Термін «форсайт» (foresight – з англ. передбачливість, передбачення, погляд в майбутнє) стає все більш популярною інноваційною технологією побудови бачення майбутнього як уже минулого [2].
В основу ідеології форсайт-методу покладені сучасні розробки в області футурології, прогнозування, стратегічного планування [1].
Його мета – створення бажаного образу майбутнього з написанням звіту про його досягнення. Форсайт можна використовувати для побудови особистої кар’єри, для переорієнтації соціального проекту з процесу на результат, для створення прогнозних сценаріїв розвитку суспільства або його окремо взятої проблеми.
Суть технології форсайт полягає не в тому, щоб запланувати або скласти довгостроковий прогноз, а в тому, щоб виявити варіанти можливого майбутнього, сформулювати альтернативні орієнтири для активної частини учасників форсайта. Це означає, що їм необхідно визначити можливі сценарії розвитку об’єкта, а також спільно виробити форми досягнення консенсусу в учасників за вибором того чи іншого бажаного сценарію.
Форсайт не зводиться до прогнозування. Це щось більше, так як його завданням є не тільки уявити собі майбутнє, а й отримати план дій досягнення цього майбутнього. Проте, прогнозування є важливою складовою частиною форсайта. Але на відміну від стандартних прийомів прогнозування, заснованих на простій екстраполяції або використанні більш складних моделей чинників, форсайт-метод дозволяє застосувати зворотню послідовність дій по досягненню мети. Досягнення мети є не результатом продуманих дій щодо раціонального використання доступних ресурсів, а відправною точкою розробки можливих дій по її досягненню. Так як учасниками процесу може бути необмежене коло учасників, форсайт-метод завжди виходить за рамки загальноприйнятих стандартів і шаблонів. Його результат – новий погляд на рішення навіть типових проблем.
