Тема уроку. Арабська народна казка «Синдбад-мореплавець»
Мета уроку: Збагатити знання учнів з фольклору та мистецтва слова; показати особливості й красу мистецтва арабського Сходу; познайомити з особливостями збірки «Тисяча і одна ніч»; ознайомити з арабською народною казкою, допомогти учням усвідомити ідею утвердження жаги відкриття світу.
Обладнання: іллюстрації до казки «Синдбад-мореплавець»; підручник
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності школярів
1. Бесіда
— Що таке художня література? (Художня література – це мистецтво слова, письмового чи усного.)
— Які види мистецтва ви знаєте? (Література, живопис, музика, архітектура, театр, кіно, телебачення.)
— Чим вони відрізняються? (Художніми засобами відображення дійсності.)
— Що їх об'єднує? (Їхнім героєм є людина або те, що людину оточує.)
— Яку мету ставить перед собою мистецтво? (Прославляти творчі можливості людини, виховувати її, робити кращою.)
1. Що називається казкою?
(Казка – це розповідний народнопоетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участі фантастичних сил.)
2. На які види поділяються казки? (Чарівні, побутові та казки про тварин.)
3. Які споконвічні мрії народу дістали відображення в казках? (Віра в справедливість, дружбу, вірність, чесність...)
4. Чим відрізняється народна казка від літературної?
(Літературна казка має автора й існує в одному варіанті. Народна казка не має автора, колись був, але ім'я його забуте, тому й говорять, що автором є народ. Народна казка існує в декількох варіантах.)
II. Оголошення теми і мети уроку
Мистецтво арабського Сходу
1. Історія Халіфату.
2. Релігія.
3. Культура Халіфату.
4. Арабські казки «Тисяча і одна ніч».
Араби і виникнення ісламу. Початок VII сторіччя в історії східного середньовіччя ознаменований виникненням нового великого державного утворення – Халіфату.
Початковим ядром Халіфату був Аравійський півострів, населення якого складали осілі хлібороби та кочівники. В осілих районах, особливо в торговельних центрах на південному заході Аравії – Мецці та Ятрибі (Медині) – відбувалося утворення класів.
У V сторіччі в Аравії вже існували спілки племен, що було передумовою для утворення держави. Об'єднання відбувалося під стягом релігії. Потрібна була єдина ідея, що об'єднала б всіх арабів. Такою релігією став іслам.
У ролі релігійного реформатора і фундатора арабської держави виступив представник меккського купецтва з роду корейшитів – Мухаммед (бл. 572–632).
Іслам, що запозичив багато своїх положень з іудаїзму і християнства, проповідував ідею єдиного бога – Аллаха. З появою ісламу арабські племена об'єднувалися вже не тільки за кровно-родинним принципом, але й на релігійній основі.
Утворення Халіфату. Користуючись слабкістю Візантії та Ірану, знекровлених взаємною боротьбою, араби за сторіччя, з 632 до 732 р., завоювали великі простори – від Піренеїв до меж Індії, створивши державу Халіфат.
У завойованих країнах дуже швидко поширився іслам.
Культура Халіфату. Арабська мова – мова переможців, мова Корану, набула великого значення в усіх галузях державного й культурного життя, відіграючи об'єднуючу роль. Важливе значення мала арабська мова як мова науки.
Окремі галузі науки в Халіфаті – філософія, медицина, астрономія, математика – досягли високого рівня і дали низку відкриттів, праць, винаходів, якими пишається людство.
Із самого початку існування Халіфату і в містах, і навіть в маленьких селищах Близького Сходу будувалися мечеті – будинки для щоденної молитви. Зазвичай вони мали вигляд прямокутного подвір'я, обнесеного надійними стінами. У глибині його знаходився молитовний зал, а його перекриття покоїлися на колонах і стовпах. Із середини мечеті оздоблювалися кольоровим каменем, орнаментом, вирізаним на кам'яних панелях або лицювальній штукатурці, що називалася штук. Після полірування він ставав схожим на мармур.
Почала розвиватися світська архітектура. Особливо чудові заміські замки – резиденції халіфів, що прикрашалися розписами. Сюжети їх найрізноманітніші: то сцени полювання, то жінки, що купаються, то халіф, який сидить на троні в оточенні скорених іноземних царів, то єдиноборство атлетів. Один із замків, що зберігся до нашого часу, – це замок Кусейр-Амра в Сирійській пустелі.
Необхідність п'ятикратного скликання на молитву (для проголошення формули сповідання єдності: «Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммед – посланець його») диктувала наявність веж-мінаретів, із яких проповідник-мулла скликав віруючих. Арабські мечеті орієнтовані не на схід, як християнські храми, а на священне місто Мекку.
У XII сторіччі почався розквіт склоробства. Його центрами були Алеппо й Дамаск. Тут виготовлялися скляні кубки, чашки, пляшки, що розписувалися побутовими й фантастичними сценами, декоративними написами.
