“Божественна комедія” — це велика алегорія людини, гріха та спокутування з релігійної й моральної точок зору. Тут відкривається падіння й відродження людини. У творі міститься алегорія внутрішнього та зовнішнього розвитку людини. Будь-яка людина носить усередині себе власні пекло та рай. Пекло — смерть душі, владарювання тіла, образ зла й пороку. Рай — образ добра й доброчесності, внутрішнього миру й щастя. Чистилище — перехід від першого стану до другого через каяття. Леопард, лев і вовчиця, які загороджують шлях до сонячного пагорба, уособлюють три найбільші вади людини, а саме: пристрасть, гордість і жадібність. У трьох цих вадах, як уважали за Середньовіччя, криється причина людської зіпсованості.
Переклади "Божественної комедії" українською
Відомо, що отець Павло Штокалко на помежів’ї XIX-XX ст. одним із перших переклав українською мовою “Божественну комедію” Данте (3 книги), проте невідомо, чи зберігся цей переклад.
Багато українських митців перекладали окремі фрагменти “Божественної комедії”. Перші 36 терцин пісні першої та 6 рядків пісні тридцять третьої з “Підземелля” переклав у 1877-1883 рр. Іван Франко (обидва надруковано значно пізніше, 1955-го). Згодом у монографії “Данте Аліґ’єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезії” (1913) Франко три останні розділи присвятив послідовно “Підземеллю”, “Чистилищу” та “Раю”. Франко переклав найзначущі, на його думку, фрагменти поеми, чергуючи їх із власними прозовими коментарями та переказом решти змісту.
У 1892-1896 рр. у Львові в часописі “Правда” вийшли друком перші 10 пісень “Пекла” в перекладі Володимира Самійленка, що підписався В. Сивеньким (окрема книжка — 1902). Наприкінці 1890-х рр. Леся Українка переклала 9 терцин із п’ятої пісні “Пекла”. 1965 року в Мюнхені у видавництві Ігоря Костецького “На Горі” опубліковано експериментальний переклад Василем Баркою фрагмента “Божественної комедії”.
Уперше повний переклад першої частини “Божественної комедії” (“Пекло”) та більшої частини другої (“чистилище”) виконав Михайло Драй-Хмара (1930-1935), але рукопис перекладу зник 1935 р. під час обшуку НКВСниками будинку Драй-Хмари у Києві й арешту українського митця. 2007 року Український католицький університет видав друком переклад Богдан-Івана Лончина першої частини “Божественної комедії” — “Пекла”.
Переклад усіх трьох частин “Божественної комедії” виконав Петро Карманський у 1950-х рр. На жаль, лише першу частину “Пекло” у перекладі Карманського та за ґрунтовної редакції Максима Рильського було опубліковано 1956 р. (посмертно). Переклад Карманського, на думку дослідника Данте в Україні Максима Стріхи, далекий від досконалості.
Повний переклад усіх трьох частин виконав 1976 р. Євген Дроб’язко (видавництво “Дніпро”).

У 2013-2015 рр. вийшов друком другий варіант повного тексту поеми у перекладі Максима Стріхи (видавництво “Астролябія”).
