Інформація про вебінар

В залежності від нашого сприйняття батьків, їхньої поведінки ми будуємо взаємодію з цими важливими учасниками освітнього процесу. Такі стосунки можуть стати ворожими або дружніми. Від чого залежить цей полюс?

Зрозуміло, що батьки дуже різні. Педагогічна майстерність, мудрість, гнучкість дає можливість підібрати ключ не лише до кожної дитини, але й до кожного батька.

В освітньому середовищі виникає безліч питань, стосовно навчання, виховання і розвитку дітей, які без тісної взаємодії з батьками ми вирішити не в змозі. Особливо це актуально в дошкільний період та під час навчання дітей в 1 – 6 класах. В старшій школі також з’являються питання, які варто вирішувати разом з батьками.

Ми пропонуємо поміркувати над використанням різних підходів для побудови гармонійних, довірливих взаємин з батьками. Познайомимося із шляхами, засобами, які допоможуть нам зблизитися з родиною вихованців, учнів і спонукати їх до плідної участі в освітньому процесі.

Кожен батько прагне забезпечити своїй дитині максимально комфортні умови для розвитку, навчання, реалізації потреб, талантів.

Найкраще, що може зробити педагог – подружитися з батьками і залучити їх до співпраці таким чином, щоб від претензій батьківських не залишилося й сліду. Більш того, ми переконані в тому, що кожна мама, кожен тато – ресурсні.

Отже, сьогодні ми вчитимемося об’єднувати зусилля з батьками навколо спільної мети.

Матеріали вебінару

На формування майбутніх батьків впливає величезна кількість різноманітних факторів. Найзначиміші серед них ми розглянемо з метою більш глибокого розуміння психології сучасних батьків.

Найвагоміший вплив на формування особистості справляє батьківська родина. Кожна сім’я має свої традиції, ціннісні орієнтири, певні стратегії розв’язання життєвих завдань.

Не варто їх оцінювати з позиції «хороші – погані». Кожна сімейна структура унікальна і сприяє глибинному засвоєнню поведінкових моделей всіма членами родини. Саме з цими надбаннями людина йде по життю. Змінити засвоєні в батьківській сім’ї установки дуже складно. І далеко не завжди це потрібно робити.

Також на формування батьківської позиції впливає рівень освіти. Не секрет, що з людьми, які мають вищу або середню спеціальну освіту, спілкуватися приємніше й комфортніше, ніж з тими, хто не виявив бажання розвивати професійну сферу після закінчення навчання в школі.

Батьки, орієнтовані на саморозвиток і постійне самовдосконалення, зазвичай, демонструють високий рівень особистісної культури, з готовністю приймають аргументи, орієнтовані на співпрацю з педагогічним колективом в інтересах дитини.

Крім рівня освіти та професійної спрямованості має значення коло спілкування та інтереси батьків. Ці показники можуть спонукати особистість як до конструктивної, так і до деструктивної поведінки. Тому на них також варто звертати увагу.

Поцікавтеся, як родина Ваших вихованців та учнів проводить вільний час, які в них інтереси, уподобання, хобі.

Крім того, кожна людина має певні особливості, які намагається приховати від оточуючих. Їх найважче оцінити. Страхи, переконання, пережиті стреси мають неабиякий вплив на поведінку людей.

Категорії батьків, які ми пропонуємо до розгляду, не є академічною класифікацією. Це образи, які дають можливість наблизитися до розуміння особливостей поведінки та реагування людей.

Найбільша категорія батьківської спільноти – ресурсні батьки. Вони цікавляться справами дитини, її успіхами і всіляко сприяють встановленню тісного контакту з педагогами.

Наступні категорії батьків потребують особливих педагогічних підходів та можуть провокувати конфліктні ситуації.

«Статусні» батьки вважають себе достатньо успішними в соціумі, аби висувати підвищені вимоги до роботи вихователя і вчителя.

«Ідеальні» батьки, як правило, вимагають від педагога задоволення своїх вимог, власного бачення.

Ці дві категорії батьків найважче піддаються переконанню, на всі аргументи педагога відповідають десятками контраргументів.

