9 клас. Зарубіжна література. Урок 23 М. Лермонтов Лірика. Мотиви світової скорботи у ліриці М. Лермонтова. Зв"язок творчості митця із традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.). Виразне читання.

...........Михайла Лермонтова

називають літературним спадкоємцем

О. Пушкіна за широту обдарування,

універсальність особистості

й трагічний фінал життя.

А ще за вірш «Смерть поета» (1837),

яким М. Л відгукнувся на загибель О. Пушкіна, сміливо виступивши

проти тих, хто був зацікавлений, щоб голос поета замовк назавжди.

Цей вірш-обвинувачення визначив творчий і життєвий шлях

М. Лермонтова, приніс йому славу й прискорив ранню загибель

(нібито дуель було сплановано - як вбивство надто «не зручного»

для царської влади поета)

....... Ліричний герой Лермонтова —

передова людина своєї доби, яка

не сприймає навколишню дійсність,

позбавлену духовної мети

й справедливості.

........... Лермонтовський герой страждає від задушливої атмосфери суспільства, самотності, відчуження й неможвливості примирення з аморальним світом. Він сповнений романтичних надій і водночас глибоких розчарувань, здатний мислити критично, аналізувати зовнішній і власний внутрішній світ.

..........Мотив світової скорботи, який уперше з’явився у творах Дж. Байрона, відтворено у віршах М. Лермонтова

...........Розчарування в земних радощах, туга за далеким

ідеалом характерні для героїв Г. Гейне, Дж. Байрона,

М. Лермонтова.

.............Романтичні герої митців різних країн виокремлюються серед натовпу, але приречені на самотність.

«Сосна» (1841). Вірш є вільним перекладом твору Г. Гейне  з «Книги пісень» (цикл «Ліричне інтермецо»).  В оригіналі протиставлення чоловічого роду жіночому роду створює образ нерозділеного чоловічого кохання до недосяжної й далекої жінки. М. Лермонтов відобразив у вірші почуття тривоги й відчуження, характерні для всього його покоління.

«І нудно, і сумно…» (1840). Вірш створений у період короткої перерви між кавказькими засланнями  Л. Поет багато пережив, перестраждав на війні й під час перебування в Петербурзі. Усі його благородні поривання приносили лише розчарування й не знаходили розуміння ані в суспільстві, ані в найближчому оточенні. Розчарування ліричного героя вражають силою відвертості та глибиною відчаю перед суперечностями життя: між бажаннями й можливостями, розумом і почуттями, надіями та розчаруванням

«На дорогу йду я в самотині…» (1841). Створений напередодні трагічної загибелі поета, цей вірш є одним із проникливих шедеврів світової лірики.Ліричний герой прагне вселенської гармонії, коли його сон-спокій буде вільний від влади невблаганного часу, від тягаря земних кайданів. Його душа прагне за межі земного буття, не пориваючи з ним життєвих зв’язків.

................................ До вашої уваги ............................,......

......Опрацюйте статтю.....

..............підручника ...............

...........Пройдіть тест..........

..(користуючись статтею)...