Лекція 5.Хірургія.«Елементи хірургічних операцій»

«Елементи хірургічних операцій»

Мета заняття: Ознайомитися із поняттям, змістом і класифікацією хірургічних операцій. Вивчити види роз’єднанням і з’єднанням тканин та інструменти для цього. Сформувати лікарське мислення та любов до обраної професії.

План заняття

1. Поняття хірургічної операції, класифікація.

2. Роз’єднання м’яких і кісткової тканини.

3. Інструменти для роз’єднання тканин.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Борисевич В.Б., Tepeс M.O., Салістий В.Т. Хірургія, офтальмологія і ортопедія. — К.: Вища шк., 1988. — 287 с.

2. Кузнєцов О.К «Ветеринарна хірургія, ортопедія і офтальмологія».-К.: Вища школа, 1978

3. Петренко О.Ф та ін.«Хірургія ветеринарної медицини».-К.:Вища освіта, 2005.- 399

4. Навчальний довідник – НМЦ, 2006

Додаткова:

1. Про ветеринарну медицину: Закон України від 15.11.2001 р.

2. Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" від 16.11.2006 р.

3. Борисевич В.Б., Поваженко І.О., Братюха С.І., Tepee М.О., Сухонос В.П., Калиновський Г.М., Міщишин В.Т. Загальна ветеринарна хірургія. - К.: Вища школа, 1992.-310 с.

4. Бурдинюк А.Ф. Хвороби копит. -К.: Урожай, 1968.

5.Власенко В.М., Тихонюк Л.А., Рубленко М.В. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна анатомія. - Біла Церква, 2006.

1. Поняття хірургічної операції, класифікація.

Хірургічна операція — це механічна (іноді фізична або хімічнії) цій на тканини й органи організму тварини, найчастіше з лікувальною або діагностичною метою. Більшість сучасних операцій виконують за допомогою спеціальних інструментів. Окремі операції проводять на здорових тваринах (кастрації, пластичні, косметичні операції та ін.). Операція має на меті зберегти або підвищити про­дуктивність тварин та їхню господарську цінність.

Назви операцій складаються з латинської назви органа, на яко­му проводять операцію, і назви оперативного прийому: руменотомія (від лат. rumen — рубець і грец. tome — розріз) — розтин рубця; колоностомія (від грец. colon — ободова кишка і stoma — отвір) — утворення штучного отвору ободової кишки для видалення калових мас у разі природженої відсутності прямої кишки в поросят; гістерек-томія (від грец. hustera — матка і ectome — вирізування) — вирізу­вання матки. Крім того, для назв операцій використовують терміни, що складаються тільки з назв оперативних прийомів: резекція (лат. resectio — часткове відсікання), екстирпація (лат. extirpatio — вилущування), ампутація (лат. amputo — вирізую) — видалення периферичної ділянки органа тощо.

Протипоказаннями до операції є виснаження тварини, неопера-бельність унаслідок значних уражень, останній період вагітності. Операції не можна виконувати до зняття карантину (у цього виду тварин), за винятком невідкладних випадків, які потребують екстреного втручання (при цьому дотримуються заходів, що запобігають поширенню захворювання). Масові операції не можна проводити за відсутності умов для належного післяопераційного утримання; не слід оперувати тварин перед перегоном або в період масових щеплень (заборонений період становить два тижні до і два тижні після проведення щеплень).

Класифікація операцій та їх зміст

Класифікація хірургічних операцій. Операції можуть бути криваві або безкровні (вправляння вивихів, катетеризація, накла­дання пов'язок тощо). Залежно від призначення розрізняють ліку­вальні, діагностичні, економічні та експериментальні операції.

Лікувальні операції можуть бути екстреними (невідкладними); це має місце при ураженнях, що загрожують життю тварини (ядуха, випадання нутрощів, кровотеча тощо). Термінові операції мають бути виконані в короткий строк, щоб запобігти швидкому розвиткові хвороби (наприклад, операції при злоякісних новоутвореннях — можливість метастазів). Нетермінові операції (наприклад, кастрація) можуть бути виконані в різний час залежно від умов (погодних, господарських тощо).

