До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
5
міс.
0
4
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Здобутки в галузі скульптури.

Опис документу:
Урок вивчення нового матеріалу

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 10 клас

Тема уроку: Здобутки в галузі скульптури.

Мета: продовжувати закріплювати знання учнів про скульптуру як вид мистецтва; поглиблювати знайомство з видами скульптури; вчитися формулювати власні враження скульптуру як елемент духовної сфери культури; навчитися сприймати скульптуру як елемент, що формує естетичне оточення людини, предметно просторове середовище її життєдіяльності; виховувати інтерес та шанобливе ставлення до скульптурної спадщини нашого народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Ключові слова: Модернізм, авангардизм, раціоналізм, конструктивізм, функціоналізм, постмодернізм.

Хід уроку

І. Організація пізнавальної діяльності учнів

Оголошення теми уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда за питаннями

Учитель проводить загальне опитування з метою виявлення та узагальнення знань учнів про архітектуру і скульптуру як вид візуального мистецтва, які учні засвоїли в попередніх класах.

1. Дайте визначення, що таке архітектура? (Архітектура – мистецтво проектування і будівництва будинків, споруд та їх комплексів, які формують просторове середовище для життя і діяльності людини, є частиною матеріальної культури і мистецтва.)

2.Пригадайте які бувають архітектурні стилі? Дати порівняльні характеристики названих стилів (робота в групах). (Античний стиль, романський стиль, готичний стиль, ренесансний стиль, стиль бароко, класичний стиль, ампір, конструктивізм. Кожен стиль є характерним для мистецтва певного періоду.)

2.Пригадайте як класифікують скульптуру залежно від призначення? Дати характеристику кожного виду скульптури (робота в групах). (Монументальна, станкова скульптура, декоративна скульптура.)

3. Наведіть приклади використання архітектурних стилів? (У своєму селі, місті)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Повідомлення вчителя

Ми з вами пригадали і дали характеристику архітектурних стилів та скульптури про які говорили на попередніх уроках. Сьогодні поговоримо про зміни в архітектурі і скульптурі які відбувались протягом ХХ століття, назвемо визначних українських архітекторів і спробуємо знайти в нашому селі роботи відомих архітекторів ХХ століття.

Переворот, який відбувся в ХХ столітті в архітектурі та скульптурі, полягає не просто у появі нових форм, застосуванні нових матеріалів. Змінилася вся концепція цього виду творчості. Досі при проектуванні на першому плані стояли завдання естетичні, світоглядні, тепер же головним призначенням архітектури стає найбільш раціональне вирішення практичних, функціональних завдань. Така зміна систем цінностей сталася не відразу.

Архітектура пройшла досить складний шлях розвитку. Головні якості архітектури — це користь, міцність, краса (функціональне, конструктивне, естетичне). У цей період робилися спроби абсолютизувати одне з них, що знижувало рівень архітектурних творів взагалі.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Повідомлення вчителя (розповідь супроводжується показом вчительської презентації)

В архітектурі, як і в живописі, літературі, музиці, пошуки нового стилю почалися на рубежі століть у рамках модернізму. Спочатку вони були вираженням ідейного протесту проти колишніх форм і відстоюванням права на індивідуальну творчість. Авангардизм полягав у чисто зовнішньому спрощенні форм, відмові від традиційних декоративних прикрас, матеріалів.

Справжня архітектурна революція пов'язана з оформленням у 20-ті роки ХХ століття функціоналізму як провідного напряму. Він утвердив такий основний принцип: «форма іде за функцією».

1) колони, що підіймають будинок над землею;

2) сад на даху;

3) вільний план;

4) горизонтальне вікно;

5) вільний навісний фасад.

Функціоналізм виявився настільки співзвучним і з новими естетичними запитами, і з новими технологічними можливостями, що став основою міжнародного стилю, який оформився на кінець 20-х років. У його рамках органічно розкрилися можливості будівельного матеріалу сторіччя — залізобетону.

На початку XX ст. в сфері художньої творчості — у літературі, архітектурі, малярстві, музиці, театральному мистецтві — виникає безліч течій, груп, шкіл, які прийнято позначати збірним терміном «модернізм» (модерн — новий). У цьому терміні немає спроби вичленити яку-небудь спільну рису — очевидні різноманітність і різноплановість майстрів. Об'єднує їх насамперед авангардизм — розрив з визнаними нормами і традиціями, бунт проти старих форм не тільки в мистецтві, але й у житті взагалі. У той же час у різних майстрів абсолютно різними були, з одного боку, цілі, а з іншого — тон і спрямованість протесту.

Модернізм – це світоглядна та культурно-естетична реакція на вступ людства на рубежі ХІХ – ХХ ст. у якісно новий етап свого розвитку. У цей період на планеті відбулися глобальні зрушення, з’явилися нові явища, виникли нові тенденції: відчутно посилилася єдність світу, взаємозалежність народів і держав й водночас загострилися міждержавні протиріччя, різко зросла загроза світового конфлікту.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. стиль модерн набуває поширення і в українській архітектурі, що виявилося у геометрично чітких лініях споруд, динамічності їхніх форм. У цьому стилі побудовано залізничні вокзали Львова, Києва, Жмеринки, Харкова, перший в Україні критий ринок (Бессарабський). Найяскравішими постатями архітектурного модернізму були В.Городецький, К.Жуков, О.Вербицький, М.Верьовкін та ін.

