Як боротися з постійною тривогою у дитини

Відчувати тривогу – це нормально, особливо під час навчання та дорослішання. Однак постійна тривожність може стати серйозною проблемою.

«А якщо я помилюся?» «А якщо в мене не вийде?» «А раптом усе піде не так?» З цими думками знайома кожна людина. Такі відчуття часто супроводжуються головними болями, нападом нудоти. Однією з причин є тривога.

Тривожність – це стан занепокоєння, страху, що виникає під час вирішення певних проблем, коли людина уявляє варіанти розвитку подій. Зазвичай, тривога є нормальним явищем, оскільки повідомляє нам про можливу небезпеку, підштовхує до дій.

Однак якщо тривога стає постійним явищем і транслюється в голові нав’язливою думкою «А раптом…», «А що, якщо…», це може стати проблемою. Особливо часто з постійною тривожністю зіштовхуються школярі. А найчастіше тривога передається саме від батьків.

 Як батьки пов’язані з тривогою 

У родинах, де часто говорять про небезпеку, ризики, проблеми у світі, сімейні негаразди, дитина сприймає світ як небезпечне місце. Батьки стають трансляторами невпевненості в сьогоденні, носіями постійного незадоволення.

Почуття тривоги посилюється завдяки широкому інформаційному середовищу. Новини, які асоціюються лише з негативом (війна, убивства, аварії, катастрофи, екологічні проблеми), додаються до особистих проблем (зовнішній вигляд, проблеми з однокласниками, невзаємне кохання, низькі оцінки). Факторів для хвилювання купа.

Конфлікти, замкнутість, страхи та відчай –  невід’ємні наслідки некерованої тривоги.

Для того щоб тривожність не переросла в депресію, батькам і вчителям потрібно допомагати дитині боротися зі своїми страхами.

 Пошук причини тривоги 

Насамперед потрібно запитати дитину, що її тривожить. Виявити причину – означає знати, як з нею впоратися.

У школярів серед найпоширеніших причин можна назвати такі:

 ♦ не знайду друзів;

 ♦ отримаю погану оцінку;

 ♦ посварюся з однокласниками;

 ♦ отримаю зауваження від учителя;

 ♦ розчарую рідних;

 ♦ спізнюся на урок;

 ♦ хтось буде насміхатися тощо.

До цих переживань додаються ще й глобальні: страх за майбутнє, негаразди в сім’ї, державні та світові проблеми.

Мета вчителів і батьків – не просто усунути тривогу (бо у деяких ситуаціях це зробити неможливо), а навчити долати її. Якщо дитина постійно уникатиме тривожних ситуацій, вона лише відсторониться від навколишнього світу. Від цього страхів лише побільшає.

Важливо заспокоювати дитину реальними, а не просто позитивними фразами. Наприклад: замість «Ти напишеш контрольну найкраще» кажіть «Ти докладеш усіх зусиль, щоб написати роботу добре». Не сприймайте дитячі побоювання іронічно. Дитина має розуміти, що проблеми існують, але вона може (і повинна) їх долати.

 Лише передбачувана тривога 

Потрібно розказати дитині, що тривога є нормальною лише в деяких випадках. Наприклад, виступ перед великою публікою, переживання перед іспитом. Часто така тривога стає причиною слабкості людини: заважає діяти, позбавляє здатності дивитися на ситуацію під різними кутами.

У таких випадках тривогу потрібно перетворювати на силу – підготуватися краще, прагнути до більшого, зробити крок уперед тощо.

Корисно буде апелювати до того, що колись уже вдавалося. Наприклад, нагадати, як дитина вчилася їздити на велосипеді чи вперше множила двоцифрові числа. Було страшно, не виходило з першого разу? Так. Але згодом з’являлася впевненість у своїх діях, і страх проходив.

Лінн Лайонс, клінічна соціальна працівниця та психотерапевтка, на конференції Positive Parenting розповіла власний метод допомоги дітям:

У роботі з тривожними дітьми на допомогу приходять звичайні картки. Дитина має написати на них речі, які найбільше турбують. Наприклад, «Цей пес мене вкусить», «Усі комахи небезпечні», «Боюся запитати у перехожого, де знайти потрібну вулицю». На зворотному боці картки потрібно написати відповіді тривозі, на кшталт «Тривого, ти дуже передбачувана», «Тривого, ти заважаєш мені вчитися новому». Дітям до вподоби такий метод, вони носять картки з собою і знають, що в них завжди є слова підтримки відразу в кишені!

