Складне речення з різними видами зв'язку.

Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір.

Достиглі зорі випадали з небесного життя, не досягнувши земного і, можливо, звичайний осінній листочок був щасливіший за них.

Багряний вечір догорів, і попіл падає на місто, переливається намисто понаддніпряних ліхтарів.

сполучниковий сурядний і безсполучниковий зв’язок.

сполучниковий підрядний і сполучниковий сурядний зв’язок.

безсполучниковий, сполучниковий сурядний та сполучниковий підрядний зв’язок.

тільки безсполучниквий зв’язок.

Так.

Ні.

коли можемо прибрати підрядне з другим сполучником

коли можемо прибрати підрядне з першим сполучником

коли можемо забрати другий сполучник

коли можемо прибрати перший сполучник

Вони проходили мимо дивною сповільненої ходою, і їм здавалося, що вони ступали по дні великої прозорої річки.

Букет півоній, які мати несла в руці, поширював п’янкий запах – власне, в руках її неначе вигойдувався букет п’янких пахощів.

А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимий смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли.

Ніч темніє, і ясніють зорі, море плаче, й темрява шумить.

Осінні дрібні дощі падали на сумовито принишклу землю, і зелено потемніли води в озерах, коли Михайло і Соломія попрощалися з лісником, і лісничихою.

Коли почалася гроза, гра пирипинилась і діти кинулись бігти додому.

Клекіт млина термосить пітьму, а вона чіпляє тендітні зірки, що зриваються і стрімко линуть десь на заставську соснину.

Зліва співали струмки, що збігали з гір, і кожен з них мав свй голос.

Розумію це щастя але знаєш воно не для мене.

Ті хто пливуть за мною будуть чути над нами з радості ангели схлипнуть.

Ходить вересень в селі а літо в осені питає де поділись журавлі.

Лукашева хата починає біліти стінами при одній стіні чорніє якась постать що знеможено прихилилась до одвірка в ній ледве можна впізнати Мавку.

Виявляється коли їм скрута птахи просто горнуться до людини вони зовсім довіряються їй.

Квітці легше ґрунт відволог запалахкотіли цвітом пелюстки і п’є стебло соки землі.

Важко знайти переліт-траву бо вона весь час перелітає з місця на місце, зате того, хто її зірвав щастя вже не залишить.

[ ], а [ ], (що ), (щоб ), (що ).

[ ] і [ ], а [ ], (що ), (щоб ), (що ).

[ ] і [ ], а [ ], (що ), (що ).

[ ], а [ ], (що ), (щоб ).

Потрібна, тому що тут є збіг двох сполучників і ми можемо прибрати друге підрядне, від чого речення не буде потребувати переробки.

Не потрібна, тому що тут є збіг двох сполучників, і ми не можемо прибрати друге підрядне.

Потрібна, тому що це складне речення з підрядним зв’язком.

Віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза.

Моя осіння туга, лагідна і ніжна, крізь срібло згаслих вечорів пливе, як лебідь

білосніжний, у смутку тихому покинутих ставків.

Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає.

Коли в тебе віра у працю згасає, поглянь на ту річку, що скелі зриває.

Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір.