Підсумкова контрольна робота із читання за І семестр для 5 класу (ГР 1-2)

Прочитай текст, виконай після нього завдання.

НЕПРАВДИВІ НОВИНИ

Що таке фейк?

У перекладі з англійської «фейк» – це підробка, вигадка, плітка. Також «фейком» називають цілеспрямоване розповсюдження неправдивої інфор­мації в соціальних мережах, на телебаченні, у газетах.

Але кому це потрібно й головне – навіщо? Спробуємо розібратися.

Щодня, гортаючи стрічку новин у соцмережах, ти бачиш сотні фото, чи­таєш десятки повідомлень – шокових, сенсаційних, таких, що чіпляють погляд, змушують перейти на сторінку джерела. Та чи всі вони правдиві?

На жаль, деякі новини, цілком імовірно, створено, щоб викликати не­гативні емоції та спровокувати до певних дій.

Довіряй, але перевіряй!

То як орієнтуватися в шаленому потоці новин та виявляти неправдиві?

Пропонуємо щоразу, коли бачиш підо­зрілу новину, ставити собі такі запитання:

1. Звідки ця новина та хто її постить?

2. Чого не вистачає в новині (вказівки на автора, правдивого фото, назви міста, вказівки на дату тощо)?

Звідки новина?

Якщо в соцмережі тобі трапилась якась неймовірна, шокова новина, не поспішай ділитися нею з іншими. Це може бути фейк. Зупинися на мить і перевір, звідки взялася ця інформація та хто її постить.

Добре знайоме тобі джерело – найбезпечніший варіант. Однак якщо джерело новини тобі невідоме, перейди на його сторінку, прочитай інфор­мацію про нього (з якої країни, для кого призначено сайт, яка мета його існування). Якщо інформацію поширив користувач соцмережі, запитай себе: навіщо це йому, чому він поширив це повідомлення?

Також можеш скопіювати невелику частину тексту й увести в пошук google.Так можна дізнатися, на яких сайтах теж опубліковано певну новину.

Чого не вистачає?

Не варто вірити заголовку – прочитай новину повністю. Заголовок може містити обірвані фрази, числа або дані без вказівки на джерело, як-от: «Учені стверджують...», «За прогнозами, кінець світу настане…» тощо. (Які вчені? За чиїми прогнозами?)

тощо. (Які вчені? За чиїми прогнозами?)

Неправдиві новини часто підкріплюють підробленими відео та зображеннями, що містять зайві предмети, неправдиві написи. Навіть справжнє фото людини чи події може перетворитися на фейк, якщо додати до нього неправдивий підпис.

У разі якщо новина здається неправдивою, звертай увагу на помилки в тексті, незручний макет сайту – це маленькі підказки, що підтверджують сумнівність джерела.

Клікбейт

Також варто навчитися розрізняти так звані клікбейти. Гучний заго­ловок та яскрава картинка, які провокують тебе перейти за посиланням, – ось ознаки клікбейту. Клікбейт-заголовки підсилюють твою до­питливість та спонукають клікнути на новину. Мета – збільшити кількість переглядів матеріалу та заробити на рекламі, нехтуючи правди­вістю фактів, точністю інформації.

З англійської «клік» – це натискання мишкою, а «бейт» – наживка. Роль такої наживки найчастіше виконує сенсаційний заголовок. Віруси – ось що може чекати тебе, якщо зреагуєш на фейкову сенсацію і перейдеш за посиланням.

Приклади клікбейтних заголовків:

• «Завдяки цьому продукту ти ніколи не будеш хворіти!»

• «Президент зробив шокуючу заяву. Це необхідно знати всім!»

• «На одній з вулиць коїться жахливе!»

Тож май на увазі, що чудодійних ліків зазвичай не буває, як і дев’яти місяців літніх канікул замість трьох. (За матеріалами сайту https://pustunchik.ua)

На яке запитання дає відповідь текст?

Прочитай текст, виконай після нього завдання.

НЕПРАВДИВІ НОВИНИ

Що таке фейк?

У перекладі з англійської «фейк» – це підробка, вигадка, плітка. Також «фейком» називають цілеспрямоване розповсюдження неправдивої інфор­мації в соціальних мережах, на телебаченні, у газетах.

Але кому це потрібно й головне – навіщо? Спробуємо розібратися.

Щодня, гортаючи стрічку новин у соцмережах, ти бачиш сотні фото, чи­таєш десятки повідомлень – шокових, сенсаційних, таких, що чіпляють погляд, змушують перейти на сторінку джерела. Та чи всі вони правдиві?

На жаль, деякі новини, цілком імовірно, створено, щоб викликати не­гативні емоції та спровокувати до певних дій.

Довіряй, але перевіряй!

То як орієнтуватися в шаленому потоці новин та виявляти неправдиві?

Пропонуємо щоразу, коли бачиш підо­зрілу новину, ставити собі такі запитання:

1. Звідки ця новина та хто її постить?

2. Чого не вистачає в новині (вказівки на автора, правдивого фото, назви міста, вказівки на дату тощо)?

Звідки новина?

Якщо в соцмережі тобі трапилась якась неймовірна, шокова новина, не поспішай ділитися нею з іншими. Це може бути фейк. Зупинися на мить і перевір, звідки взялася ця інформація та хто її постить.

Добре знайоме тобі джерело – найбезпечніший варіант. Однак якщо джерело новини тобі невідоме, перейди на його сторінку, прочитай інфор­мацію про нього (з якої країни, для кого призначено сайт, яка мета його існування). Якщо інформацію поширив користувач соцмережі, запитай себе: навіщо це йому, чому він поширив це повідомлення?

Також можеш скопіювати невелику частину тексту й увести в пошук google.Так можна дізнатися, на яких сайтах теж опубліковано певну новину.

