«Сікстинська мадонна» ніколи не мала глядачів у загальноприйнятому значенні цього слова. Кожен, наближаючись до неї, мимоволі ставав учасником живого, пробуджуючого думку спілкування; і ця беззвучна, але зрозуміла протягом ось уже шостого століття розмова між нею та людьми становить одне з чудес мистецтва, що неможливо пояснити словами.
Вона рятувала душі віруючих у часи масового атеїзму-безбожжя. Через віки пронесла красу, любов, мудрість, милосердя - те вічне, що утворює віру, духовний світ людини.
