Цифровізація, диджиталізація, перехід на електронну форму навчання — це, безперечно, майбутнє нашої освіти. Однак, разом з інтернет-ресурсами та застосунками у сферу освіти зайшов і штучний інтелект. Надійний, на перший погляд, захисник, несе безліч загроз навчальному процесу і впливає на розвиток дитей та творчість.
У червні 2023 пройшов реліз ChatGPT — штучного інтелекту нового покоління, що був повністю адаптований до запитів людей. Лише за 2 місяці він набрав 100 мільйонів активних користувачів та доволі швидко увійшов до освітнього процесу. Опитування серед студентів Стенфордського університету показало, що 20% з них користуються ChatGPT для допомоги з домашніми завданнями та створенням навчальних проєктів. У серпні 2023 провели окреме опитування серед вчителів, яке показало, що приблизно 10% з них користуються штучним інтелектом, доручивши йому складання звітів, обліку та іншу монотонну роботу.
Така популярність машини замість людини породила дискусії про плюси та мінуси штучного інтелекту. Давайте спочатку детальніше обговоримо корисні боки ШІ:
Стабільний аналіз даних. ШІ позбавлений так званого human moment, коли втомлений мозок може прорахуватися чи помилитися у звітах.
Оптимізація та диджиталізація процесів. Фактично, програми зі штучним інтелектом можуть назавжди позбавити людину від необхідності заповнення безлічі документів.
Покращена персоналізація. Алгоритми програми штучного інтелекту побудовані таким чином, щоб запамʼятовувати вподобання споживача.
Загалом, як бачимо, штучний інтелект значно полегшує нам життя і є незамінним помічником. Проте, головний акцент тут саме на слові «помічник», адже залишати програму наодинці з непідготовленим користувачем не можна. І ось чому:
Головним мінусом штучного інтелекту можна назвати повну відсутність фільтру чи цензури. У штучного інтелекту немає емоцій та емпатії, тому він не розрізняє етичний та неетичний контент. Окрім того, він користується алгоритмами, які виконують одну й ту саму роботу, без урахування тонкощів психіки чи виховання. Для освіти це важливо.
Штучний інтелект не може бути експертом. Його роботу потрібно постійно модерувати та контролювати. По-перше, через причину вище — машина не має цензу і її легко обманути, а по-друге: вона збирає дані в Інтернеті. А як інформація потрапляє у всесвітню мережу? Її туди викладають люди, що можуть помилитися або навмисне вводити в оману. Так, наприклад, цитати з творів регулярно приписуються не тим авторам або ж зʼявляються шкідливі поради про здоровʼя.
Штучний інтелект — це готові відповіді. Творчість та уява — це важливі інструменти розвитку для дитини. Щоб розвинути словниковий запас, логіку, критичне мислення, наслідкові звʼязки, дитині потрібно самостійно читати, писати, вигадувати чи робити вправи. Останнім часом програми з використанням штучного інтелекту намагаються полегшити цей шлях дітям, але натомість роблять ведмежу послугу, адже дитина не привчається шукати відповіді.
Проблема з захистом персональних даних та приватності людини. Штучний інтелект легко використає картину, яку створила людина і не згадає автора, чим заохотить інтернет-піратів. Окрім того, за допомогою ШІ можна порушити приватність людини чи розпочати кібербулінг. Адже програма, як вірний пес, завжди на боці користувача, навіть якщо він — злочинець.
Тому, що штучний інтелект потребує модерування та суворих правил використання, є підтвердження. Нещодавно ВВС випустило розслідування, у якому зʼясували, що педофіли почали використовувати програмне забезпечення Stable Diffusion зі штучним інтелектом для створення зображень реалістичного насильства над немовлятами та дітьми раннього віку. Машина створює будь-які зображення з дітьми, адже немає морального цензу та усвідомлення про «погане» та «хороше». Картинки створюють у промислових масштабах (до кількох тисяч на місяць).