Чого не вистачає?

Не варто вірити заголовку – прочитай новину повністю. Заголовок може містити обірвані фрази, числа або дані без вказівки на джерело, як-от: «Учені стверджують...», «За прогнозами, кінець світу настане…» тощо. (Які вчені? За чиїми прогнозами?)

тощо. (Які вчені? За чиїми прогнозами?)

Неправдиві новини часто підкріплюють підробленими відео та зображеннями, що містять зайві предмети, неправдиві написи. Навіть справжнє фото людини чи події може перетворитися на фейк, якщо додати до нього неправдивий підпис.

У разі якщо новина здається неправдивою, звертай увагу на помилки в тексті, незручний макет сайту – це маленькі підказки, що підтверджують сумнівність джерела.

Клікбейт

Також варто навчитися розрізняти так звані клікбейти. Гучний заго­ловок та яскрава картинка, які провокують тебе перейти за посиланням, – ось ознаки клікбейту. Клікбейт-заголовки підсилюють твою до­питливість та спонукають клікнути на новину. Мета – збільшити кількість переглядів матеріалу та заробити на рекламі, нехтуючи правди­вістю фактів, точністю інформації.

З англійської «клік» – це натискання мишкою, а «бейт» – наживка. Роль такої наживки найчастіше виконує сенсаційний заголовок. Віруси – ось що може чекати тебе, якщо зреагуєш на фейкову сенсацію і перейдеш за посиланням.

Приклади клікбейтних заголовків:

• «Завдяки цьому продукту ти ніколи не будеш хворіти!»

• «Президент зробив шокуючу заяву. Це необхідно знати всім!»

• «На одній з вулиць коїться жахливе!»

Тож май на увазі, що чудодійних ліків зазвичай не буває, як і дев’яти місяців літніх канікул замість трьох. (За матеріалами сайту https://pustunchik.ua)

Що відображає заголовок до тексту?

Прочитай текст, виконай після нього завдання.

НЕПРАВДИВІ НОВИНИ

Що таке фейк?

У перекладі з англійської «фейк» – це підробка, вигадка, плітка. Також «фейком» називають цілеспрямоване розповсюдження неправдивої інфор­мації в соціальних мережах, на телебаченні, у газетах.

Але кому це потрібно й головне – навіщо? Спробуємо розібратися.

Щодня, гортаючи стрічку новин у соцмережах, ти бачиш сотні фото, чи­таєш десятки повідомлень – шокових, сенсаційних, таких, що чіпляють погляд, змушують перейти на сторінку джерела. Та чи всі вони правдиві?

На жаль, деякі новини, цілком імовірно, створено, щоб викликати не­гативні емоції та спровокувати до певних дій.

Довіряй, але перевіряй!

То як орієнтуватися в шаленому потоці новин та виявляти неправдиві?

Пропонуємо щоразу, коли бачиш підо­зрілу новину, ставити собі такі запитання:

1. Звідки ця новина та хто її постить?

2. Чого не вистачає в новині (вказівки на автора, правдивого фото, назви міста, вказівки на дату тощо)?

Звідки новина?

Якщо в соцмережі тобі трапилась якась неймовірна, шокова новина, не поспішай ділитися нею з іншими. Це може бути фейк. Зупинися на мить і перевір, звідки взялася ця інформація та хто її постить.

Добре знайоме тобі джерело – найбезпечніший варіант. Однак якщо джерело новини тобі невідоме, перейди на його сторінку, прочитай інфор­мацію про нього (з якої країни, для кого призначено сайт, яка мета його існування). Якщо інформацію поширив користувач соцмережі, запитай себе: навіщо це йому, чому він поширив це повідомлення?

Також можеш скопіювати невелику частину тексту й увести в пошук google.Так можна дізнатися, на яких сайтах теж опубліковано певну новину.

Чого не вистачає?

Не варто вірити заголовку – прочитай новину повністю. Заголовок може містити обірвані фрази, числа або дані без вказівки на джерело, як-от: «Учені стверджують...», «За прогнозами, кінець світу настане…» тощо. (Які вчені? За чиїми прогнозами?)

тощо. (Які вчені? За чиїми прогнозами?)

Неправдиві новини часто підкріплюють підробленими відео та зображеннями, що містять зайві предмети, неправдиві написи. Навіть справжнє фото людини чи події може перетворитися на фейк, якщо додати до нього неправдивий підпис.

У разі якщо новина здається неправдивою, звертай увагу на помилки в тексті, незручний макет сайту – це маленькі підказки, що підтверджують сумнівність джерела.

Клікбейт

Також варто навчитися розрізняти так звані клікбейти. Гучний заго­ловок та яскрава картинка, які провокують тебе перейти за посиланням, – ось ознаки клікбейту. Клікбейт-заголовки підсилюють твою до­питливість та спонукають клікнути на новину. Мета – збільшити кількість переглядів матеріалу та заробити на рекламі, нехтуючи правди­вістю фактів, точністю інформації.

З англійської «клік» – це натискання мишкою, а «бейт» – наживка. Роль такої наживки найчастіше виконує сенсаційний заголовок. Віруси – ось що може чекати тебе, якщо зреагуєш на фейкову сенсацію і перейдеш за посиланням.

Приклади клікбейтних заголовків:

• «Завдяки цьому продукту ти ніколи не будеш хворіти!»

• «Президент зробив шокуючу заяву. Це необхідно знати всім!»

• «На одній з вулиць коїться жахливе!»

Тож май на увазі, що чудодійних ліків зазвичай не буває, як і дев’яти місяців літніх канікул замість трьох. (За матеріалами сайту https://pustunchik.ua)

В якому із розділів на одному із сайтів цей текст найдоцільніше опублікувати?