Анотація

Останнім часом до практичних психологів звертається все більше батьків та вчителів зі скаргою на те, що діти і підлітки нудьгують у школі, мають мало терпіння і реальних друзів. Ця проблема, виникнувши кілька років тому, особливо загострилась у період карантину і обумовленого ним дистанційного та змішаного навчання. Нестача довірчої міжособистісної взаємодії, а також невміння встановлювати і підтримувати теплі стосунки з однолітками принциповим чином впливають на процес формування особистості учнів. Адже відомо, що спілкування з друзями і приятелями є надзвичайно важливим для молодших школярів, а у віці від 11 до 17 років і взагалі стає провідною діяльністю. Тож складно переоцінити наслідки його нестачі, або порушень. Крім того, інформаційне перевантаження, занурення в онлайн-простір та недотримання правил кібер-гігієни часто призводять до зниження настрою і життєвого тонусу, появи апатії та втрати інтересу до подій реального навколишнього світу. Тому в часі вебінара ми детально проаналізуємо передумови формування дитячої байдужості та визначимо причини виникнення комунікативних порушень. Ну і, звісно ж, шукатимемо способи подолання цих явищ. Адже створення умов для повноцінного психологічного і соціального функціонування дітей є чи не найважливішим завданням дорослих, які їх оточують.

Мета

Розглянути проблему порушень дитячої комунікації та втрати інтересу до реального навколишнього світу, а також проаналізувати способи подолання цих проблем і узагальнити шляхи попередження рецидивів.

Завдання:

• розглянути поняття спілкування та роль дружньої взаємодії з однолітками у житті дітей і підлітків;

• визначити причини виникнення комунікативних порушень і способи їх подолання;

• розкрити явище дитячої і підліткової байдужості та апатії;

• проаналізувати можливі способи поведінки дорослих, спрямованої на подолання такої байдужості;

• познайомити із шляхами попередження рецидивів апатії та комунікативних порушень.

Очікувані результати:

1. знання і розуміння причин порушення комунікативних навичок у дітей та підітків;

2. ознайомлення з техніками та прийомами попередження таких порушень;

3. усвідомлення передумови формування дитячої апатії та узагальнення способів її подолання.

Цільова аудиторія

Вчителі-предметники, класні керівники, психологи, соціальні педагоги, дефектологи, корекційні педагоги.