«Освітній кейс “Вільна самостійна ігрова діяльність дитини”»

Актуальність

Сучасні принципи розвитку дошкільної освіти акцентують увагу на створенні середовища, яке стимулює гру як один із провідних методів навчання й виховання дитини. Гра розглядається не лише як форма дозвілля, а як основний спосіб пізнання світу, розвитку емоційної, когнітивної та соціальної сфер особистості. Педагог має усвідомлювати ключову роль гри у забезпеченні психологічного благополуччя дітей, створювати умови для її природного виникнення та підтримувати її так, щоб кожна дитина відчувала себе активним учасником спільної діяльності.

Вільна самостійна гра виступає провідною діяльністю дитини дошкільного віку. У її процесі формуються базові психічні функції, емоційна стабільність, навички взаємодії, креативність і здатність до саморегуляції. Саме через гру дитина вчиться мислити, уявляти, діяти, приймати рішення, домовлятися з однолітками, долати труднощі. Гра є природним середовищем розвитку, у якому дитина відчуває себе вільною, впевненою й здатною до самовираження.

Сучасна система дошкільної освіти орієнтується на створення ігрово-розвивального середовища, яке стимулює ініціативність, самостійність і творчість дітей. У таких умовах гра стає засобом розвитку особистості, формування соціальних компетентностей і ціннісного ставлення до світу. Тому питання педагогічного супроводу вільної гри набуває особливої актуальності. Вихователь виступає не як керівник, а як партнер і фасилітатор, який делікатно спрямовує ігрову активність, забезпечуючи кожній дитині можливість реалізувати власні інтереси, почуття та ідеї.

Мета

Формування у педагогів розуміння сутності вільної самостійної ігрової діяльності як чинника розвитку дитини та оволодіння практичними методами організації вільної гри в освітньому середовищі закладу дошкільної освіти.

Завдання:

• ознайомити учасників із теоретичними засадами вільної гри та її впливом на розвиток дитини;

• розкрити педагогічні умови ефективної організації самостійної ігрової діяльності;

• відпрацювати практичні прийоми супроводу та ненав’язливої участі педагога у грі;

• сприяти розвитку професійної рефлексії педагогів щодо власної ролі у створенні ігрового простору.

Очікувані результати:

1. розуміють психологічні та педагогічні засади вільної гри;

2. уміють створювати ігрове середовище, що стимулює самостійність дітей;

3. володіють прийомами фасилітації дитячої гри;

4. можуть розробити власний міні-кейс або сценарій організації вільної гри;

5. усвідомлюють значення гри як засобу розвитку, виховання і самовираження особистості.

Цільова авдиторія

Корекційні педагоги, вихователі закладів дошкільної освіти, студенти спеціальності Дошкільна освіта, практичні психологи, батьки.