Новини
4404
8 червня 11:40

Як правильно сказати «не можна», щоб дитина вас почула: поради дитячого психолога

Величезна кількість слів «не можна» – шкідлива для повноцінного розвитку дитини.

Чи часто ви помічали, що дитина не слухалась і все робила навпаки? Певно, що так. Слово «ні» для дитини може бути стимулом зробити певний вчинок, що забороняють дорослі. І для того, аби таких ситуацій не траплялось й дитина змогла чути та прислухатись до дорослих, на сайті Дитячого психолога висвітлили правила як сказати «не можна», щоб дитина почула.

Забороняти можна тільки дії дитини, а не почуття, не емоції.
Не можна злитися, не можна плакати або боятися – все це нездійсненні заборони. Дитина, як і будь-який дорослий, має право на почуття. Інша справа – як ці почуття проявляти. Краще покажіть, яким доцільнішим способом можна висловити свій гнів, роздратування, що зробити зі страхом тощо.

Уникайте заборон. 
Величезна кількість «не можна» є шкідливою для повноцінного розвитку дитини. Якщо дуже часто вживати слово «не можна» або «ні», то ці слова швидко втрачають своє значення, як і іграшка, що вже набридла. Якщо дитина маленька – просто відволікайте її від забороненої діяльності, поки це зробити дуже легко. Натомість покажіть щось цікаве, запропонуйте улюблену діяльність. Намагайтеся запобігти ситуацій, у яких вам доведеться говорити дитині «ні» та створюйте умови, щоб дитина могла задовольняти свій пізнавальний інтерес. Для цього залиште відчиненими дверцята тумбочки, в яку можна залізти, заховайте неробочий пульт від телевізора або телефон, але так, щоб дитина могла легко знайти це все. Залишайте у полі зору дитини тільки те, що можна.

У разі якщо уникнути заборони не вдалося:

Замініть слова «ні» і «не можна» іншими фразами. 
Досить відомий факт, що частка «не» у мові не сприймається. Тобто «не малюй на шпалерах» чується дитиною, як «малюй на шпалерах». Крім того, це загрожує знеціненням цих слів. Якщо ви хочете, щоб дитина чула ваше «ні» – вживайте його якомога рідше.

Скажіть: «стоп», «зупинися», «краще зроби так», «добре було б зробити …», «будь обережний – це небезпечно», «виховані люди роблять …», «по калюжах ходимо тільки в гумових чоботях».

Пояснюйте причину.
Якби вам сказали «не можна їсти цей торт», яка була б ваша перша реакція? Ви запитали б «А чому?». Сказавши дитині «Не лізь», ми просто обмежуємо її свободу й не залишаємо їй вибору. Але якщо пояснити: «Це занадто висока гірка, краще підемо на іншу – вона безпечніша», дитина має вибір, і повірте, після пояснень вона зробить правильне рішення. Але стежте за тим, щоб пояснення було зрозумілим дитині – говоріть просто, його мовою.

Слідкуйте за тим, щоб інтонація була нейтральною. 
Якщо дорослий проявить емоції, то дитина сприйме їх у свою сторону. Мама злиться або дратується – значить я поганий, вона мене більше не любить; веселиться – значить це просто гра. Чим спокійніше і впевненіше ви скажете слова заборони, тим спокійніше сприйматиме їх дитина.

Пропонуйте альтернативу.
На кожне «не можна», після пояснення причин, має бути своє «можна». Обов’язково заборонивши щось дитині, запропонуйте їй іншу, альтернативну дію. Не можна малювати по шпалерах, але якщо заклеїти стіну папером – то можна або на мольберті також можна; не можна штовхати кішку, а ось м’ячик можна. Заборона обмежує свободу, і відповідно, почувши таке обмеження, хочеться зробити навпаки. Заборонений плід солодкий, але якщо відразу після заборони піде альтернатива, то дитина це сприймає як можливість вибору.

Будьте послідовні. 
Якщо вже сказали «ні», значить ні. І інші члени родини теж повинні знати про це «ні». Якщо мама заборонила, а тато дозволяє – це провокує дитину на маніпуляції, крім того, породжує тривогу і дискомфорт, у той час для дитини світ стає неструктурованим, а значить – небезпечним.

Але, якщо дитина вступила у діалог і їй вдалося переконати, не бійтеся дозволити, адже у такий спосіб дорослі показують, що довіряють дитині, а також, що будь-які перешкоди можна подолати й розв'язати спокійно. Надалі дитина буде більш впевнена в собі, у своїх силах, буде сміливо вступати у дискусії. Проте варто бути уважними: дозволяйте тільки у тому разі, якщо дитина самостійно змогла домовитися, а не продавила рюмсанням або ще чимось.

Дуже важливою є система батьківських табу.
Табу – це і є заборона, але його ніколи й ні за яких обставин, навіть при спробі домовитися, не можна порушувати. Наприклад «не можна бити маму» або «не можна відкривати вікно». У кожної родини своя система табу, адже те, що нормально сприймається в одній сім'ї може бути зовсім неприйнятно в іншій. Пам’ятайте: таких табу повинно бути 2-3 і не більше. Якщо буде понад три, то їх значущість зійде нанівець.

Вас може зацікавити матеріал: Як навчити сучасних дітей навчатися, чекати та долати нудьгу: поради дитячого психолога

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.