За своїм характером операції можуть бути радикальними, тобто такими, що повністю усувають причину захворювання, і палеативними, які полегшують перебіг хвороби, не усуваючи її причину (трахеотомія, невректомія, прокол черева у зв'язку з асцитом тощо) Асептичні операції роблять на неінфікованих органах і ткани­ни ч, її усіх інших випадках виконують гнійні операції.

1. Роз’єднання м’яких і кісткової тканини.

Роз'єднання м'яких тканин. Більшість операцій пов'язані з роз’єднанням тканин, найчастіше розрізуванням. Головним при цьому є подальше загоєння. Особливо слід уникати ушкодження великих судин і нервів. При виконанні розрізу враховують напрям шкірних складок. М'язи доцільно роз'єднувати вздовж м'язових волокон, що запобігає надмірному зяянню рани; однак при анаеробні Інфекції, злоякісних пухлинах допускається розтин м'язів у поперечному напрямі. На дорсальній і вентральній поверхнях шиї роблять поздовжні розрізи, на бічних поверхнях шиї, тулуба, кінцівках — вертикальні або навскісні. Раціональний розріз забезпечує вільне проведення оперативного прийому за мінімальним ушкодженням тканин і органів, не утруднює накладання швів, а за потреби забезпечує вільне витікання ексудату.

За формою розрізи бувають прямолінійні, кутові (клаптеві), півмісяцем, циркулярні, Т- і Н-подібні та ін.

Для запобігання ушкодженню судин і нервів, надмірному зяянню рани з метою роз'єднання м'язових тканин та сполучнотканних прошарків нерідко застосовують розсування. Ним користуються при видаленні новоутворень, кастрації закритим способом тощо.

Для відокремлення деяких органів і тканин (при кастрації, видаленні пухлин тощо) використовують відтискання. З цією метою застосовують емаскулятори, екразери, лещата.

Роз'єднання кісткової тканини виконують для створення доступу при ураженні кісток (остеомієліт, некроз то-мімі пі при проведенні ампутації. Остеотомія — повне роз'єднання кістки; резекція — вирізування частини кістки; трепанація — утворення в кістці отвору.

1. Інструменти для роз’єднання тканин.

Інструменти для роз'єднання тканин. У ветеринарній практиці почали використовувати високочастотну електрохірургію — безболісний і безкровний метод роз'єднання тканин з отриманням мікророзрізу та мінімальної зони ураження прилеглих тканин. Широкого застосування набув електрохірургічний апарат «Мавр» вітчизняного виробництва фірми МЦ «ЕНДОМЕД». Електроніж одночасно розрізає тканини і коагулює мікросудинне русло, а окремим коагуляційним електропінцетом здійснюють припікання судин діаметром 2 — 3 мм.

Скальпель складається з ручки і клинка; останній має кінчик, лезо та спинку. Виготовляють черевастий, гостро- і тупокінцевий (ґудзикуватий) та серпоподібний скальпелі. Ножиці бувають прямі (гостро-, тупокінцеві та ґудзикуваті), зігнуті по площині або ребру, а також спеціальні (наприклад, кишкові)

Пінцет використовують з метою надійного утриманії я тканин, голок, швів, лігатур тощо. Хірургічний пінцет на кінцях праншів має зубчики, анатомічний — насічки. Для розтягнення та фіксації країв рани застосовують ранові гачки — пластинчасті, гострі, тупі, автоматичні та ін. При дослідженні ранового каналу, фіксації фасції та очеревини, а також при їх роз'єднанні використовують зонди (ґудзикуватий, жолобковий та ін.).

Кістки роз'єднують за допомогою пилок (дугові, листові, дротяні), трепанів і трефінів (використовують з метою утворення її кістках отворів), доліт (прямих, жолобкуватих, кутових); крім того, застосовують ложки й кюретки, якими вискрібають уражені ділянки кісток; распатори (долотоподібні, вигнуті та ін.) — для відокремлення окістя від кістки; елеватори — для підіймання кістки, копитового рогу тощо

Підведення підсумків : письмове опитування.

Узагальнення матеріалу: формування висновків.

Видача завдання для самостійної роботи студентів:

Домашнє завдання: В.Б. Борисевич «Хірургія, офтальмологія, ортопедія», замалювати види розрізів.