Люди розумової праці мають велике навантаження на психоемоційну сферу, що може викликати несприятливі відхилення діяльності ЦНС і серцево-судинної систем, в процесах обміну речовин. Це приводить до розвитку втоми і зниженню працездатності; посилюється виділення адреналіну; підвищується вміст в крові холестерину, глюкози. При відсутності достатнього фізичного навантаження розвивається атеросклероз. Інтенсивна діяльність нервових клітин викликає збільшення витрат білків і водо розчинних вітамінів. Нервові клітини дуже чуттєві до нестачі харчових речовин, необхідних для їх нормальної життєдіяльності. Зниження рівня глюкози в крові при нерегулярному харчуванні, гальмує діяльність кори головного мозку – виникають головні болі, різко падає працездатність і увага. Нестача вітамінів приводить до появи роздратованості, порушення сну, погіршення пам’яті, розвивається пригнічений стан. Шкідливий вплив на ЦНС спричиняє не тільки нестача харчових речовин, але і їх надлишок. Так, збільшення вживання білків підвищую подразливість ЦНС. Надлишок жирів в раціоні приводить до зниження збудженості кори головного мозку. Переїдання жирів і вуглеводів є частою причиною розвитку ожиріння. Тому необхідно строго дотримуватись не тільки загальної добової норми вказаних речовин, але і вміст їх в окремих прийомах їжі.

Сидячий спосіб роботи і затримка виділення жовчі із організму у осіб розумової праці можуть порушити обмін холестерину, внаслідок чого розвивається атеросклероз. Для його профілактики слід включати до раціону гречану і вівсяну крупи, свіжу зелень, овочі, фрукти, морську капусту. Для запобігання ожиріння потрібно обмежити енергетичну цінність раціону за рахунок меншого вживання солодких та борошняних продуктів. Мала м’язова активність у осіб розумової праці може викликати вимивання кальцію із кісток, тому необхідно щоденно вживати молоко і кисломолочні продукти.

При складанні раціону харчування людям розумової праці перевагу надають продуктам тваринного походження. Перевагу надають нежирним м’ясу та рибі, чорному хлібові, овочевим і фруктовим сокам, сирим овочам, фруктам, зелені.

Людям, зайнятим розумовою працею, слід приймати їжу 4-5 разів на добу. При цьому основну калорійність раціону реалізують в першій половині дня. Перший сніданок повинен забезпечити 25% добової калорійності, другий - 20%. Нерідко з ранку може бути знижений апетит, сніданок повинен бути більш різновид ним, ніж інші прийоми їжі. В меню сніданку включають салат із свіжих овочів, гарячу другу страву, вершкове масло, сир, яйця, гарячі напої. Обід забезпечує 35% добової потреби в енергії, а сніданок – 20-25%.

Д\З: Опрацювати матеріал