Злочинці, які займаються сексуальним насильством над дітьми, переймають усі технології, і деякі експерти вважають, що майбутнє матеріалів про сексуальне насильство над дітьми залежить від контенту, створеного ШІ, — прямо говорять в урядовому агентстві з питань розвідки, безпеки та кібернетики Великої Британії.
Цей приклад — ілюстрація зрозумілої та неприхованої загрози штучного інтелекту. А як щодо прихованих проблем, які на перший погляд виглядають лише розвагою? Поговоримо про це детальніше
За допомогою ШІ сьогодні можна писати не лише звіти, але й навіть казки. Подружжя з Харкова - Зоя та Володимир Стеценко, створили сервіс Kazka.fun, де користувачі можуть за допомогою машини створити власну історію. Автор обирає героя, обставини казки та головну пригоду, усе інше роблять алгоритми. До речі, ідея писати казки зі штучним інтелектом не нова — так експериментувала група митців у проєкті «Botnik» ще пʼять років тому.
У соцмережах проєкт зустріли позитивно, за запитом відкривається безліч схвальних відгуків. Однак, є й ті, хто дуже прохолодно сприйняв нововведення.
Ось ще один коментар користувачки, яка звернула увагу на стилістику цих казок. Проблем одразу декілька: не тільки словниковий запас, але й також те, що ШІ сам генерує сюжет — автор не бере в цьому жодної участі.
Щоб перевірити якість казок у новому сервісі, журналістка Всеосвіти вирушила у подорож чарівними пригодами казок від штучного інтелекту та навіть створила власну історію.
Ну що, поїхали:
Сайт пропонує 14 варіантів розповіді: від школи до джунглів. Ми вирішуємо обрати тему науки та експериментів.
Імʼя головного героя ви обираєте самі — тут фантазія не обмежується запропонованими варіантами. Наш герой — Альбрехт, на честь головного героя фантастичного роману Винниченка «Сонячна машина».
Наступний пункт — події, які мають трапитися у казці з героєм. Тут також фантазія необмежена. Ми обираємо створення таємничого фантастичного винаходу для боротьби з голодом у світі.
Казочка вийшла на славу: маленький Альбрехт жив у селі (хоча тема Землі, як планети, тут не обігрується), знайшов чарівну машину та вирішив нагодувати голодних дітей. Однак тут зʼявився злодій Грімлок, який вирішив вкрасти винахід. Злодія вдалося приклеїти цукровою ватою, а усі зажили довго й щасливо. Мораль у казки теж є: не боятися мріяти, експериментувати та знаходити шляхи для подолання невдач. Авторка до речі, написала ще декілька опусів, можна почитати за посиланням та порівняти тексти казок.
Подивившись буквально три казки, стає зрозуміло, що алгоритм штучного інтелекту використовує обмежений набір слів. Фрази «Маленьке село», «таємничі джунглі», «сміливий та винахідливий або відважний» зустрічаються дуже часто. Окрім того, ілюстрації до казок теж викликають питання, адже вони нічим не повʼязані з сюжетом та просто є випадковими картинками, сгенерованими ШІ.
Без фейлів теж не обійшлося: у казці, де Україна БУЛА вільною та незалежною. І хлопчик у сюжеті повертається в минуле, де Україна суверенна, що теж дуже красномовно. І тепер слід згадати головні мінуси та приховані погрози штучного інтелекту.
Ще один фейл штучного інтелекту — це те, що він загалом не розуміє стилістичного забарвлення та створює випадковий сюжет. Ось наприклад, казка про Бандеру та москалів, які обʼєдналися та разом подолали ворога, а потім стали друзями. Як таке взагалі могло вийти? Дуже просто: програма генерує випадковий текст з випадковими героями, просто підставляючи те імʼя, яке загадав юзер. Така собі «заява з відкритою датою». Цей уривок буквально демонструє штамп російської пропаганди, як ШІ «несвідомо» впливає на підміну цінностей.
