Про адаптацію учнів 1 класу до навчання в школі
«Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати.
Бути готовим до школи - означає бути готовим всьому цьому навчитися.
Венгер Л. А.
Навчання дитини в 1-му класі - складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає обов'язковою.
Період навчання дитини у першому класі є особливо важливим, адже у цьому віці з ігрової діяльності поступово формується навчальна діяльність, якою діти починають оволодівати. Навчальна діяльність вимагає від першокласників не лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості. Під час підготовки до нового навчального року класовод та батьки майбутніх першокласників провели велику підготовку до прийому дітей, створили найсприятливіші умови для успішної адаптації шестирічок до умов навчання. Було проведено підготовку класної кімнат, закуплено шкільне приладдя, зошити з друкованою основою, тощо.
Адаптація – це пристосування дитини до умов і вимог школи, які для неї є новими. Мета адаптаційного періоду в 1 класі: створення у дитини уявлення про школу як місце, де вона буде прийнята і сприйнята такою, якою вона є з усіма своїми почуттями, думками, знаннями, проблемами, великими і малими подіями в особистому житті.
До чого готується першокласник:
- До нового кола спілкування;
- до нового укладу життя,
- до збільшення фізичного
та емоційного навантаження.
У 1 класі 18 учнів. З них 10 дівчаток, 8 хлопчиків. До школи не всі діти були охоплені дошкільною освітою. Двоє учнів Тегза Н., та Шпилько В. не відвідували дитячий садок.
Щоб у дитини не сформувався комплекс неповноцінності через низку невдач, протягом першого року навчання старанність першокласників
і їх успішність оцінюється виключно у словесній формі без застосування
12-бальної системи.
Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другий половині потрібно більше часу. Від чого залежить тривалість адаптації? Перш за все, від того, чи була дитина психологічно готова до школи, а також від її стану здоров´я
та рівня розвитку.
Як зрозуміти, що дитина успішно адаптувалася?
1.Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх.
2. Учень справляється зі шкільною програмою.
3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.
4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.
Виділяють три рівні адаптації:
Високий: Першокласник позитивно ставиться до школи:
правила і вимоги сприймає адекватно;
навчальний матеріал засвоює легко;
глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом;
розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки та пояснення вчителя;
доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю;
виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків;
має у класі позитивний статус.
Середній: Першокласник позитивно ставиться до школи:
відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно;
засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі;
зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого;
зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе;
майже завжди готується до уроків;
доручення виконує сумлінно;
дружить з багатьма однокласниками.
Низький: Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи:
часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій;
спостерігаються порушення дисципліни;
матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно;
самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу;
до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків;
може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку;
для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків;
доручення виконує під контролем і без особливого бажання;
пасивний, близьких друзів не має.д
Більшість першокласників мають хороші здібності до навчання. Найкращі показники мають Букреєва О., Куликов А., Нечай А., Кураченко Є., Федорук Ю., Нагорна А., Біглер Т.. Середні здібності виявляють Манзель В., Мозольов Б., Герасименко М., Циваш П., Полівода В., Гура Д.. Труднощі у навчанні мають Павлюк А., Білоус М., Шпилько В., Тегза Н., Костенко О.. Ці діти плутають букви та цифри.
Учні мають різні інтереси, дуже люблять малювати, складати пазли, відвідують танцювальний гурток (Манзель В., Кураченко Є., Герасименко М., Павлюк А., Циваш П.), музичну школу (Кураченко Є., Циваш П., Павлюк А., Нагорна А.)
Всі діти допитливі, уважні, звикають до правил поведінки під час уроку та на перерві, намагаються дотримуватись правил для учнів.
Першокласники жваві, енергійні, майже згуртовані. За чотири місяці перебування в школі діти здружилися, навчилися разом гратися, ділитися іграшками. Але ще інколи виникають сварки між дітьми.
