Аудіювання "Крах надій"( за повістю З.Мензатюк "Ангел Золоте волосся" 6 клас НУШ. ПО ГР 1 ( є текст для читання вчителем та посилання на аудіофайл для самостійної роботи учнів https://drive.google.com/file/d/10oZIcENipaMWjQWHKTvDICgV4Tui87Aj/view?usp=sharing )
Дана робота створена за сюжетом повісті З.Мензатюк "Ангел Золоте волосся"
Галя зайшла у вагон метро, тримаючи перед грудьми шматок картону, на якому було написано: "Люди добрі, допоможіть моєму братикові Степанові! На операцію потрібно 30 000 євро." Дівчинка почувала сором, але йшла вагоном. Дехто давав гроші, а хтось говорив, що батьки не дивляться за дітьми, бо вже й дитину заставили просити. Раптом Галя побачила свою вчительку Катерину Петрівну, а біля неї була ще й однокласниця Галі – Сабіна. Вчителька була вражена, вона запропонувала вийти з вагона. Дівчинка слухняно подалася за Катериною Петрівною. Найбільше Галя боялася, що Сабіна розкаже про це в школі. Вчителька повела Галю додому, а Сабіні сказала, що про цей випадок не треба нікому розказувати. Галя не вірила, що Сабіна не розповість у школі про цю ганьбу.
Катерина Петрівна взяла Галю за руку й повела додому. Удома вчителька відіслала Галю в другу кімнату і щось довго розповідала мамі, а мама, звісно ж, плакала і пила валер'янку. Аж коли Катерина Петрівна пішла, мама сіла поряд з Галею, обняла її, і вони плакали вже удвох. Потім вернувся тато. Дізнавшись про Галин вчинок, він бушував, а мама намагалася заспокоїти. Батьки сварилися, а Галя тихенько плакала в своїй кімнаті. Її погляд упав на альбом "Мистецтво Київської Русі". Дівчинка сказала: "Життя паскудне, шановний Алимпію. Дурне, нікчемне, безпросвітне, емо мають рацію, хіба ж ні? У тебе воно теж було гірким. І не обдурюй мене своєю Панагією!"
Наступного дня Галя переконалася, що Сабіна нічого не розповіла однокласникам. Дотримала обіцянки, яку дала Катерині Петрівні. Галя була здивована, коли Сабіна запропонувала їй сісти поруч, бо Василинка захворіла. Галя слухняно сіла, хоча воліла б сісти за свою парту, поряд із Сашком Гнатенком. Краще вже він, ніж Сабіна, яка певно ж почне випитувати, через що та чому Галя пішла жебракувати.
Проте Сабіна не випитувала. Вона сказала, що Галині батьки можуть взяти кредит, а її батько порадить їм, як його вигідніше оформити. Галя подякувала, бо це справді було гарне рішення. Сабіна розпитала Галю про братика, а сама сказала, що не має братів і сестер, тільки кіт, але з ним нудно. На уроці Галя не могла зосередитися. Вона думала про те, що Сабіна – найкрутіша в класі дівчинка, яка всіма верховодить, теж хотіла б мати братика. Вчителька тим часом дала завдання скласти текст з однорідними членами речення. Галя написала таке: "Тато, мама, я і Степан відпочивали на Десні. Десна швидка і глибока. Ми гралися, купалися, бігали, пустували. Мама варила на вогнищі чай і козацький куліш." Здавши зошит, Галя вийшла в коридор. І знову поруч з нею опинилася Сабіна. Дівчата почали говорити про відпочинок. Галя розповіла, що відпочивати на Десні дуже гарно. Сабіна була в різних країнах, але вважала, що там нудно, бо в ресторанах треба поводитися чемно, їжа несмачна, а батьки часто сваряться. Сабіна мріяла ночувати в наметі, і Галя пообіцяла, що вони її візьмуть з собою, коли все буде добре.
Галя завжди вважала Сабіну гордячкою, а вона була зовсім інакша. Співчутлива, щира. Ще й уміла берегти таємниці. Ісанка й Оля дуже дивувалися, що Сабіна водилася з Галею. А от Сашко Гнатенко невиправний, завів стару пісню: "Несе Галя воду...". Галя раптом підхопилася, мовби якийсь чорт її підкинув, і, взявшись у боки, пройшлася павою перед класом. Ще й запитала Сашка: "Ну що, хороша?" Сашко почервонів, а Сабіна сказала Галі, що вона напевно подобається Сашкові.