Конструктор уроків
10
1
410
22
1
2
Ознайомити учнів з біографією Чарльза Діккенса та історією створення «Різдвяної пісні у прозі»
Розкрити сюжет, композицію, жанрові особливості твору
Визначити реальні та фантастичні елементи
Пояснити значення образу Різдва
Виявити фольклорні ознаки
Учні зможуть:
розповісти про життя і творчість Діккенса
переказати сюжет повісті
пояснити композицію твору
розрізняти реальні та фантастичні елементи
аналізувати образ Різдва
знаходити фольклорні мотиви
Сьогодні ми вирушимо в чарівну подорож разом із Чарльзом Діккенсом — письменником, який подарував світу Різдво в літературі. Ви дізнаєтесь, як народилася «Різдвяна пісня у прозі», чому вона стала символом надії, і як один скупий чоловік зміг змінити своє серце.
Ми розглянемо:
цікаві сторінки з життя Діккенса
сюжет і композицію повісті
реальні та фантастичні елементи
образ Різдва як джерело світла і милосердя
фольклорні мотиви, що оживають у кожному рядку
Цей урок — не просто аналіз твору. Це нагода замислитися над тим, що означає бути людиною, як важливо вміти прощати, дарувати тепло і змінювати світ навколо себе.
1
Чарльз Діккенс — один із найвідоміших англійських письменників, який перетворив літературу на дзеркало людської душі. Його життя — це історія боротьби, таланту і глибокого співчуття до простих людей.
Перегляньте
Прочитайте
Народився 7 лютого 1812 року в місті Портсмут, Англія, у багатодітній родині.
Батько, Джон Діккенс, працював у казначействі, але мав проблеми з грошима.
У 12 років Чарльз змушений був працювати на фабриці з виробництва вакси для взуття, бо батька посадили до боргової в’язниці.
Цей досвід залишив глибокий слід і згодом ліг в основу багатьох його творів — зокрема «Олівера Твіста».
Після фабрики Діккенс повернувся до школи, а згодом став репортером у парламенті, що дало йому змогу спостерігати за життям суспільства.
У 1836 році опублікував перший успішний твір — «Папери Піквікського клубу», який приніс йому славу.
Діккенс писав про бідність, несправедливість, дитячу працю, лицемірство багатих.
Його герої — це діти-сироти, робітники, чиновники, купці, які борються за гідність і добро.
Найвідоміші твори:
«Олівер Твіст»
«Домбі і син»
«Великі сподівання»
«Різдвяна пісня у прозі»
«Девід Копперфілд» — частково автобіографічний роман
Написана за 6 тижнів, щоб покрити борги
Стала символом Різдва, милосердя і духовного оновлення
Головний герой — Скрудж, скупий старий, який змінюється після зустрічі з духами
Одружився з Кетрін Гоґарт, мав 10 дітей
Згодом розлучився, але залишався турботливим батьком
Багато подорожував, виступав з публічними читаннями своїх творів
Помер 9 червня 1870 року
Похований у Вестмінстерському абатстві
Його творчість вплинула на розвиток реалізму, соціальної прози, дитячої літератури
Діккенс — письменник, який навчив світ співчуттю, доброті і вірі в силу змін
Цікаві факти життя.
2
Літературний диктант
Життя та творчість Чарльза Діккенса
(запишіть пропущені слова чи словосполучення)
Чарлз Діккенс — … письменник, один із найпопулярніших романістів вікторіанської епохи.
Чарльз Діккенс народився у … поблизу Портсмута.
Навчання хлопчика постійно переривалося через …
Чарльз , старший син у родині, заробляв гроші на фабриці …
Майбутній письменник почав справжнє доросле життя у … років.
Він змінив декілька професій , доки не влаштувався працювати репортером до … газети.
А згодом стає … , що принесло йому славу та популярність.
Створив багато великих …, які варто прочитати.
Назвати два найпопулярніших романи Чарльза Діккенса.
