Підсумкова робота з української літератури за темами "Характер і доля людини. Краса людських взаємин" (ГР2; ГР3). 7 клас НУШ

"Ніхто не поспішав танцювати, ніби мало статися щось неординарне. Воно й сталося. Гурт із кількох осіб привернув увагу. Ні, не весь гурт, а дівчина на візку, навколо якої стали хлопці — два місцевих і один приїжджий".

"Сльози котяться по щоках Гриня, і йому стає легше. Стає затишно і солодко. Голос Саньки обгортається чимсь м’яким. От він потрохи відступає, тоншає і, нарешті, зникає. У комині, як жук, гуде вітер. Лампадка догоряє... Дві голівки, притулившись одна до одної чолами, міцно сплять на одній подушці".

"Від полудня до вечора вони перенесли з кімнати Наталі Миколаївни все, що в ній було: ліжко, стільці, книги, розкидані по підлозі, етажерку, постіль (подушки були чомусь порізані, і з них віялося пір’я). Зостався тільки великий вазон у дерев’яній діжечці розлога, з шовковим листям троянда. Хлопцям стало шкода кидати її саму, і вони ..., перенесли до вагової і троянду"

"З перших днів занять найбільше запам’яталися уроки фізики. І то зовсім не тому, що я палав особливою любов’ю до цього предмета. Якщо вже признатись по щирості, то з усіх дисциплін серцю моєму була наймиліша ота, що мала звабливу назву «канікули». Коли б за неї виставляли оцінки, я б завжди був круглим відмінником".

"Я озирнувся, опершись на граблі, якими обертав сіно. Засмагла чорнява дівчина, спортивна і струнка — в панамці, обрізаних джинсових шортах і легкій жовтогарячій сорочці з ледь підкоченими рукавами, насмішкувато зиркала на мене з сусідського поля, войовничо вимахуючи граблями. Схоже, вона була ліпший спец з обертання сіна, ніж я…"

"Був сірий день. І сірий був сусід.

І сірий стіл. І сірі були двері.

І раптом нявкнув кольоровий кіт.

Залив чорнилом вирок на папері".