Пасивні батьки, зазвичай, самоусуваються від участі в процесі навчання й виховання дітей. Претензій відкрито не висувають. Хоча можуть піддаватися на провокації більш активних батьків та підтримувати конфлікт, якщо він виникає.

Активні батьки можуть бути присутніми в садочку або школі практично постійно. Хочуть бути корисними. Та, маючи власне бачення педагогічного процесу, саме ці батьки можуть провокувати інших представників батьківської спільноти на конфлікт. Часто можуть проявляти свою активну позицію в соцмережах.

«Помічники» також можуть бути занадто нав’язливими, хоча, як правило, з педагогами не конфліктують. Все про всіх знають. Можуть розповсюджувати плітки.

Зверніть основну увагу на ресурсних батьків. Справа в тому, що якщо Вам вдасться згуртувати хоча б половину батьків і спонукати їх до співпраці в інтересах дітей, всі інші представники батьківської громади групи чи класу приймуть правила більшості. Це Ваша опора.

Варто дізнатися, чого хочуть батьки, які їхні очікування. Ця інформація допоможе Вам підібрати ефективну стратегію взаємодії з батьками.

Створіть образ, який викликатиме повагу в учнів та їхніх батьків. Основою вдалого образу педагога має стати самоповага та високий рівень професійної компетентності.

Сформулюйте чіткі, зрозумілі вимоги до учнівського і батьківського колективу. Прийміть правила класу, попередньо їх обговоривши.

В роботі з батьками використовуйте різноманітні заходи. Якщо дітям і батькам буде з Вами цікаво, конфліктів не виникатиме.

Залучайте до співпраці спеціалістів – практичного психолога (шкільного або запросіть спеціаліста з іншої структури), соціального педагога, представників правоохоронних органів (для підлітків), медичних працівників тощо.

Продумуйте ранкові зустрічі. Саме вони задають тон стосункам з дітьми та батьками.

Цікавтеся дітьми: інтересами, вподобаннями, самопочуттям, настроєм тощо. Ваша щира увага до дитини дасть сигнал батькам: «Мій син (донька) в безпеці. Я можу спокійно займатися власними справами». Відкритий, життєрадіснісний педагог завжди викликає довіру і повагу.

Докладіть зусиль для встановлення близьких дружніх стосунків (звісно, в рамках ділової етики) з батьками і будете отримувати задоволення від своєї праці з дітьми.

Цільова аудиторія

Педагогічні та адміністративні працівники закладів освіти, психологи, соціальні педагоги, дефектологи, корекційні педагоги.

Мета

Формувати уявлення про особливості та очікування батьків щодо організації сучасного освітнього середовища.

Завдання

1. Розглянути особливості формування батьківських установок.
2. В образній формі продемонструвати вплив батьківських характеристик на стосунки з вихователем і вчителем, на адаптацію й соціалізацію дітей і учнів.
3. Визначити основні стратегії побудови ефективних взаємостосунків педагога з батьківською громадою.

Опис

1.  Звідки беруться батьки? Які фактори впливають на їхнє формування?
2.  Категорії батьків, їхні бажання, очікування щодо побудови взаємостосунків з педагогами.
3.  Як впливає батьківська поведінка, установки на стосунки з учителем та на поведінку і навчальні досягнення дітей, учнів?
4.  На що варто звернути увагу вихователю, вчителю, психологу, соціальному педагогу, плануючи стратегію взаємостосунків з батьківською громадою?
5.  Позиція вчителя щодо організації ефективної взаємодії з батьками.
6.  Види і форми діяльності для організації роботи з батьками в освітньому середовищі.
7.  Матеріали вебінару спонукають педагогічних працівників закладів освіти до пошуку ефективних стратегій організації навчально-виховного процесу.

Очікувані результати

1.  Розуміння особливостей сучасних батьків, їхньої позиції, характеристик та очікувань щодо освітнього середовища.
2.  Формування здатності оцінювати батьківські установки, їх вплив на особистість дитини.
3.  Розуміння механізмів побудови ефективної взаємодії з батьківською громадою.
4.  Активізація бажання знаходити нові підходи в роботі з батьками.