Підлітковий сленг: як не стати старомодним для своїх учнів (+ cловник)

Деякі вчителі зневажають сленг. Але самі кажуть «контрольна» без «робота», вимовляють «зно» замість «зе-ен-о», а в соцмережах «постять пости». Усе це сленг. Може, час визнати й інші сленгові слова?

Значення специфічної лексики у житті підлітків

З одного боку, підлітки прагнуть підкреслити свою індивідуальність, протиставляючи себе іншим: в зовнішності, поведінці, в специфічній лексиці, не завжди зрозумілій дорослим; а з іншої  прагнуть бути частиною певної групи з однаковими інтересами і цінностями. Вирішити ці протиріччя дозволяє сленг, мовби то «я вже не такий, як мої старі» і водночас «я в темі, я серед своїх».

Невимушений молодіжний сленг є способом відходу від буденності та офіційності, від нудного світу дорослих, батьків, вчителів та усіляких наставників. Він є протестом і проявом бажання переінакшити світ довкола на інший, свій манер.

Олдовість чи прогресивність  вибір учителя

Стосунки між учителем і учнями передбачають повсякчасне балансування між дотриманням субординації та побудовою довірливих відносин. Адже лише у цих умовах можливо мати авторитет і водночас бути своїм для школярів.

Учитель, що говорить повсякчасно мовою тінейджерів, з більшою вірогідністю зможе побудувати довірливі відносини, але навряд чи зможе витримати потрібну субординацію з учнями. Як правило, з цією проблемою зіштовхуються вчителі-молоді спеціалісти. Тож як утримати цей баланс?

При вихованні школярів варто залишатися взірцем літературної мови, при цьому вміння вчасно вдало вжити сучасну лексику – це талант, який дозволить не тільки залишатися на одній хвилі зі своїми учнями, але й вважатися серед них насправді своїм.

Значення сленгу для розвитку літературної мови

Але якщо сказати вчителям: «давайте вживати шкільний сленг», – багато вчителів обуряться, сперечатимуться, позаяк подумають про мало не позацензурні вислови.

Насправді сленг – значно ширше поняття. Скажімо, спитайте себе: хіба ви ніколи не казали «контрольна» чи «самостійна», не додавши слова «робота», перетворивши прикметник на іменник?

А тепер зважте: подібний вжиток означення без означуваного – це якраз вислів шкільного сленгу, а ніяк не офіційного словника літературної мови.

Також серед «офіційного» загальновживаного (і вчителями теж) українського шкільного сленгу можна назвати:

  • Неправильну, але зручну вимову абревіатури ЗНО як [зенео] замість фонетично важкої, але правильної [зе’ен’о].
  • Утворення від абревіатури ЗНО прикметника: [зенеошний].
  • Вимову абревіатури ЗНО не в п’ять звуків, а в три: [зно]. До речі, колись цим самим шляхом у російській мові утворилося слово «вуз» – первинно це була абревіатура ВУЗ, [ве’у’зе], высшее учебное заведение (до речі, абревіатура була ще й іншого граматичного роду: «заведение» середнього роду, а іменник «вуз» непомітно отримав чоловічий рід). 
  • У російському мовленні в Україні на межі шкільного сленгу й діалекту лежить ужиток слова ЗНО – замість правильної російської абревіатури ВНО (адже «зовнішнє» російською – «внешнее»).

Загальновживаним школярами сленгом з мало не столітнім стажем є:

  • Скорочення назв предметів: «укрмова», «укрліт», «літчит», «фізра», «матема».
  • Жаргонизація назв навчальних заходів: «домашка», «контроша», ДЗ ([дезе]).
  • Неправильні фемінітиви фамільярного забарвлення: «хімічка», «математичка», «училка».
  • Фонетичні кальки типу «інгліш», ще й в якості відмінюваного слова.

Доволі часто і ці слова вживаються самими вчителями.

Скільки існує мова, стільки ж існує і сленг. Будь-яка мова не статична, вона постійно змінюється. Кожному очевидно, що сучасна італійська мова утворилася з високої латини саме шляхом сленгового словотвору – і значно меншою мірою шляхом запозичень і діалектизмів.

Власне, те саме стосується кожної мови – і вищенаведені «завуч» та «вуз» є типовим прикладом перетворення сленгової лексики на норму.

Також у нас на очах деякі назви торгових марок спершу стали сленговими словами, а потім і словниковими – «ксерокс» замість «копіювальна машина», «памперс» замість «підгузок». А всім відома назва сервісу Blablacar починається з відверто сленгового обороту bla-bla-bla, який означає «багато говорити».

Політологічна термінологія «вата», «ватники», «шароварництво» – це теж сучасний сленг, що швидко прямує у словник.