Уявіть, якби діти, замість вчитися ходити, використовували якийсь високотехнологічний замінник ніг. Саме таким замінником у питанні уяви та творчості дітей стає штучний інтелект. Сервіс, де програма вигадує сюжет казки замість дитини, позбавляє її багатьох важливих процесів для розвитку, які несуть в собі казки:
Робота зі словниковим запасом. У принципі, будь-яка творча робота з текстами сприяє розвитку словесної творчості та мовлення. А з мовленням у сучасних дітей є багато проблем: про це ми говорили у нашому матеріалі.
Розвиток уяви. Ставши автором рольової моделі казки, дитина може розвинути сюжет, придумати кілька ігор чи взагалі — окремий світ фантазії, що позитивно відібʼється на психіці та памʼяті.
Казка — це завуальовані переживання. Фахівці стверджують: у казці, яку малюк придумає сам, він неодмінно відобразить власні думки, переживання чи якусь проблему, про яку не може сказати прямо. Творча робота дитини завжди допоможе краще зрозуміти, що відбувається у його внутрішньому світі.
Казка — це звʼязок поколінь. Ще Василь Сухомлинський писав, що казка — це «духовне багатство народної культури». Саме через фантазії діти формують звʼязок з національною свідомістю.
Казка, — це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови. Діти розуміють ідею лише тоді, коли вона втілена в яскравих образах. Казка – благородне і нічим не замінене джерело виховання любові до Вітчизни, — писав Сухомлинський.
Казка несе важливий психоемоційний та естетичний етап у розвитку дитини, особливо у дошкільному віці вона є важливим засобом усвідомлення, обдумування та відображення дійсності. Сухомлинського недарма називають «батьком українських казок», адже саме він ще у 1930-ті роки ХХ століття ввів казку у навчальний процес шкіл. Великий педагог доскольно знав, що казка — це найкращий спосіб передати дітям народні традиції, усну народну творчість, історію та культурну спадщину народу. І сьогодні його живі казки є справжнім скарбом для дітей, де кожен малюк знайде собі історію до вподоби.
Окрім того, мало прочитати казку чи скласти її з дитиною: важливо також обговорити сюжет та події, відшукати емоційний звʼязок з героями та провести паралель у житті. Це дає можливість малюкові побачити наслідкові звʼязки, а без обговорення казка перетворюється лише в непотрібний текст, багаж, який дитина просто «пропинає», як сумку зі змінкою та забуде.
Недарма ми звернули увагу й на ілюстрації, адже за допомогою картинок будується система думок, поглядів, відносин з дорослими. Дитина проживає емоції разом з ілюстратором та може висловити свої думки, враження та почуття за допомогою уяви.
А тепер повернемось до цікавого сервісу генерування казок. Лише скориставшись ним один раз, можна зробити кілька висновків:
Усі герої випадкові. Тобто, їх не можна обрати з фольклору чи казки. «Але ж створення власного героя — це набагато краще», — скаже наш читач. І буде безперечно правий, от тільки є нюанс.
Сервіс не дозволяє обрати герою характер або надати цікаві риси та обігрувати їх, адже 90% сюжету створюється машиною. Автор майже не відіграє свою роль і можливо, навіть по-іншому уявляв собі сюжет. Однак це неможливо. Ось вам і доказ — авторка статті спеціально ввела у графу «головний герой» характеристики: «хоробрий та сміливий Сашко». Однак, знову вийшла історія про маленьке село. А ще, звичайно, тема космічного корабля породила пригоди. Як неочікувано!
Картинки не несуть сенсового навантаження. Зазвичай, ілюстрації дитячих книжок захоплюють навіть дорослих. Адже створюються вони професійними художниками, спираючись на сюжет, гамму почуттів, вкладають у кожну картинку сенс та переживання героя. Тут штучний інтелект просто знаходить яскраву картинку, і все. Згенеровані картинки ШІ не мають навіть української айдентики.
Ще одна проблема — це тонка межа моралі, по який ходять ці казки. Адже серед безлічі оповідань трапляються й ті, де діти вбивають москалів, путіна та іших реальних істот. Спрямування негативних нахилів у бік реальних персоналій історії через літературу називається пропагандою. А цьому явищу у дитячій літературі не місце. Діти не мають жити думками вбити іншу людину, навіть лиху.
