Новини
1550
24 грудня 2020 о 18:50

Освіта по-коронавірусному: як змінилось навчання під час пандемії. Підсумки року

Пандемія призвела до суттєвих змін у сфері освіти впродовж 2020 року в усьому світі й зокрема в Україні.

Пандемія коронавірусу змінила звичний уклад життя людей й змусила лишатись на ізоляції тривалий час. Жодних прогулянок торговим центром, уроків у класі та іспитів в аудиторіях вишу усе навчання перейшло в онлайн-формат. 

Як пандемія вплинула на освітній процес у школах, а також на учителів та батьків  з'ясовувала «Всеосвіта».

Як усе розпочиналось

11 березня уряд ухвалив рішення про запровадження карантину по всій країні терміном на 3 тижні. Закрились дитсадки, школи, коледжі та виші. Лишилось відкритим питанням, як організовувати дистанційне навчання, як пояснювати матеріал учням через екран комп'ютера, як перевіряти їхні роботи та моніторити успішність, як оцінювати такі предмети, як образотворче мистецтво чи фізкультуру.

Учителям довелось швидко опановувати онлайн-інструменти, вчитись створювати конференції у ZOOM, придумувати урок так, щоб учні по той бік екрану не відволікались. Кожна школа розробила власні рекомендації, як краще провести онлайн-урок, адже чітких інструкцій від МОН тоді ще не було.

Згодом МОН анонсувало платформу для дистанційного навчання, на якій педагоги могли б знаходити матеріали для уроків, а у вересні оприлюднило роз'яснення, як оцінювати предмети на кшталт трудового навчання. Згідно з рекомендаціями, якщо 50% матеріалу учні вивчали дистанційно, ставити оцінку за 12-бальною шкалою не обов'язково.

Ті учні, які не мали змоги навчатися за допомогою ноутбука чи іншого гаджета, могли переглядати телеуроки.

Варто згадати про те, як карантин вплинув на проведення цьогорічних іспитів ДПА та ЗНО. Учителі та батьки були переконані, що ДПА у формі ЗНО необхідно скасувати. Численні листи-звернення від освітян до МОН лишалися без відповіді.

Врешті-решт, 18 червня на засіданні ВРУ ухвалили закон про скасування ДПА. Тобто учні отримали атестати й додатки до них, навпроти графи ДПА стоятиме помітка «звільнено».

Водночас зовнішнє незалежне оцінювання відбулось без суттєвих порушень. Загалом учні дотримувались соціальної дистанції, при вході у школу їм вимірювали температуру та пропонували скористатися антисептиком. А вчителі, які були залучені до організації ЗНО, скаржились на спеку в класах і складні умови проведення ЗНО, мовляв, влітку перебувати в приміщенні у захисній масці неможливо.

Ще одна особливість, про яку варто згадати Останні дзвоники. Цьогоріч більшість шкіл відмовилась проводити святкові заходи та організовувати випускні вечори. Замість урочистої лінійки та концерту школярі отримали зворушливі відеопривітання вчителів.

Звісно, у деяких регіонах України випускні вечори все-таки відбулись. Наприклад, у Харкові школярі влаштували свято на стадіоні, але з дотриманням карантинних норм.

Загалом же на адресу дистанційного навчання лунало чимало критики й від учителів, і від батьків. Наприклад, найчастіше освітяни скаржились на відсутність якісного інтернету, значні об'єми домашніх завдань і технічне забезпечення. До того ж увесь матеріал, який учні не встигли опанувати під час карантину, мали надолужити у вересні.

Початок навчального року

Попри складну епідемічну ситуацію, 1 вересня учні повернулись за парти. Освітній процес розпочався по-новому – з дотриманням епідемічних вимог. Захисні маски, температурний скринінг, зміна початку занять, заборонити батькам вхід до школи, обмеження у проведенні святкових заходів – ці та низка інших вимог чекали на кожну українську школу.