Великої популярності набула люстрова кераміка. Виготовлялася вона досить оригінально: на глазуровану поверхню наносили фарбу спеціального складу, що після випалу набувала металевого відблиску.
Далеко за межами Єгипту славилися його лляні та шовкові тканини.
Користувалися великим успіхом і середньовічні іранські килими, парчеві та шовкові тканини.
Велику популярність здобули книжкові ілюстрації – мініатюри арабо-месопотамської школи XII–XIII сторіч. Сюжети для них бралися в макамах – літературних новелах. При цьому ілюструвалися не тільки художні твори, а навіть наукові трактати.
«Тисяча і одна ніч»
Великої популярності в багатьох країнах світу набули арабські казки, що ввійшли до збірки «Тисяча і одна ніч».
ІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
Пригадаємо, які з казок збірки найвідоміші:
«Алі-Баба і 40 розбійників»;
«Аладін і чарівна лампа»;
«Казка про рибака»
«Казка про чарівного коня»
«Синдбад-мореплавець»
Відомо, що всіх казок близько 400.
Ця збірка формувалася протягом восьми століть. Казки складав не письменник, а вигадували й передавали з покоління до покоління народи, які мешкали в Індії, Персії, Туреччині, Іраку, Єгипті. Але остаточно відшліфувалися вони арабською мовою в XVI–XVII ст. у Єгипті.
Це не випадково. Єгипет знаходився на перехресті торговельних шляхів між Індією, Аравією, Африкою та Європою. Тут на базарах і в кав'ярнях збиралися купці, ремісники, селяни, слухали казки й розповіді мандруючих розповідачів казок із далекої Басри, Дамаска, з індійських та іранських держав.
IV. Закріпленя знань
Проблемно-пошукова робота з підручником (за умови, що діти читали збірку).
1. Робота з текстом
2. Продовжіть думку:
Усі казки «Тисячі і однієї ночі» немовби закладені у велику рамку розповіді про...
(Винахідливу Шагразаду й жорстокого царя Шагріяра, що мститься за свою зганьблену честь.)
3. Бажаючи наставити царя Шагріяра й разом з ним слухача на шлях щирої чесноти, Шагразада розповідає казки і притчі, у яких говориться про те, якою повинна бути людина.
Назвіть кращі з людських чеснот, які проповідує Шагразада, наводячи приклади з казок.
(Краща з чеснот – стриманість і терпіння. Тільки завдяки терпінню рятується людина, що потрапила в біду. Важливі також і розсудливість, уміння приборкати свої бажання, здатність не бути рабом пристрасті.
Шагразада закликає сильних світу цього: «Будьте справедливі, не пригноблюйте підданих, керуйтеся у своїх вчинках справедливістю і милосердям».)
4. Яка з чеснот подарувала життя Шагразаді?
(Красномовство ) «У красномовному слові – чарівництво» – цей вираз, узятий із Корану, був улюбленим в арабських середньовічних літераторів, які підтверджували: пророк Мухаммед, засновник ісламу, вибраний Богом головним чином через своє красномовство.
Красномовець, ким би він не був – мудрецем-філософом, убогим бедуїном або могутнім правителем, – незмінно викликає повагу й захоплення. Красномовство цінується більше, ніж багатство, ніж гроші. Гроші можна витратити, а красномовство залишиться назавжди.
5. Хто ж справжній герой «Тисячі і однієї ночі», що завоювала загальні симпатії?
(Звичайно, це завзятий і відважний купець, відкривач нових земель і морів, якого тягне в дорогу не так прагнення зиску, як невтамована допитливість. Симпатією розповідача казок користуються також спритні й умілі ремісники-чоботарі (шевці), шкіряники, цирульники. Вони не мають вигляд «маленьких людей», у них немає ніякої приниженості, догідливості, свідомості своєї незначності. Майстер – почесне звання, і ремісник пишається ним і своїм заняттям не менше, ніж емір своєю владою. «Ремесло угодне богові і корисне людям» – так уважали ще у IX сторіччі арабські філософи, що називали себе «чистими братами». Не випадково в «Тисячі і одній ночі» будівництво гарної лазні, виготовлення гарного сідла, фарбування тканин у яскраві кольори, невідомі людям тієї країни, щедро винагороджуються, а майстер стає наближеним до царя.)
ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ КАЗКИ СИДБАД
Торгує мріє про подорож перемагає знаходить досягає
Крамом морські подорожі велетня вихід із ситуації успіху
6. Барвиста й образна мова казок відбиває світогляд народів арабського Сходу. Багато виразів стали афоризмами.
V. Підсумкові запитання:
Підсумкова бесіда
-що ви знаєте про історію створення книги»тисяча і одна ніч»?
-чому вона так називається?
-з якою метою Щахекрезада розповідала казки?
-хто такий Синдбад?
-що допомогло Синдбаду уникнути небезпек?
-чого навчає казка?
VI. Домашнє завдання:
Скласти простий план казки. Творче завданнє: зробити малюнки до казки.
.png)