Складне речення з різними видами зв'язку

кома 1 – при вставному слові

коми 2, 3 – при відокремленій прикладці

кома 4 – перед сурядною частиною складного речення

кома 5 – перед підрядною частиною складного речення

кома 6 – при відокремленому означенні

коми 1 і 2 – при відокремленій обставині

кома 3 – перед сурядною частиною складного речення

коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці

коми 6 і 7 – при вставному слові

кома 8 і 9 – при однорідних членах речення

[ ], ( ), ( ), [ ], [ ]. 

[ ], ( ), [ ], [ ].

 [ ], ( ), ( ), [ ]. 

[ ], ( ), ( ), [ ], ( ). 

із шести

із чотирьох 

 із п’яти 

із трьох

сурядний і підрядний 

підрядний і безсполучниковий 

сурядний, підрядний і безсполучниковий 

сурядний і безсполучниковий 

Досвідчені мисливці розповідають, що є такі гончаки, які знають, де причаївся звір. 

Усі суперники вертіли гарячково коліщатами, коли Андрійко вмить придавив свою метавку до землі черевом, нап’яв тятиву руками, аж у суставах хруснуло, а наступної хвилини стріла влучила в середину круга. 

І от настав день, коли Данило востаннє обходить розсадник, обмотує перевесельцями з сіна наймолодші деревця, щоб не мерзли в люті морози. 

Курок сухо клацнув, і від того вовчиця схопилася на ноги, а здоровенний вовк скинувся на задніх лапах, як схарапуджений кінь. 

Досвідчені мисливці розповідають, що є такі гончаки, які знають, де причаївся звір. 

Усі суперники вертіли гарячково коліщатами, коли Андрійко вмить придавив свою метавку до землі черевом, нап’яв тятиву руками, аж у суставах хруснуло, а наступної хвилини стріла влучила в середину круга. 

І от настав день, коли Данило востаннє обходить розсадник, обмотує перевесельцями з сіна наймолодші деревця, щоб не мерзли в люті морози. 

Курок сухо клацнув, і від того вовчиця схопилася на ноги, а здоровенний вовк скинувся на задніх лапах, як схарапуджений кінь. 

Долгорукий ждав, поки вгамується завірюха, тим часом князь Ростислав мав готувати в Суздалі дружину для походу на південь, добирати коней, ладнати сани й лижви для воїнів, яких князь Юрій щоразу набирав з простого люду. 

Збираючи книжки, я почув, як надворі загуркотів віз, як заскрипіла наша хвіртка, обізвалась радісно качка, загупали швидко кроки, забряжчали одні й другі двері, і на порозі, наче весняночка, стала розрум’янена і осяйна Мар’яна. 

 Ось і наша сіножать, вона тулиться до річечки, за якою починаються луги сусіднього села, отого, що у війну було спалене вщент.

А коли виїхав із лісу на широку поляну, що високим пагорбом обривалась над Ірпенем, із грудей вирвався радісний стогін-клекіт: на тому березі, за широкою, приметеною снігом Ірпінською заплавою, темніли знайомі хатини, з димарів піднімалися в небо сизо-бурі передвечірні дими.