«Різдвяний» цикл Діккенса складається з … повістей.
Перший твір у цьому «Різдвяному» циклі – це…
Художній твір, дія якого відбувається під час Різдва і який має щасливу розв’язку, що тісно пов’язана із суттю і духом цього свята - …. оповідання.
.png)
3
У середині XIX століття, коли Англія переживала соціальні потрясіння, Чарльз Діккенс вирішив звернутися до сердець людей через образ Різдва. Він створив цілу серію різдвяних повістей — понад двадцять творів, які стали символом милосердя, надії та духовного оновлення.
У 1843 році Діккенс перебував у фінансовій скруті: продажі попередніх романів знижувалися, а витрати зростали.
Він вирішив написати невеликий твір, який би зміг швидко привернути увагу читачів і водночас донести важливу моральну ідею.
Так народилася «Різдвяна пісня у прозі» — повість, яку він написав лише за шість тижнів, вкладаючи в неї власну віру в силу добра.
Пробудити доброту в людях, які стали байдужими до чужого горя
Показати силу співчуття — навіть найжорсткіше серце може змінитися
Нагадати про важливість родини, щедрості, духовності
Засудити соціальну несправедливість і байдужість багатих до бідних
Головний герой — Ебенезер Скрудж, скупий і холодний чоловік
В ніч перед Різдвом його відвідують три духи: Минулого, Теперішнього і Майбутнього
Після цих видінь Скрудж перероджується, стає добрим, щедрим, відкритим
Повість стала літературним символом Різдва, її читають і екранізують щороку
«Дзвони»
«Битва життя»
«Одержимий»
«Різдвяна ялинка»
«Що робити з привидами» Усі вони мають спільну рису — віру в людське добро і силу змін.
Діккенс відродив традицію святкування Різдва в Англії
Його твори вплинули на формування сучасного образу Різдва — з родинним теплом, подарунками, добрими справами
Він показав, що література може змінювати суспільство
4
КУПЛЕТ ПЕРШИЙ. Дух Марлі
І з чого б нам розпочати цю пісню? А з того, що Марлі був мертвий. Сумніватися в цьому не випадало. Свідоцтво про його похорон підписали священник, хазяїн похоронного бюро й головний гробар. Старий Марлі був мертвий, мов цвях в одвірку.
Але ж чи знав про це Скрудж? Звісно, що знав. Кому ж іще було про це знати, як не йому? Скрудж був у Марлі єдиною його довіреною особою, єдиним його уповноваженим в усіх справах, єдиним виконавцем духівниці, його єдиним законним спадкоємцем, єдиним другом і єдиною людиною, котра провела його на цвинтар. І все ж таки ця сумна подія не надто пригнітила Скруджа, адже він навіть у день похорону друга залишився бездоганно діловою людиною, відзначивши це укладенням вельми вигідної оборудки.
А що вже безсердечний він був скупердяга, отой Скрудж! Хто-хто, а вже він умів давити, вичавлювати соки, витягувати жили, заганяти в могилу, загрібати, хапати, захоплювати, вимагати... Що вмів, то вмів, старий гріховодник! Бо то ж був не чоловік, а кремінь. Атож, він був холодний і твердий, мов кремінь, і ще нікому жодного разу в житті не пощастило викресати з його серця бодай іскру жалю та співчуття. Зачаєний, затаєний, сам у собі й сам для себе – чистий тобі молюск!
Холод, страхітливий мороз, що лютував у його душі, геть заморозив ізсередини його старечі риси, загострив йому гачкуватого носа, поморщив, поорав шкіру на щоках, скував його ходу, змусив очі почервоніти, а тонкі губи – посиніти, зробив крижаним його рипучий, скрипучий голос. Повсюди носив він при собі оту крижану атмосферу. Вже самою своєю присутністю він заморожував власну контору в літню спеку й не давав тій конторі відтанути бодай на пів градуса навіть на Різдвяні святки.
