Ду Фу (712 -770). «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид». Зв’язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на його світогляд. Національні образи, символи в ліриці митця. Образ ліричного героя.

Вивчаючи творчість того чи іншого письменника, ми пізнаємо історію, традиції, культуру його народу. Ми поринаємо у цікавий та незбагненний світ літератури…

Сьогодні ми продовжимо розмову про Китай. Ця велика країна є однією з найстародавніших цивілізацій світу. Особливістю цієї цивілізації є те, що вона розвивалася ізольовано від інших цивілізаційних центрів. Давайте пригадаємо, з чим асоціюємо цю країну.

Вікторина «Що  ти  знаєш про  Китай?» 

1.Найулюбленіша квітка китайців. (Лотос)

2.Назва шляху, який поєднував Китай із Центральною та Південною Азією

і  простягався аж до Риму. Чому він так називався? (Великий шовковий шлях. Китай — батьківщина шовку)

3.Назва споруди, що захищала Китай від нападу кочовиків. (Велика Китайська стіна)

4.З  якою  метою  в   Китаї  у  II  тис.  до  н.  е.  використовували писемність?  (Із  культовою метою, зокрема для ворожіння)

5.Які особливості китайського письма? (Китайці пишуть згори донизу)

6.З якого матеріалу китайці робили папір? (Із кори шовковиці)

7. Що означає назва традиційного бойового мистецтва Китаю «Карате»? (Шлях китайської руки)

8.Батьківщина рису? (Китай)

9.Внесок Китаю в розвиток географії? (Винайшли компас)

10.Легендарна назва Китаю? (Піднебесна).

11.Релігії Китаю? (Даосизм, Конфуціанство)

12.Представники «золотої  доби» китайського Середньовіччя?(Лі Бо, Ду Фу)

    Сьогодні ми з вами намагатимемось проникнути в особливий світ поезії китайського мислителя Ду Фу. Поет досконало володів магічним даром перетворювати на поезію все , що бачить: « Варто було почути спів цвіркуна серед осінньої трави , і вірші немов вторили його пісні: так непримітний і малий цвіркун , але його голос чіпає серце людей , і , як ніби знаючи про це , він вечорами проникає в будинок ». З усіх танских поетів вірші Ду Фу ближче всіх до традиційної формі віршів «ши», властивої  народної поезії. Але, використовуючи давню форму , він наповнив її новим змістом , заговоривши про народ  голосом самого народу. Мова його поезії багато в чому наблизився до розмовної : він сміливо використовує просторіччя , вводить у свої твори мову селян , воїнів , міського люду .

Ду Фу  «Пісня про хліб і шовк» аналіз

Автор – Ду Фу

Жанр – громадянська лірика

Тема –  мрія про мир, відродження країни, припинення війни

Ідея – уславлення мирної праці, засудження війни

Основна думка – людина повинна жити, працювати і творити, а не воювати

Провідний мотив – уславлення «воїнів могуті»

Образи – Піднебесна, воїни, війна, серпи, мотики, рала, шовк

У вірші «Про хліб і шовк» яскраво зображена тема війни і миру та долі людей. Ліричного героя, насамперед, хвилюють наслідки війни.

Автор використовує художні засоби для зображення війни і миру, закликає людей “перекувати мечі на орала” та зупинити війну.

метафори – гіркі ридання, гула страшна війна

епітети – блискучих, запустілого, Гіркі, страшна,

антитеза – війна-мир

Це державницька позиція, яка осмислює все з погляду історичних процесів. Точка зору мирного населення,  простого народу збігається з позицією ліричного героя, який закликає «повиливати з блискучих лат» «серпи, мотики і рала», знаряддя мирної праці хлібороба.

Ду Фу оспівує саме хліб і шовк, а не, наприклад, хліб і сіль тому що він  прагне не лише миру для задоволення життєво необхідних потреб – хліба, а й потребує його для творчості – шовк сприймається не лише як результат мирної праці, а й краси, продукт творчості, натхнення, яке навряд чи приходить, коли буде страшна війна.

Чому вірш називається «Пісня про хліб і шовк»?

Хліб і шовк — те, що було основою, символом нормального життя в Китаї. Поет оспівує мирне життя своєї батьківщини, прагне повернути до нього своїх співвітчизників.

Аналіз "Весняний краєвид"

Автор – Ду Фу

Жанр – громадянська лірика

Тема – зображення війни та страждань, які вона приносить людям.

Ідея – заклик припинити війну і страждання людей. Мрія про відродження країни, засудження війни

Основна думка – навесні все повинно радіти: і природа і люди.

Настрій – «Країна в руїнах», «три місяці поспіль палає запекла війна».

У цьому вірші Ду Фу картина природи контрастує з описом зруйнованої батьківщини. Поета хвилюють внутрішні чвари, що призводять до спустошення й зубожіння країни. Проте він вірить, що, як природа навесні, його вітчизна оживе й знову розквітне.

Сльози ліричного героя у вірші «Весняний краєвид» Ду Фу викликає тяжкий стан країни;

Художні засоби:

Епітети –  «квіти в сльозах» та «птахи журливі», “співочо-строкато”, “запекла війна”, “Рідке воно й куце”

Метафори – “лягла сивина”, ” гори і ріки живуть”.

Образи: країна, квіти, птахи журливі, війна

Пронизливий сум у рядках вірша підкреслюється простотою слів. Ду Фу не потрібен патріотичний пафос, він розповідає про багатостраждальну батьківщину так, як розповідають про горе близьких та рідних людей. Гори і ріки живуть, вони є частиною непорушного Всесвіту, але люди страждають. Роса на квітах чи дощ, ми не знаємо. Для ліричного героя – це сльози («квіти в сльозах»). Що очікує Вітчизну, якщо «три місяці поспіль палає запекла війна»? Доля родини у вірші так тісно переплітається з долею країни, що помітити відстань між переживаннями за близьких та за Батьківщину практично неможливо («Листи з батьківщини для мене дорожче від злата»).

Прийом «Складіть речення».

Поширюється, Лі Бо, й,їх, вірші, сяйво, далекі відстані, поширюється, на, і, живуть, Ду Фу.

1. Опрацювати матеріал на с. 92-94

2. Вивчити напам"ять вірш с. 92-94 ( на вибір) - прикріпити