Читання мовчки тексту ГР 2

ІСТИНА В ПРОСТОМУ

«Маленький принц» (1943) — філософська казка, написана і вперше видана в Нью-Йорку спочатку англійською, а потім французькою мовою. Сент-Екзюпері сам ілюстрував її, запрошуючи своїх товаришів позувати йому для більшої виразності та переконливості малюнків.

Авторські казки у XX ст. змінюються: вони вбирають знайому нам реальність (літаки, міжпланетні станції, люди-мутанти, роботи) і розкривають її з нового, несподіваного погляду.

Літературна казка вбирає в себе ознаки різних форм і стилів, може бути поемою, новелою, байкою, п’єсою, притчею.

У ній можуть бути елементи наукової фантастики, детективу, вона може пов’язуватися з історією конкретної країни, містити в собі риси філософських роздумів. Її авторові зовсім не обов’язково бути науковцем, істориком чи філософом — літературна казка порушує питання, зрозумілі й близькі людям: стан довкілля, очерствіння людської душі, наше співіснування поряд з іншими людьми — вічні проблеми боротьби добра і зла. Саме такою казкою і є «Маленький принц».

За тисячі кілометрів від Європи, охопленої пожежею Світової війни, дорослий чоловік — неодружений, бездітний — пише казку для дітей і дорослих, яка починається з довірливого прохання дивовижного хлопчика — Маленького принца: «Будь ласка, намалюй мені баранця».

Таке просте — і таке несподіване серед тисячомильної Сахари прохання переверне життя дорослої людини, нагадає прості істини, які він, колись малим, уже знав: коли стає сумно, варто подивитися, як сідає сонце; якщо любиш квітку, що одна-єдина у світі, цього досить, щоб почуватися щасливим; судити про інших треба за їхніми вчинками, а не за словами; насіння баобабів невидиме, та може бути дуже шкідливим, отож прибрався сам уранці — ретельно прибери й свою планету.

Сумна і лірична, ніжна і зворушлива казка-притча є прозорим натяком на сучасність. Написана на чужині, вона нагадує про особистий досвід письменника, який 1935 року зазнав аварії над Лівійською частиною Сахари і п’ять діб, 120 годин, блукав серед розпечених безжальним сонцем пісків без води і їжі, аж доки його, коли він майже вмирав від спраги, випадково не підібрав караван бедуїнів. Може, саме тоді йому й примарився Маленький принц з астероїда В-5, схожий на нього самого в дитинстві — на Короля Сонце, який нагадав істину, відому старому Лисові: «Ми всі у відповіді за тих, кого приручили»?

Дорослі люди схильні ускладнювати прості речі: їм просто ніколи дивитися на зорі й милуватися ними — тож вони ховають їх у банки, ніколи спілкуватися — тож вони плещуть у долоні, ніяк не забути про свій сором — тож вони п’ють, а невміння шанувати духовність приховують за сухою наукою про речі, не здатні змінюватися.

А дитина зберігає в душі безпосередність, даровану їй Богом, бачить життя у світлі його простих істин, не підозрюючи про суєтність і жадібність дивних дорослих, які замість того, щоб пестити власний садок, ведуть війни, знищують ліси, ворогують із сусідами і наполегливо не бажають визнати, що потрібна насамперед джерельна вода і зірки в бездонному небі, вірний друг поряд і вміння турбуватися про ближнього.

Ці прості істини й покликана повернути до життя філософська казка. Маленький принц тільки ставить питання і наполегливо шукає відповідь, не моралізуючи і не повчаючи, а коли знаходить свою істину, тихенько зникає з планети Земля — повертається на власний астероїд, де на нього чекає примхливий, але вразливий друг, бо його присутність там, під холодним небом Всесвіту, доконче потрібна.

То що ж таке філософська казка, та ще й казка-притча?

Це невелика повчальна оповідь, яка використовує алегорію, щоб у простій і доступній формі донести до читача важливі духовні настанови. Інколи її ще називають параболою — за зовнішньою формою: автор розповідає історію, дедалі більше віддаляючись від того, що насправді його хвилює, а наприкінці оповіді історія повертається в те місце і в той час, звідки все й починалося.

Текст прочитано

У якому році було написано казку?

У якому місті вперше було видано філософську казку «Маленький принц»?

З якої фрази починається «Маленький принц»?

За жанром «Маленький принц»

Скільки годин блукав А. де Сент-Екзюпері серед пустелі без їжі та води?

Кому з героїв належить вислів: «Ми всі у відповіді за тих, кого приручили»?

Як ще називають філософську казку?

До якого стилю належить текст?

Який тип мовлення тексту?

Поясніть слова автора: «...коли стає сумно, варто подивитися, як сідає сонце; якщо любиш квітку, що одна-єдина у світі, цього досить, щоб почуватися щасливим; судити про інших треба за їхніми вчинками, а не за словами; насіння баобабів невидиме, та може бути дуже шкідливим, отож прибрався сам уранці — ретельно прибери й свою планету»