І от якось – і до того ж не котрогось там простого дня, а на сам Святвечір, – старий Скрудж гибів у своїй конторі над рахунковими книгами. Двері власного кабінету Скрудж тримав прочиненими, щоб мати змогу наглядати за своїм клерком, який далі за тими дверима сидів у похмурій комірчині, схожій чи то на тюремну камеру, чи то на монастирську келію, і переписував папери. Якщо біля самого Скруджа полум’я в каміні ледь дихало, то вогник біля клерка був незрівнянно менший, – здавалося, там тліє лиш одна-єдина вуглинка. Але підкинути вугілля до свого вогнища бідолаха не смів, бо хазяїн тримав ящика з вугіллям у своїй кімнаті, й коли б клерк насмілився зайти до нього із совком у руці, Скрудж, не вагаючись, заявив би йому: вважай, хлопче, що ти розлучився з роботою. Ось чому клерк закутувався якнайпильніше своїм білим вовняним шарфом і відчайдушно силкувався зігрітися біля свічки.
– Вітаю вас, дядечку, з близьким Різдвом! – пролунав раптом чийсь життєрадісний голос. А належав той голос Скруджевому небожеві. Цей молодик таким прожогом ускочив до контори, що, поки дядечко відірвався від паперів, той уже й стояв біля його стола.
– Пхе! – буркнув Скрудж. – Які дурниці!
Скруджів небіж так розігрівся від шпаркої ходи крізь мороз і туман, що весь аж пашів, мов пічка.
– Ви на Різдво кажете «дурниці»? – вражено перепитав небіж. – Це ви мабуть, жартуєте?
– Аж ніяк не жартую, – запевнив Скрудж. – Повеселитись на святках? А ти яке маєш право веселитись? Ти ж майже злидар!
– Та ви заспокойтесь, – весело умовляв дядечка небіж. – А яке ви маєте право бути похмурим і понурим? Та ви не гнівайтесь, дядечку! – попросив небіж.
– А як же мені не гніватись, – відрізав дядечко, – якщо мені доводиться жити серед таких пришелепків, як ти, з твоїм «веселим Різдвом»? Бо що для таких як ти, Різдво, як не нагода здихатися рахунків, не заплативши грішми? Що – як не нагода переконатися, що ти ще на рік постаршав і навіть постарів, але ні на годину не побагатшав? Та коли б моя воля, – обурено виголосив Скрудж, – то я всякого такого телепня, котрий галасує по вулицях, репетуючи: «Веселого Різдва!» – зварив би разом із його власним пудингом, а в могилу йому загнав кілка з гостролисту ! Чи ж багато було тобі добра в житті від того Різдва?
– Смію сказати, що на світі є чимало чого такого, що приносить мені добро, але не обов’язково при цьому ще й вигоду чи багатство, – заперечив небіж. – От хоч би й Різдво. Я добре пам’ятаю, чим завжди були для мене Різдвяні святки. Їх я завжди сприймав як добру пору, як милий, любий момент всепрощення й милосердя. Різдво – то ж єдиний час, який я тільки знаю в довгому календарі року, коли всі люди, чоловіки й жінки, мовби за мовчазною згодою, вільно відкривають свої серця, що досі були немовби замкнені на замок, і переймаються співчуттям до знедолених. Ось чому, дядечку, я вірю, хоча Різдво ще жодного разу не підкинуло ані крихти золота чи срібла мені до кишені, – вірю, що воно мені й приносило, і приносить, і проноситиме добро, і ще скажу: хай буде воно благословенне у Бога!
Конторський службовець у комірчині мимоволі заплескав у долоні. Але враз і похопився: припуститися такої непристойності! – і так ревно кинувся підворушувати кочергою ті кілька своїх вуглин, що загасив й останню кволу іскринку вогню.
