Театр був найулюбленішим видом мистецтва в Давній Греції. Перші театральні постановки були пов'язані зі святкуванням Великих Діонісій - усенародних державних свят на честь бога творчих сил, природи, виноградарства Діоніса. давньогрецький театр відрізнявся від сучасного. Вистави відбувалися просто неба, тому театр міг уміщувати велику кількість глядачів. Наприклад, театр Діоніса в Афінах уміщував 17 тисяч осіб, а театр міста Мегалополя - до 44 тисяч осіб.
Основна частина театру - орхестра (майданчик перед сценою, де грали актори). Тут розміщувався хор і жертовник богу Діонісу. В еллінські часи актори грали на високій кам'яній естраді - проксенії. Театронос - місце для глядачів (звідси - театр). Скена - споруда, розташована позаду орхестри, де переодягалися актори.
Спочатку головною фігурою дійства був хор, який складався із 12 - 15 осіб. У піснях хору засуджувалися або вихвалялися діяння героїв. Приблизно з VІ ст. до н.е. з хору виділився драматичний актор, за часів Есхіла героїв стало двоє, а Софокл увів третього артиста. Усі ролі виконували лише чоловіки. Актори повинні були не лише добре вимовляти слова п'єси. а й танцювати і співати. Великі розміри грецького театру зумовили те. що актори носили на обличчі маски, адже міміку актора було б погано видно глядачеві. А щоб збільшити зріст, одягали взуття на високій підошві - котурни й високі головні убори.
У Давній Греції держава опікувалася театром. Актори посідали почесне місце в суспільстві, могли обиратися на державні посади, їм гарантувалася недоторканність, звільнення від податків. Держава брала участь в організації театральних постанов. Плата за вхід до театру була невеликою, призначалася для утримання театральної споруди. Для незаможної публіки держава виділяла спеціальні гроші, що називалися "терикон".
Театри були в багатьох містах Давньої Греції.
Чому ж театрові приділялася значна увага? Тому що театральне мистецтво вважалося найкращою школою виховання естетичних, моральних, релігійних і патріотичних почуттів. Театральне дійство справляло величезний вплив на людину і, як зазначав Арістотель, відігравало першочергову роль у розвитку емоційно - почуттєвої сфери. Спираючись на це, Арістотель виокремив поняття катарсису - очищення через почуття. На думку філософа, воно виникає як результат співпереживання випробовуванням і стражданням героїв.
На думку вчених, саме в Давній Греції зародилася драма як літературний рід. Головними жанрами драматургії стають трагедія і комедія.