Щоб зробити наш аналіз ще більш детальним, ми звернулися за коментарем до дитячого письменника Дмитра Кузьменка стосовно такої необмеженої довіри до штучного інтелекту.
Емоційний інтелект, спілкування, особистий досвід — все це штучний інтелект навряд чи замінить. Однак ШІ змінить освіту, адже вже зараз важко перевірити роботу дитини — чи цей текст писала вона сама, чи він згенерований у програмі. Важко зрозуміти, наскільки розвинеться ця технологія, що в ній буде, а чого вона не зможе подолати, — зазначає Дмитро Кузьменко.
Відповідей на те, яким буде майбутнє зі штучним інтелектом в освіті, немає. Є лише факт: ШІ вже надійно увійшов у життя людей й ми, як зазначає Дмитро Кузьменко, маємо це лише прийняти, адже світ інформації швидко розвивається. Але разом зі зручністю, нативністю технології, приходить й прихований ризик маніпуляції:
Чи усвідомить себе ШІ та, чи буде маніпулювати: свідомо або випадково? Цією технологією можна маніпулювати. Поки ми не знаємо напевне, але треба виховувати критичне мислення — у цьому й полягатиме роль школи, — зазначає Дмитро Кузьменко.
Використання штучного інтелекту у мистецтві — питання складніше, ніж просто про користь алгоритмів, адже це питання стосується саме свідомого вибору окремих людей. Адже хтось обирає дешевий детектив, де головне сюжет, а не переживання та емоції автора, перенесені в текст. І якщо доросла людина зможе відфільтрувати інформацію та усвідомлює, що книжка, написана за допомогою штучного інтелекту, є просто розвагою, для дітей такі «забавки» можуть бути згубними.
Ось він, текст, згенерований тут і зараз. Дитина прочитала казочку і задоволена. Не потрібно шукати у книгарні, відрізняти хороші тексти від поганих. Це перша мотивація, зазначає письменник. А друга — штучний інтелект є порятунком для тих, хто немає здібности написати текст, але в них є ідея та герой.
Інша річ, що чи є такі тексти мистецтвом? Раніше вважалося, що мистецтво — це обмін життєвим досвідом, емоціями живої людини, яка пропускає крізь себе деякі речі. Ми нібито спілкуємось, бачимо одне й те саме, інтерпретація тут дуже важлива. Якщо людям важливе спілкування, вони обиратимуть тексти живих людей. Все залежить від кінцевої мети — чи ми хочемо дати дитині просто сюжет, чи досвід автора, який живе у нашій культурній спільності, — зазначає наш співрозмовник.
Тобто, казки від штучного інтелекту можна вважати готовими відповідями? Якщо так — то чи дійсно корисніше одразу дати їх дітям замість того, щоб вести їх шляхом мистецтва, де кожного кроку виникає безліч запитань та разом шукати на них відповіді? Пишіть у коментарі.
Штучний інтелект у будь-якій сфері — це справжній прорив цифровізації світу. Однак це ніби інопланетянин, який не знайомий зі специфікою моралі, емоційного інтелекту та головне — людськими маніпуляціями. Саме тому робота зі штучним інтелектом потребує жорсткої фільтрації та модерації, а ще краще — співпраці з фахівцями з освіти, що мають особистий досвід виховання дітей.
Що ж стосується казок, то штучний інтелект, що генерує контент замість дитини, тут зайвий. Адже казка — це звʼязок поколінь, обмін емоціями та досвідом. Дозвольте малюкам самим вигадувати уявний світ, складати казки та творити, адже з творчості народжуються відкриття, винаходи та шлях вперед!
Лише від нас самих залежить, як ми будемо використовувати цей інноваційний інструмент ШІ — з користю оптимізації своєї робити, чи задля безглуздого генерування текстів. І чи потрібен сьогодні ще дуже не досконалий штучний інтелект для навчання людських дітей?! Питання важливе для збереження людського інтелекту!
Раніше ми вже обговорювали, чи зможе штучний інтелект повністю замінити вчителя?
Користувач:
Гонтар Марина Олександрівна