Скрудж пригрозив працівникові звільненням, якщо почує ще бодай звук від нього, та відмовився від запрошення небожа відсвяткувати Різдво в родинному колі. Небіж заради такого великого свята хотів порозумітися з дядьком, тож побажав йому веселого Різдва. А коли йшов з контори, привітав з Різдвом клерка. Той, хоч і змерз, виявився багатшим за Скруджа на душевне тепло, тож щиро відповів на привітання. Скрудж сердився, бо мусив заплатити клеркові за наступний день, хоча той на роботу не вийде, бо святкуватиме Різдво. Клерк пообіцяв післязавтра прийти на роботу чимнайраніш і, закутавшись вовняним шарфом, чимдуж помчав додому, аби погуляти зі своїми дітьми.
Скрудж теж пішов додому. На його дверях був молоток-калатайло, у якому він угледів обличчя старого Марлі. А потім Скрудж почув, ніби хтось у будинку гримить залізом. Скнара у привидів не вірив, але побачив перед собою духа Джейкоба Марлі, що волочив за собою величезний ланцюг.
Дух сказав, що мусить блукати по світу й тягати ланцюга, який сам собі скував за свій вік, бо за життя дбав лише про прибутки і геть забув про милосердя та щедрість. Він сповістив, що для Скруджа ще не все втрачено остаточно, адже його відвідають троє Духів.
(Прочитайте 2 і 3 куплет за підручником самостійно с.82- 100)
Або прослухайте увесь текст
5
Сюжет і композиція твору
Паспорт твору
Автор – Чарльз Діккенс
Рік написання – 1843
Рід – епос
Жанр – різдвяна повість
Тема – зображення моральної руйнації людини, яка нестримно прагнула збагачення, здатність людини на духовне переродження.
Ідея – згубний вплив на людину бажання розбагатіти, уславлення щирих, милосердних, здатних на співчуття людей.
Напрям – реалізм з елементами романтизму
Головні герої
Ебенейзер Скрудж. Його образ символізує жадібність. Головний персонаж “Різдвяної пісні у прозі” очолював контору «Скрудж і Марлі». Він скупий та жорстокий.
Духи Різдва. Це символи добра та милосердя. До Скруджа приходили Дух теперішнього Різдва, Дух минулого Різдва, Дух майбутнього Різдва.
Боб Кретчет (писар), Фред (племінник Скруджа). Ці герої символізують бідність, забобонність
Проблематика твору
Автор піднімає такі проблеми:
влада грошей,
сімейні цінності,
фальшиві та істинні цінності;
самотність,
муки совісті,
гріх та порятунок.
Композиція та сюжет
І строфа – зображення реального життя Скруджа
ІІ –ІІІ-ІV строфи – фантастична подорож Скруджа у Часі і Просторі
V строфа – відродження Скруджа, зміни в його житті
Експозиція – розповідь про Скруджа та його контору
Зав`язка – поява душі Марлі, яка хоче врятувати героя
Розвиток дій – подорож Скруджа різдвяної ночі з Духами Минулого, Теперішнього та Майбутнього
Кульмінація – Скрудж, сповнений відчаю, біля власної могили
Розв`язка – переродження Скруджа
Сюжет твору
Багатій Скрудж подорожує з духами Різдва в часі, по – іншому дивиться на світ, стає добрим.
Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Чарлз Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість «Різдвяна пісня у прозі». Головний герой твору — власник торгової спілки «Скрудж і Марлей». Скрудж це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його, Скрудж не поважав Свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлея, про якого він давно забув. Привид Марлея розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє допомогли йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертви бідним, Допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри Фен. Ця історія, як і повинно бути в різдвяному оповіданні, закінчується щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати часу, поспішати робити добро ближнім своїм.