Пошуки та експерименти архітекторів-модерністів мали на меті забезпечити максимальну функціональність будівлі, зберігши при цьому чіткість у лініях фасаду.

В українській архітектурі помітний слід залишили такі напрями, як раціоналізм — це прагнення знайти раціональні начала в образному аспекті архітектури, максимально освоїти досягнення сучасної науки і техніки; конструктивізм (тобто конструкція — основа усього архітектурного рішення)— спроба створити життєвий простір за допомогою нової техніки, її логічних доцільних конструкцій, а також естетичних якостей таких матеріалів, як метал, дерево, скло.

Український варіант модернізму був досить своєрідним і мав свої особливості. Через те що українські землі не мали власної державності, були роз’єднані і перебували в статусі провінцій, суспільний розвиток у них був уповільненим порівняно з провідними європейським країнами, тому і конфлікти між цивілізацією і культурою, художником і суспільством не були такими гострими. Ці фактори і визначили приглушений, слабовиражений, нерозвинутий характер українського модернізму. Окремі злети світового рівня тільки відтіняли загальну провінційність та глибоку традиційність української культури. Український модернізм не сформувався як національна самобутня течія, а виявлявся лише у творчості окремих митців.

Другу половину ХХ століття в мистецтві визначають як постмодернізм. Термін також досить широкий. Епоха постмодернізму так само далека від єдності, як і модернізм. Збереглися прихильники авангардизму першої половини сторіччя, який сам перетворився на класику. Не припиняється подальше новаторство. У той же час повернувся ряд історичних традицій. Для багатьох пошук нових форм перестав бути самоціллю, а перетворився просто в один з вирізних засобів.

У другій половині сторіччя зростає взаємозв'язок архітектури і містобудування загалом. З'являються збірні, пневматичні конструкції, синтетичні матеріали. На зміну традиційним художнім ремеслам прийшов дизайн. Дуже багато прихильників знаходить собі техніцизм — особливо при будівництві багатоповерхових будівель, але він все одно не домінує, а співіснує з безліччю різних шкіл і напрямів, в тому числі тих, які відроджують традиційні стилі (наприклад, класицизм).

Скульптура

Українська скульптура початку ХХ ст. теж не уникла модерністських починань. Під впливом західних мистецьких шкіл формується плеяда українських скульпторів-модерністів – М.Гаврилко, М.Паращук, В.Іщенко, П.Війтович та ін. Їхній творчості властиві контрастні світлотіньові ефекти та глибокий психологізм. Зірка світового масштабу О.Архипенко збагатив мову пластики ХХ ст.: він змусив порожній простір стати органічним і дуже виразним елементом композиції. Цьому неперевершеному майстрові належать “Ступаючи жінка”, “Жінка, яка розчісується” та інші твори.

У післявоєнний час дальшого розвитку набувають усі види і жанри скульптури. Характерною особливістю розвитку української скульптури в цей період є наповненість творів великим змістом, розкриття героїчного характеру нашого сучасника, створення образів видатних діячів революційного руху та культури, збагачення реалістичної мови і художніх засобів пластики. Помітно зростає майстерність митців: глибшою стає психологічна характеристика героїв, більшої розмаїтості та своєрідності набуває композицій побудова, манера ліплення. Митці починають дедалі частіше творити в довготривких матеріалах, таких як мармур, мідь, бронза, чавун, дерево, й освоюють нові — органічне сю металосплави, литий камінь, вдало використовуючи пластичні якості того чи іншого матеріалу для підвищення виразності образу.

Наприкінці 20 століття скульптура переходить в інший вимір:

  • Скульптура набуває національних ознак;

  • Майстри звертаються до історичних коренів

відтворюють скульптури з прадавніх часів;

  • Скульптура стає тісно пов'язана з дизайном;

  • Для створення скульптури використовуються новітні технології та матеріали.

V. Підсумок уроку

Отже, своєрідність українського варіанту модернізму та постмодернізму полягає і в тім, що

  • Він із естетичного феномена перетворився на культурно-історичне явище;

  • Став спробою подолання провінційності, другорядності, вторинності української національної культури, формою залучення до надбань світової цивілізації;

  • Він ніби символізував перехід українського суспільства від етнографічно-побутової самоідентифікації, тобто виокремлення себе з-поміж інших, до національно самоусвідомлення – визначення свого місця і ролі в сучасному світі.

VІ. Домашнє завдання

Підготувати презентацію про видатних українських архітекторів 20 століття провівши дослідницьку роботу, відшукати пам’ятки архітектури у рідному селі або місті (робота в групах).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток ключових компетентностей педагога Нової української школи в умовах безперервної освіти»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
30 годин
590 грн
395 грн