 Не ідеальний світ 

Тривожність дитини часто є причиною невиправданих очікувань від світу чи суспільства. Нав’язувати дитині думку про небезпечний світ, жорстоких людей, про силу перфекціонізму – означає провокувати постійне відчуття страху та тривоги. Потрібно пояснити, що світ різний, як і люди в ньому. Не варто чекати ілюзорного щастя та тішити себе сподіваннями, що колись усе буде ідеально.

Дитина має вчитися жити реально, з хибами, проблемами, катастрофами, та намагатися позбутися їх чи виправити.

Батькам варто навести приклади своїх проблем та показати, як вони їх долають. Учителі можуть розказати історії, коли вони були учнями і також мали страхи, пов’язані з навчанням.

Світлана Рой – дитячий сімейний психолог – радить виводити дитину зі стану «звуженої реальності». Для цього вона часто використовує гру «На щастя, на жаль», яку вчителі можуть практикувати у класі. Хтось із учнів обирає бажану дію.  Наприклад, похід у ліс. Наступний гравець говорить фразу з «на жаль» — «На жаль, пішов дощ». Однак інший учасник придумує ситуацію зі словосполученням «на щастя» — «На щастя, ми встигли розбити намет». І так по колу. У такий спосіб діти вчитимуться бачити позитив у негативі та шукатимуть вихід із будь-якої ситуації.

 Інформаційне середовище 

Звичайно, діти не можуть ігнорувати подій сучасності. Вони дивляться телевізор, читають новини в інтернеті та чують, про що говорять батьки. Однак діти не завжди можуть правильно оцінювати ситуацію, часто сприймають негативні новини викривлено, гіперболізовано.

Ні, дорослі не можуть заборонити дитині дивитися новини. Але вони можуть обмежити споживання провокаційного контенту чи контролювати його кількість.

Важливо обговорювати з дитиною новини, пояснювати їй реальні масштаби проблем, спростовувати фейкові новини та вчити медіаграмотності.

Дитині легше впоратися з тривогою, коли її підтримують і вдома, і в школі. Тому завдання батьків і вчителів – навчити дитину розпізнавати почуття тривожності й справлятися з ним. Завдяки цьому у майбутньому вона зможе адекватно вирішувати проблеми та гідно протистояти стресовим ситуаціям.

Джерело: https://vse.ee/cdw

Авторка: Марина Лавріненко


Вебінар від “Всеосвіти” Страхи і тривоги у підлітків. Причини виникнення та алгоритми подолання ознайомить вас з процесом формування соціальної фобії у підлітків, допоможе визначити її особистісний смисл та передумови формування. Спікерка Олена Литвиненко розповість про те, як визначити способи подолання надмірної тривоги та страхів.

Вебінар відбудеться: 10 березня, о 18:00

Сертифікат вебінара має бути зарахований вам у підвищення кваліфікації. 

Долучитися до вебінара: https://vseosvita.ua/webinar/strahi-i-trivogi-u-pidlitkiv-pricini-viniknenna-ta-algoritmi-podolanna-148.html

Вебінар від “Всеосвіта” Розвиток стресостійкості у дітей: ігри та прийоми ознайомить вас з інструментами, завдяки яким діти навчаться спокійно сприймати стресові ситуації. Спікерка Вікторія Харитонова розповість про те, як здійснювати профілактику стресостійкості, яка сприятиме розвитку в дітях навичок для майбутніх професій.

Сертифікат вебінара може бути зарахований вам як підвищення кваліфікації. 

Долучитися до вебінара: https://vseosvita.ua/webinar/rozvitok-stresostijkosti-u-ditej-igri-ta-prijomi-114.html


Вас також можуть зацікавити такі матеріали:

Чому не можна кричати на дитину

Щоб дитина прислухалась, необхідно правильно ставити умови

10 фраз замість «Нема чого боятися!»: як розмовляти з дитиною про страх

Правило «перших трьох хвилин»: як допомогти дитині відчути свою важливість

Скажіть “Ні” командному тону в спілкуванні з підлітками

11 мотивуючих фраз для школяра

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
1
міс.
2
3
дн.
1
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!