Слова «фейк», «постити», «аватарка», «баг», «блог», «загуглити», «зафрендити», «діггер», «лузер», «олдовий» «фоловер» та інші англіцизми вже кільканадцять років як надійно увійшли у повсякденну мову – і немає сумнівів, що незабаром ці сленгові слова стануть словниковою нормою. Так само як нею чверть століття тому стали «файл» чи «слоган».

Надпопулярні слова «крутий» і «круто», «прикол» та похідні від нього теж безсумнівно підійшли впритул до перетворення на літературну норму.

А колишній прикметник «місячні» з пропуском означуваного ним іменника «виділення» на таку норму вже й перетворився. Заодно це слово стало іменником. А принагідно витіснило з живої мови всі інші свої синоніми та евфемізми.

Щоцікаво, доля сленгових слів та виразів неоднакова. Одні з них, як ми показали, переходять у загальновживану мову. Інші існують лише якийсь час разом зі своїми носіями, а потім забуваються навіть ними.

Наприклад, «аська» (ICQ), «маг» (магнітофон) майже відмерли з утратою популярності самими цима явищами. А слова «кул», «чайник» (недосвідчений, новачок), «КГ/АМ» чи «йо-ма-йо» чомусь самі по собі вживаються зараз в українській мові у сотні разів рідше, аніж на межі 1990-х-2000-х.

І, нарешті, є слова й вирази, що так і залишаються сленговими протягом тривалого часу, але ніколи повністю не переходять в загальновживану мову. Наприклад, загальновідомі «баян», «ботан», «відос», «зависати», «глюки», «кайфувати», «класний», «кльовий», «лабати», «лям» і «лярд», «морозитись», «облом», «стібатися», «стрьомно», «стопудово», «тусуватися», «фіг» та численні похідні від нього, «чувак», «шарити».

 

Деякі сленгові вирази

сучасного живого мовлення

 

  • Агонь! – здорово, класно.
  • Азаза – сміх, смішно.
  • Бро – брат (з іронічним забарвленням). Найчастіше – у значенні «друг».
  • Гатишний – іронічна вимова слова «готичний», тобто приналежний до субкультури «готів».
  • Го – давай, підемо.
  • Донейт, донатити – гроші за перегляд, оплачувати перегляд.
  • Доставляти – викликати усмішку, спричинювати сміх.
  • Затащено – героїчно виконано, виграш є.
  • Зачекінитись – зафіксувати місцезнаходження у смартфоні, планшеті, ноуті – або просто перебувати в названому далі місці.
  • Зашквар – щось погане, неякісне, ганебне.
  • Злити катку – програти.
  • Зніми корону, поправ локус – не думай про себе високо й не намагайся впливати на інших.
  • Ізі – легко.
  • Ізі катка – це було легке завдання, це був легкий виграш.
  • К, кіло – тисяча. «2к» дві тисячі. «5 кілобаксів» – 5 тисяч доларів.
  • Капітан, кеп, К.О. – Капітаном Очевидність саркастично називають того, хто серйозним тоном розказує загальновідомі речі чи робить самоочевидні висновки.
  • Кек – сильно здивований, ставлюсь саркастично.
  • Косплей – костюмований, маскарадність.
  • Краш – об’єкт закоханості.
  • Лол – смішно.
  • Ламповий – старовинний, вінтажний, ретро, викликаючий ностальгію. Часто вживається стала сполука «теплий ламповий» – зворушливо старовинний.
  • Накидувати на вентилятор – висловлювати провокативні речі.
  • Ноуп – ні.
  • Нуб – новачок, недосвідчений.
  • Олдскульний – дещо застарілий.
  • Палити кондей – звертати увагу на стан речі (при свопі – обміні).
  • Пофіксити – виправити.
  • Пруф, пруфлінк – посилання на першоджерело
  • Рарний айтем – рідкісна річ (зазвичай про одяг);
  • Розшарити – поширити в інтернеті, дати інтернет-доступ іншій людині до вашого документу.
  • Сасний – симпатичний.
  • Сижка – сигарета.
  • Cпалити – зробити широко відомою вузьку інформацію, яку не варто було поширювати. «Не пали контору» – не поширюй інформацію.
  • Тян – дівчина. Слово «тян» також широко вживається у словосполуках: «тамблер-тян» – дівчина, яка активно постить у соцмережах, «винишко-тян» – представниця одної з субкультур.
  • Фітоняшка – дівчина, яка займається фітнесом і любить постити фото своєї стрункості.
  • Френдзона – стан «давай залишимося друзями» у відповідь на знаки симпатії. Сервісзона – те саме, але коли приймається ще й допомога.
  • Хайп – бурхливе обговорення, шумиха, ажіотаж.
  • Хейтерство – пристрасна критика, лайка, прояви ненависті. Хейтери – пристрасні критики.
  • Хз – не знаю.
  • Чітер – гравець, що порушує правила. Чітерство – підтасовка, вжиток заборонених прийомів.
  • Шеймити – зневажати.

Читайте також: Розповідь про місячні й ПМС у школі: як це подати учням

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.