🏙️ Лондон — місто, де відбуваються події, зображене з точністю до деталей: вулиці, будинки, крамниці
🧥 Соціальні проблеми — бідність, дитяча праця, байдужість багатих до нужденних
🕯️ Самотність Скруджа — психологічно достовірна, показана через його поведінку, ставлення до людей
💼 Офісна робота, бухгалтерія, гроші — буденна реальність героя
👨👩👧👦 Родинні цінності — святкування Різдва в родині Кретчитів, турбота про дітей
👻 Привиди — Марлі та три духи Різдва, які приходять до Скруджа
⏳ Подорожі в часі — Скрудж бачить своє минуле, теперішнє і майбутнє
🔮 Видіння майбутнього — сцени смерті Скруджа, байдужість людей, могила
✨ Магічна трансформація — духовне переродження героя після зустрічі з надприродними істотами
🕊️ Чудесне пробудження — символічне оновлення душі, як у казці
6
Образ Різдва у повісті — центральний символ, який несе моральне, духовне та емоційне навантаження. Він виконує кілька важливих функцій:
Різдво — це момент, коли Скрудж має шанс змінитися, переосмислити своє життя
Саме в ніч перед Різдвом він зустрічає духів, які допомагають йому пройти шлях від скупості до щедрості
У родині Кретчитів Різдво — це свято любові, навіть у бідності
Люди дарують одне одному тепло, турботу, прощення
Різдво в творі — це не просто календарна дата, а час, коли можливе диво
Скрудж, який здавався безнадійним, змінюється саме завдяки різдвяному настрою
Через образ Різдва Діккенс критикує байдужість, жорстокість, соціальну нерівність
Він закликає до співчуття, щедрості, людяності
Хоча повість має реалістичні риси, у ній чітко простежуються фольклорні мотиви, які надають їй казковості та глибини:
Духи Минулого, Теперішнього і Майбутнього — це персоніфіковані сили, як у народних казках
Вони мають надприродні здібності, але виконують моральну функцію — наставляють героя
Скрудж проходить шлях очищення, як герой казки, що після випробувань стає кращим
Це типова фольклорна структура: грішник → каяття → оновлення
Ніч, сніг, свічка, дзвін — символи, що часто зустрічаються у народних переказах
Вони створюють атмосферу та підсилюють емоційний вплив
Як у байках чи легендах, повість має чітке повчання: «Той, хто не вміє любити — сам себе прирікає на самотність»
Святкування Різдва, застілля, подарунки, колядки — усе це відлуння народних обрядів
7
Прочитайте кожну літеру слова РІЗДВО.
Запишіть 2–3 слова-асоціації, які виникають у вас із кожною літерою.
Обґрунтуйте (усно), чому саме ці слова ви обрали.
8
За допомогою поданих емодзі створіть невеличку розповідь про святкування Різдва у вашій родині.
🎄 — ялинка
🎁 — подарунок
⭐ — зірка
❄️ — сніжинка
🔔 — дзвіночок
🕯️ — свічка
🍪 — пряник
⛄ — сніговик
🌟 — сяюча зірка
🧣 — шарф
🧤 — рукавички
🎉 - конфетті
🎊 - феєрверк
🏠 — теплий дім
💫 — магія
❤️ — любов
👼 — ангел
🐑 — ягня (символ Віфлеєму)
🕊️ — голуб (мир)
🛷 — санчата
🍊 — мандарин
🧸 — іграшка
9
Рефлексія. Сенкан
Складіть сенкан до образу Різдва❄️🎄
10
Намалюйте сцену, яка вас найбільше вразила (наприклад, Скрудж біля могили, родина Кретчитів, дух Різдва)
Дякую кожному з вас за уважність, щирість, цікаві думки, творчі відповіді та емоційне включення.
Ваша робота — це не просто відповіді в зошиті, а кроки до розуміння себе і світу.
Нехай у вашому серці завжди буде місце для тепла, як у Різдвяній пісні 🎄 ⭐ 🎁 ❄️.
Ви — чудові, і я пишаюся вашими стараннями.
Рефлексія від 1 учня
Сподобався:
Так: 1
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 1
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 1
Так: 0