Перевірка навички читання мовчки

1.    Уважно прочитай текст 
                                                                ЗАГУБЛЕНІ РУКАВИЧКИ

         Товаришів у мене багато — у школі, в нашому класі й у сусідських дворах. Але найбільше дружу з Ігорем. Ми живемо в одному будинку й навчаємося в одному класі, і сидимо за однією партою. Яка в нас дружба — судіть з такої пригоди.
           Коли похолодало й випав сніг, Ігореві, щоб не мерзли руки, купили зелені вовняні рукавички, м’якенькі й теплі-теплі. Я теж захотів такі самі. Мама купила й мені.
          Одного разу на великій перерві ми кидалися сніжками. Як подзвонили на урок, припинили гру, вбігли в клас, глянули — а в нас обох немає по рукавичці. У мене лівої, в Ігоря — правої.
             Наступної перерви майже всім класом шукали. Перерили в шкільному дворі геть увесь сніг і не знайшли.
— Ну, де вона пропала? — сумував Ігор. — Тепер удома будуть лаяти….
— І мене лаятимуть…. — журився я.
            Після того вже й учителів мало слухали на уроках. Все думали про загублені рукавички і про те, як пояснити вдома, де вони поділися.   А що, як віддати йому свою рукавичку? — раптом подумав я. — У нього ж права, в мене — ліва. Якраз і буде пара!..”
              Авжеж, так і зроблю — віддам свою. Тоді вдома не узнають, що він загубив, і не лаятимуть. Але якщо вже віддавати Ігореві свою рукавичку, то треба, щоб і він про це не знав!..
              Так і зробив. Наприкінці останнього уроку засунув тихцем рукавичку в Ігорів ранець, глибоко, на саме дно. Однак вийшло непередбачене, довелося самому дивуватися. Коли я вдома виклав на стіл зі свого ранця книжки та зошити, то разом з ними витягнув і зелену вовняну рукавичку. Спершу подумав, що ми з Ігорем переплутали ранці. Таке вже не раз було, бо вони однакові. Щоб остаточно переконатися в тому, подивився на зошити. Ні, зошити мої. Значить, не переплутали. А як же тоді в мій ранець потрапила оця рукавичка? Адже я добре пам’ятаю, що засовував її не у свій, а в Ігорів.
            Стривай, стривай, рукавичка ж із правої руки! Тепер усе ясно… виявляється, Ігор теж хотів мене виручити й засунув у мій ранець свою рукавичку. От сміхота, от комедія!..
                     Хапаю рукавичку і мерщій до Ігоря. Тільки відчинив двері, відчиняються навпроти і його. Я тримаю зелену вовняну рукавичку, і у нього в руці така ж…

     (355 слів)                                                                    За Борисом Комаром

Цей текст – це ...

У якому реченні описано пригоду, що сталася з персонажами твору?

Які слова тексту передають переживання хлопців через пригоду, що з ними сталася?

Учні всього класу перерили в шкільному дворі увесь сніг, тому що діти цього класу                              [дружні, кожен сам по собі, хотіли взяти рукавички собі] .

Установи відповідність між словами і їхніми лексичними значеннями. 

Відновіть речення.

Тепер усе ясно… виявляється, Ігор теж хотів мене            [виручити, підставити, обмовити] й засунув у мій ранець свою рукавичку.