Конструктор уроків
8
31
60
0
0
0
Григорій Сковорода стверджував, що найбільше щастя для людини — це знайти своє покликання. У збірці «Байки харківські» він узагальнив свої філософські роздуми про щасливе життя в доступній алегоричній формі.
1
Що таке байка? З яких частин вона складається?
У чому полягає новаторство Г. Сковороди в жанрі байки?
2
Збірка: «Байки харківські» (1774 р.) — перша в українській літературі збірка байок, що містить 30 творів.
Особливість: Байки написані прозою, а повчальна частина називається «силою», яка за обсягом часто перевищує фабулу.
3
Компонент | Зміст / Характеристика |
Жанр | Літературна прозова байка. |
Тема | Зображення розмови між Бджолою та Шершнем про призначення праці в житті. |
Ідея | Утвердження ідеї «сродної праці» — праці за покликанням, яка є джерелом щастя й радості, а не лише засобом для існування. |
Головна думка | Праця має бути природною потребою людини, а не вимушеним обов'язком чи способом паразитування за рахунок інших. |
4
Бджола: Символ трудолюбивої людини, яка працює за покликанням («сродна праця»). Для неї сам процес збирання меду є солодшим за його споживання.
Шершень: Символ споживача, паразитичного способу життя. Він живе за рахунок праці інших і оцінює діяльність лише за кінцевим матеріальним результатом.
5
Григорій Сковорода розкриває сутність «сродної праці» через розлоге роз'яснення у «силі» байки:
Праця як внутрішня потреба: людина щаслива тоді, коли її діяльність відповідає природним здібностям та нахилам.
Розмежування «праці-насолоди» та «пасивного споживання»: Бджола знаходить радість у самому процесі праці, а Шершень бачить у праці лише вимушену необхідність.
Шкода від «несродної» праці: діяльність не за покликанням призводить до внутрішньої гармонійної руйнації особистості та шкодить суспільству.
6
Двочастинна структура:
Фабула (короткий діалог): гострий суперечливий діалог між Шершнем і Бджолою.
Сила (філософський трактат): деталізований висновок із залученням прикладів із давньої історії, цитат (Епікур, Катон) та життєвих аналогій (хорт і заєць, мисливський собака і ховрах).
Мова та стиль:
Використання афоризмів («Подяка блаженній природі за те, що потрібне зробила неважким, а важке — непотрібним»).
Лаконічність і виразність діалогу у фабулі.
Використання порівнянь, алегорій та антитези (трудівник — паразит).
7
Колесник Ганна Валеріївна
Колесник Ганна Валеріївна
Дошка з комірками
8
Рефлексія від 8 учнів
Сподобався:
Так: 8
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 7
Ні: 1
Потрібні роз'яснення:
Ні: 6
Так: 2