З початку навчального року кількість учнів та педагогів, хворих на COVID-19, почала стрімко зростати. Частину класів перевели на дистанційне навчання, а деякі школи повністю закривались на карантин.

Як зазначав чинний очільник МОН Сергій Шкарлет, у МОН збираються підписати меморандум із провідними страховими компаніями про захист учителів-пенсіонерів від COVID-19. А тим часом учителі продовжують скаржитися на дії влади та розповідати про перебіг небезпечної хвороби.

У липні уряд поділив Україну на 4 епідеміологічні зони: зелену, жовту, помаранчеву та червону, у кожній з яких діють певні обмеження.

16 вересня Кабмін дозволив роботу шкіл і дитячих садків у червоній зоні епідемічної небезпеки, але з певними обмеженнями. Крім того, очільник МОЗ Максим Степанов зазначив, що у зеленому, жовтому та помаранчевому рівнях, освітні заклади зачинятимуться тоді, коли на самоізоляцію через COVID-19 піде понад 50% дітей.

Через два місяці КМУ озвучив нові обмеження. У постанові від 22 липня №641 про посилення карантину повідомлялося про те, що заклади загальної, позашкільної й дошкільної освіти заборонено відвідувати, якщо на самоізоляції через контакт з хворим на COVID-19 перебувають понад 50% здобувачів освіти й персоналу. Ці обмеження охоплюють також спортивні та спеціалізовані заклади мистецької освіти. 

У жовтні МОН оновило Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. У документі також врегульовано можливість організації змішаного навчання. Заклад освіти може визначити такий режим роботи, за якого учні почергово відвідують заклад освіти для очних занять, решту часу – навчатись дистанційно.

Ситуація перед тотальним локдауном

З початку навчального року на коронавірус захворіло понад 12 тисяч учнів та 24, 5 тисяч учителів, розповів під час пресбрифінгу головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

В уряді розглядали можливість запровадження локдауну у грудні, однак після скасування карантину вихідного дня в Україні ввели «помаранчевий рівень» епідеміологічної небезпеки. Рішення про тотальний карантин було ухвалено запровадити після новорічних свят, тобто з 8 до 24 січня.

Підіб'ємо підсумки!

Пандемія коронавірусу вплинула на всі сфери життя. Учителям довелось швидко опановувати онлайн-інструменти, батькам знаходити спільну мову з педагогами і йти один одному на зустріч, учням – вчитися лише за допомогою гаджетів.

Як зазначив народний депутат та заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин в ефірі телеканалу «Рада», раніше звідусіль лунала фраза «вчителі важливі», але ніхто не надавав їй вагомого значення. Поступово ставлення батьків до школи та педагогів в цілому змінилось:

Дистанційну освіту для учнів початкових класів важко впроваджувати без підтримки батьків. Вони бачать й розуміють, що працювати з дітьми це важка щодення праця.

На його думку, у майбутньому в суспільстві більше не виникатиме запитань, навіщо педагогам підвищувати зарплати:

Не може бути якісної освіти без якісних кадрів, що працюють у цій сфері.

Якщо ж карантин триватиме надто довго і школам доведеться працювати у дистанційному форматі ще рік-два це справжній виклик для української та світової системи освіти, висловив свої хвилювання нардеп.

Однак, якщо навесні й були проблеми із дистанційним навчанням, то тепер ситуація зовсім інша. Нещодавно стартував другий етап Всеукраїнської школи онлайн, МОН презентувало платформу для вчителів, а на «Всеосвіті» є корисний розділ «Мої журнали», який допоможе педагогам створювати унікальні онлайн-уроки, перевіряти та оцінювати роботи учнів й переглядати, який етап виконання домашнього завдання викликає у дітей труднощі.

Читайте також:

Комфортні умови навчання та здорове харчування: МОН затвердило стратегію безпечного освітнього середовища НУШ

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Сподобався матеріал!?