«Розвиток уяви в різні вікові періоди. Практикум»

Актуальність

Уява важливіша за знання, тому що знання обмежені. Уява ж охоплює все на світі, стимулює прогрес,і є джерелом еволюції.

А. Ейнштейн

Сучасні суспільно-економічні відносини вимагають формування творчої активної особистості, здатної ефективно і оригінально вирішувати життєві задачі. Тому перед закладами освіти і батьками постає важливе завдання розвитку творчого потенціалу підростаючого покоління. А це, в свою чергу, потребує враховувати психологічні закономірності всієї системи пізнавальних процесів. Проблема розвитку уяви у дітей та учнів сьогодні займає одне з центральних місць у педагогічній практиці. Адже потреба у створенні нових образів, креативних інноваційних підходів постає визначним ресурсом сучасного економічного розвитку.

В умовах життєдіяльності у нас виникає потреба не лише у відображенні дійсності. Ми постійно відчуваємо необхідність створення нових образів; уявлення подій, які ми ніколи не сприймали; передбачення наслідків поведінки, життєвих ситуацій власних або інших людей; програмування майбутніх подій.

Батьки, вихователі й вчителі часто не знають, які підходи варто застосовувати для розвитку дитячої уяви. Хоча, в більшості своїй, вітають ідею її формування. Дитина з багатою уявою й фантазією більш щаслива, врівноважена, уважніша, краще справляється зі складними завданнями, творчо обдарована. Предмети природничого циклу без застосування уяви вивчати не представляється можливим взагалі. При відсутності грамотного педагогічного впливу розвиток уяви сильно затримується або ж починає йти в небажаному напрямку.

Мета

Познайомити учасників з особливостями формування уяви в різні вікові періоди.

Завдання:

• розглянути характеристики, види та функції уяви;

• ознайомити з особливостями формування уяви в різні вікові періоди;

• запропонувати практичні підходи для розвитку уяви.

Очікувані результати:

1. розуміння особливостей розвитку уяви в онтогенезі;

2. здатність застосовувати практичні підходи щодо розвитку уяви в педагогічній практиці вихователів, вчителів;

3. розуміння принципів використання уяви, творчих видів діяльності в корекційній практиці;

4. активізація бажання знаходити нові підходи в роботі.

Цільова аудиторія

Педагогічні та науково-педагогічні працівники закладів дошкільної, загальної середньої освіти, практичні психологи, соціальні педагоги, логопеди, дефектологи, корекційні педагоги, асистенти вчителя, батьки.