20. Ідея “сродної” праці в байці “Бджола та Шершень”. Повчальний характер і художні особливості збірки “Байки Харківські”

Слава Україні!!!

Рада вас бачити на уроці української літератури!!!

Сьогодні на уроці ми продовжуємо працювати над творчістю Григорія Сковороди – письменника, філософа, просвітителя, ‘’українського Сократа’’.

• Тема нашого уроку:

  Шістнадцяте листопада

  Класна робота

  Ідея “сродної” праці в байці “Бджола та Шершень”. Повчальний характер і художні особливості збірки “Байки Харківські”
  

На уроці ми розглянемо байки Григорія Сковороди, охарактеризуємо збірку ’’Байки харківські’’, зосередимо увагу на ідейно-тематичному спрямуванні байки ‘’Бджола і Шершень’’, будемо розвивати навички виразного читання, виховуватимемо почуття пошани до творчості Г.Сковороди та ціннісне ставлення до праці.

• Погляньте на епіграф уроку. Як ви розумієте ці слова?

  
  Роби те, до чого народжений,

  будь справедливий і миролюбивий,

  і досить із тебе.

  Г.Сковорода

ЗАСВОЄННЯ ЗАННЬ

Опрацюйте матеріал, поданий нижче:

1. Перегляньте відео:

2. Прочитайте конспект уроку:

   УЛ 9. Ідея__сродної__праці_в_байці__Бджола_та_Шершень_.pdf

ЗНАЙОМСТВО З БАЙКОЮ

"БДЖОЛА І ШЕРШЕНЬ"

• Прочитайте байку:

  Бджола та шершень

  Григорій Сковорода

  — Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

  — Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

  Сила:

  Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: "Веселість серця — життя для людини" — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? — Тоді,— відповість вам,— коли полюю зайця.— Коли заєць смачніший? — Тоді,— відповість мисливець,-коли добре за ним полюю.

  Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Ціцеронової книжечки "Про старість"...

  Але ж розкусити треба, що то значить-жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: "Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним".

• Або прослухайте аудіокнигу:

• Познайомтеся із аналізом байки:

  ПАСПОРТ ТВОРУ

  Рід літератури «Бджола та шершень»: ліро-епос.

  Жанр «Бджола та шершень»: літературна байка.

  Тема «Бджола та шершень»: розповідь про важливу роль праці за покликанням (тема «сродної» праці), розкриття суперечності між трудовим способом життя і паразитичним існуванням.

  Ідея «Бджола та шершень»: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя; засудження паразитичного способу існування. Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).

  Алегоричні образи:

• Бджола (алегоричний образ працьовитої, мудрої, досвідченої людини);

• Шершень (алегоричний образ людини лінивої, яка звикла користуватися результатами чужої праці).

  Композиція «Бджола та шершень»: основна частина — оповідна (короткий діалог між Бджолою та Шершнем) — і «сила» •— дидактична частина (мораль), де автор на конкретних прикладах пропагує ідею «сродної» праці, наголошує, що немає нічого кращого для людини, як жити за своєю природою.

  Мораль («сила») байки значно більша за оповідну частину.

  Примітки: Байка присвячена темі «сродної» праці (автор висловлює свої погляди на життєву необхідність працювати за природними нахилами, здібностями). Твір входить до збірки «Байки харківські».

ТЕСТУВАННЯ

Виконайте тест за змістом байки "Бджола і Шершень".

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити конспект уроку.

Прочитати стор. 67- 70: Книга Українська література 9 клас Авраменко 2017 (pidruchnyk.com.ua)