Пряма мова, непряма мова, цитата

А Є така приказка: "Куди не заглядає сонце, туди навідується лікар".

Б "Як ти себе почуваєш", - запитав лікар хворого.

В Світить нам у віки пророцтво Тараса: Не вмирає душа наша, не вмирає воля.

Г Дівчина нахилилася над духмяним короваєм і тихо промовила "Пахне хліб, як тепло пахне хліб".

А)Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї.

Б)Іван сказав, що, як і будь-якій людині, для нього важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають його ідеї.

В)Іван сказав, що йому, як і будь-якій людині, важливо знати, що про неї думають інші, як вони сприймають її ідеї.

Г)Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

А«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

ДМама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру.

Г«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

В«Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».

Б«Ні, — сказав сам собі Василько — щуки я не піймаю, бо вона прудка»

АОксана довго міркувала, що подарувати сестрі на день народження.

ДУ виступі головним було те, що демократичні цінності слід відстоювати.

ГВодій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, що оплатіть проїзд.

ВМожна сподіватися на те, що концерт Патрісії Каас в Україні ще відбудеться.

БУчень, який ретельно підготував доповідь, успішно відповів на всі запитання.

АУкраїнський письменник В. Винниченко якось сказав: “Як нудно сіро проходить життя людей неталановитих, так нудно й нецікаво живуть без любові навіть талановиті”.

Б“Суспільність, – говорив М. Грушевський, – що має віру в себе, мусить мати й відвагу глянути на правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу”.

ВМати Тереза знала силу посмішки, тож усім, хто зневірився, радила: “Отримавши від життя чергового удару, скажіть собі: “Усе могло бути набагато гірше” і посміхніться”.

Г“Слово – найтонше доторкання до серця, – був переконаний В. Сухомлинський, - воно може стати і запашною квіткою, і живою водою, і розжареним залізом”.

Д“Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: “Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу”.

А«Життя лише доти має вартість, – говорив батько частенько – доки людина може допомагати іншим»

Б«Поки людина жива, вона ніколи не повинна втрачати надії», – говорив давньоримський філософ Сенека.

ГДавньогрецький філософ Епікур казав: «Якщо доля особливо прихильна до людини, вона дає їй вірних друзів».

В«Це ж хто сказав, що одна ластівка не робить весни?» – переможно вигукнув Таран.

Д«Розумні люди говорять тому, що їм є що сказати, – стверджував мудрець і додавав: – А дурні просто хочуть сказати хоч щось».

А«Київська міська рада пропонуватиме обмежити використання в магазинах поліетиленових пакетів», – повідомляє пресслужба відомства.

.

Д«Частина пакетів потрапляє до світового океану з катастрофічними наслідками для флори та фауни» – додає автор проєкту Костянтин Яловий

Г«Щороку в масштабах ЄС на смітники вивозять вісім мільярдів поліетиленових упакувань, – мотивують це рішення чиновники, – тобто на одного європейця припадає 200 таких одноразових пакетів за рік».

В«Продавці мають запропонувати альтернативу поліетиленовій продукції,– наголошує розробник проєкту, а далі пояснює: – Це можуть бути полімерні чи паперові екопакети, багаторазові торбинки тощо».

БПосадовець зазначає: «Погоджено проєкт рішення про зменшення використання поліетиленових пакетів у місцях продажу товарів».

А Словами: «Від кларнета твого — пофарбована дудка зосталась» Євген Маланкж характеризує пізнього Павла Тичину.

В Золя написав колись палку статтю «Що я ненавиджу», яка закінчується так: «А тепер ви знаєте, що я люблю, до чого відчуваю пристрасну любов ще з юних літ».

Г «Слова — полова, але вогонь в одежі слова!» — писав Іван Франко.

Б Композицію роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» О. Білецький характеризував як «будинок з багатьма прибудовами й надбудовами».

Д Рильський наголошував, що «не тільки в художній літературі, а й у кожному слові людському увага до мови — доконечна річ для того, щоб думка знайшла свою справжню кришталеву форму».