджував Аллаха, несправедливість життя та був п'яницею та розбишакою, адже писав про вино і любов до жінок. Насправді це хибно. Просто автор використовував образи, порівняння та тонкий смисл. А так він був глибокодуховною та мудрою людиною, вірив у Бога.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%B0%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%8F%D0%BC