Іван Франко. "Перехресні стежки"

1. Прочитай (стисло) повість Івана Франка "Перехресні стежки"

   https://www.ukrlib.com.ua/styslo/printit.php?tid=3780

2. Запиши "літературний паспорт" твору

"Перехресні стежки"

Жанр: соціально-психологіна повість.

Передісторія створення: роки, що передували створенню повісті були в житті Івана Франка надзвичайно драматичними: у 1895 році йому відмовили у посаді доцента кафедри української літератури Львівського університету; невдалими виявилися три спроби стати послом австрійського парламенту, бо влада зробила все, аби не допустити "хлопського" кандидата до сейму, чимало прикрощів завдали Франкові селяни своєю покірливістю та темнотою; у 1897 році письменник опинився між "двох сил", коли на нього посипалися удари зі сторінок польських видань та з боку галицьких "патріотів"; у другій половині 1900 року перервалося листування з Ольгою Рошкевич, яке тривало 20 років (історія цього кохання знайшла відображення на сторінках повісті у лінії Євген - Регіна).

Тема: представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат з блискучими перспективами - Євген Рафалович, переймається соціальними й національними проблемами Галичини ХІХ століття.

Ідея: кожен, якщо захоче, може знайти своє місце на ниві служіння народові. Людина завжди має вибір - прийняти лицемірну мораль суспільства чи боротися з несправедливістю.

Сюжет: має два плани - любов і боротьба. Обидві лінії пов'язані з мододим адвокатом Євгеном Рафаловичем, який прибуває в повітове галицьке містечко, маючи цілком конкреті життєві цілі: стати народним захисником, розворушити "темне царство", підштовхнути селян до політичної боротьби за соціальні й національні права. Євген Рафалович зустрічається при цьому на жорстоку протидію з боку влади та своєю юнацькою любов'ю - Регіною - тепер уже заміжньою жінкою, яка приречена на приниження та домашню тюрму.

Лінія любові

Експозиція: розмови Євгена Рафаловича зі Стальським; розповіді Стальського про свою дружину.

Зав'язка: поява "чорної дами", дивна реакція Рафаловича на неї. Історія любові Євгена і Регіни.

Розвиток діїі: зустріч Євгена і Регіни у домі Стальського. Наростання втрати ідеалу; мотив неможливості "украденого щастя". Знущання Стальського над Регіною. Її страждання і відчай, спогади й дивні монологи наодинці з собою.

Кульмінація: несподівана поява Регіни у Євгена; ще одна можливість-неможливість "украденого щастя".

Розв'язка: помста Регіни Стальському і її загибель.

Лінія боротьби

Експозиція: приїзд Євгена до "акустичного" міста, його візити до "гонораціорів".

Зав'язка: перші суперечки Рафаловича з бурмістром Рессельбергом, наростання конфлікту зі Стальським, плани Рафаловича.

Розвиток дії: Рафалович починає втілювати задумане. Робота із селянами, перші сумніви та їх подолання. Поїздка в Буркотин і Гумнинськ. Зустрічі з селянами та священниками, участь у судовому процесі. Сутичка зі Шнадельським у корчмі. Ідея народного віче і політичної організації. Вороги Рафаловича та їхні дії. Інтриги Стальського... божевільний Баран і його "місія" порятунку людей від "антихриста" (Рафаловича). Стосунки з Вагманом. Підготовка до віче й опір старости.

Кульмінація: віче. Арешт Рафаловича, спроба звинуватити його у вбивстві Стальського. Убивство Вагмана Шварцом і Шнадельським.

Розв'язка: звільнення Рафаловича. Нові перспективи боротьби.

У фіналі повісті безнадії немає. Євген, вийшовши з в'язниці, знову спокійний, зібраний, готовий до боротьби, яка ще потребуватиме від нього немалих сил. Але при цьому Євген Рафалович - постать трагічна. Трагізм героя має кілька відтінків: це самотність Євгена, якого далеко не завжди розуміє народ, якому Рафалович присвятив своє життя; це пасивність і затурканість цього народу; це потреба великих зусиль для досягнення поставленої самим Євгеном мети; це цілковита зруйнованість особистого життя героєм.

Подумай.

Що це за "перехресні стежки" в однойменній повісті Івана Франка? Свою думку обгрунтуй (3-4 речення).