Мамин кавун
Мама залишає Костика на господарстві, а сама йде на цілісінький день на роботу. А йому наказує:
- Сиди дома, як спека спаде, полий капусту на городі.
День сьогодні в Костика видався і щасливий, і важкий. Щасливий, бо вранці, як тільки мама пішла з дому, прийшов дід Мусій і приніс два кавуни.
- Оце твій,- поплескує дід менший кавун,- а це мамин. А як же інакше? Мама більша - їй і кавун більший.
Дід ріже кавуна. А він червоний і пахучий. Костик смакує, їсть поволі, щоб надовго було, а дід сидить мовчки й інколи усміхається. Усмішка дідова якась дивна-невесела.
Дід пішов. Костик доїв кавуна. Ще раз пообгризав скибки. Сходив погуляв, повернувся.
Мамин кавун лежав на лаві. Костик намагався не дивитися на нього, але час від часу немов хтось голову повертав до кавуна. Щоб той не спокушав, Костик вийшов надвір. Сів під шовковицею та й сидить. А його щось наче тягне в хату. Він одчинив
двері, вмостився на лаві,поплескав долонькою кавуна. «А як половинку з'їсти?»-подумав. Та від цієї думки Костикові стало соромно. Йому пригадалася невесела дідова усмішка. Невесела вона була того, що він не почастував дідуся - не дав йому жодної скибочки. Від сорому Костикові захотілося піти з хати. Він вийшов у садок і сів під шовковицею. Там він довго сидів і дивився на білі хмари в голубому небі. Дивився - поки й заснув.
Прокинувся Костик увечері. «Скоро й мама прийде» - подумав Костик та й побіг у хату - треба ж її з дідовим гостинцем зустріти. Коли це й мама на подвір'я. Костик їй кавуна підносить.
- Це тобі, мамо,- радісно каже він.
Мама заходить до хати, ріже кавуна й
припрошує:
- Їж, Костику.
- Ні, це тобі, мамо,- благає Костик,- їж, будь ласка. Мама з подивом подивилася в радісні очі сина й узяла червону,як жар, скибку.
Виконай завдання
1.Куди йшла мама на цілісінький день?