Твої ґаджети знають про тебе все: як захистити особисті дані

Як не потрапити в онлайнпастку чи ненароком видати всі дані про себе та своїх рідних?

Щоб написати своєму другу або рідним повідомленням, достатньо мати акаунт у фейсбуці, вайбері чи телеграмі. А ще у більшості власників смартфонів є кілька застосунків на кшталт інстаграму, платформи Like чи Tik Tok. Найбільше подібні додатки користуються популярністю серед молоді, які бажають показати своє насичене подіями життя.

Однак ніхто не замислюється, що світлини, на яких присутня геолокація, назва закладу чи установи та домашня адреса є лакмусовим папірцем для зловмисників. А ненадійні паролі легко піддаються зламу. До того ж, аби захистити особисті дані на ноутбуці чи комп’ютері недостатньо користуватися лише антивірусом і брандмауером (фільтрація шкідливого та потенційно небезпечного контенту та з’єднань).

Наскільки добре захищений ваш комп’ютер чи веб-сайт від зламу хакерами – це питання кібербезпеки. Як не стати жертвою зловмисників і навчитись захищати особисті дані та підбирати надійні паролі? Щоб дізнатись відповіді на ці запитання, компанія Lenovo Ukraine організувала воркшоп із кібербезпеки.

Тарас Джамалов – генеральний директор Lenovo Ukraine – розповів про дослідження з цифрової безпеки, яке охопило 5 країн. 

Згідно з дослідженням компанії Lenovo, кожен другий хоча б раз ставав жертвою кіберзлочинців. Причому 61% інтернет-користувачів переконані, що з легкістю впораються з кібератаками. Ті, хто турбуються про безпеку в мережі, передусім переймаються захищеністю особистих даних (73%) та можливими фінансовими втратами (69%). У свою чергу користувачі найменше бояться репутаційних втрат (26%) та зниження продуктивності роботи пристроїв (28%).

Сьогодні на дітей та дорослих чекає дедалі більше загроз у цифровому просторі. Створюючи пристрої Lenovo, ми піклуємося про безпеку наших користувачів. Наприклад, для цього було розроблено унікальну систему захисту ThinkShield. Доведено, що дані на наших пристроях на 99% менше піддаються ураженню, ніж на інших. Проте дуже часто вирішальну роль у втраті даних грає банальний людський фактор, – зазначає Тарас Джамалов. 

Друга частина воркшопу була присвячена темі, як вберегти дітей від онлайн-небезпек. Анна Носач – психологиня та засновниця школи дитячої безпеки LifeSchhol – розповіла про найпоширеніші види шахрайств, які чатують на юних користувачів: грумінг, фішинг, секстинг, кібербулінг, а ще про небезпечні челенджи.

Грумінг – встановлення дорослими дружніх та довірливих стосунків з дітьми для шантажування чи залякування. Зазвичай метою зловмисника є вимагання фотографій та відео інтимного характеру. Найчастіше вони використовують фальшиві профілі і намагаються видати себе за іншу особу.

Секстинг – це надсилання повідомлень сексуального змісту або еротичних фотографій чи відео.

Наприклад: дівчата надсилають фото своїм хлопцям, а вони розсилають їх серед своїх друзів заради розваги.

Фішинг – онлайншахрайство, метою якого є отримати доступ до логінів та паролів користувача.


«Всеосвіта» спільно з Анастасією Дьяковою, координаторкою програм із захисту дітей від насильства розробила плакат «Безпека в інтернеті».

Яскраву і надзвичайно корисну за своїм змістовим наповненням розробку можна повісити у класі, а також використовувати як додатковий матеріал на уроках та позашкільній діяльності. 

Завантажити: https://vseosvita.ua/library/plakat-bezpeka-v-interneti-139310.html


Ще одним трендом соцмереж є небезпечні челенджи: з’їсти ложку кориці не запиваючи водою, розкусити капсулу прального порошку, перебігти дорогу перед автомобілями, зникнути на 24 години, не попередивши нікого тощо.

Як вберегти від цього дітей? Спілкуватись з ними і знати, чим вони живуть. 

Поряд із небезпечними челенджами йдуть скрімери. Це загальна назва для відеороликів, анімацій та ігор, основною ціллю яких є налякати глядача. Скрімер з’являється в найнеочікуваніший момент і видає страхітливі звуки.

Більшість створює сторінки в соцмережах ще до того, як дізнається про можливі загрози. Тож батьки та діти мають вміти мислити критично та відрізняти потенційні небезпеки. Наприклад, усією сім’єю варто переглядати новий застосунок, обговорювати потенційні небезпеки, а також встановлювати  налаштування приватності та конфіденційності, –зазначає Анна Носач. 

Третя частина воркшопу була присвячена практичній роботі. Її провела Ольга Рибак – Senior Marketing & PR Manager у видавництві «Основа»:

  • How security is my password – програма дозволяє перевірити надійність вашого паролю. Введіть ваш або вигаданий пароль і система покаже, за скільки часу його можна зламати;
  • Password generator – програма, яка здатна згенерувати надійний пароль, як із символами так і без.

Є ще додатки, які допомагають видалити «мертві акаунти» та показують, скільки разів вас намагались атакувати хакери і чи взагалі відбулась крадіжка даних.

Після завершення воркшопу учасники мали змогу випити чаю, кави, посмакувати смачними канапками і поділитися враженнями. Це був справді корисний тренінг, який спонукає до роздумів про власну безпеку.

Дякуємо організаторам за запрошення та цікавий досвід, а світлини з події можна переглянути за посиланням нижче: https://www.facebook.com/vseosvita/posts/2756558897735783?

#кібербезпека #діти #інтернет 

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
4
міс.
1
8
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!