Казка про липку і зажерливу бабу
Хід заняття
Вихователь: Любі діти, сьогодні ми з вами зробимо подорож новою казкою, яка може нас багато чому навчити. Як і в кожній подорожі, ми будемо робити зупинки, для того щоб обміркувати певні важливі речі та поділитися думками і враженнями. Отож, починаємо нашу подорож, що називається “Казка про липку і зажерливу бабу”. Хто знає, що означає слово “зажерливий”?
Діти відповідають. Вихователь допомагає розтлумачити термін, ставлячи дітям запитання:
- За яку поведінку людину називають зажерливою?
- Зажерлива людина ділиться з іншими?
- Зажерлива людина допомагає іншим?
- Зажерлива людина хоче все найкраще собі?
- Зажерлива людина має міру?
Вихователь причіпляє на дошку різні зображення (Додаток Д) і просить дітей поділити ці зображення на дві групи: 1) ті, які зображують зажерливу людину; 2) ті, які зображують щедру людину.
В кінці вихователь підводить підсумки з дітьми, що характерно для зажерливої людини і що характерно для щедрої людини.
Вихователь: Як і в кожній подорожі, сьогодні ми також будемо збирати спогади про наш шлях. У вас на столах знаходяться різні картинки до нашої казки (Додаток Д). Ми повинні впродовж того, як я розповідатиму вам казку, скласти ці картинки у правильному порядку. Отже починаємо.
Частина 1. (Текст казки взято: https://kazky.org.ua/zbirky/javorova/kazka-pro-lypku-i-zazherlyvu-babu)
Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба і каже:
– Ти б старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити.
– Добре, – каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс.
Приходить дід до лісу, вибрав липку. Тільки що замахнувся сокирою, щоб рубати, коли чує – липка каже людською мовою.
– Ой, не рубай мене, чоловіче добрий, я тобі в пригоді стану!
Дід з переляку і сокиру опустив. Постояв, подумав та й пішов додому.
Вихователь: Зараз у нас перша зупинка. Виберіть картинки, які показують першу частину нашої казки. Даю підказку: картинок має бути дві.
Діти обирають зображення. Вихователь продовжує:
Частина 2.
Приходить додому та й розповідає про свою пригоду. А баба й каже:
– От який же ти дурень. Піди зараз же до липки та попроси конячку з возом. Хіба ми ще не находились з тобою?
– Та як так, то й так, – каже дід. Надів шапку та й пішов.
Приходить до липки та й каже:
– Липко, липко, казала баба, щоб ти дала нам коняку з возом.
– Добре, – каже липка, – іди додому.
Прийшов він додому, а біля хати стоїть віз, і конячка біля його прив'язана.
Вихователь: Робимо другу зупинку і підбираємо ще одну картинку до нашої казкової подорожі. Дітки, як ви думаєте: для чого дідові та бабі потрібен кінь із возом?
Діти розмірковують і відповідають на запитання, вихователь допомагає.
Вихователь: Продовжуємо нашу казку:
Частина 3.
– Бач, старий, – каже баба, – тепер і ми люди. От тільки хата наша от-от завалиться. Піди, старенький, попроси ще й хату. Може, дасть.
Пішов дід до липки, попросив і хату. «Добре, – каже липка, – іди додому».
Приходить дід до двору і не впізнає: замість старої хати стоїть нова, гарна хата. Радіють обоє, як діти.
Вихователь: Отже, зараз дід випросив у липки нову гарну хату. Знайдіть потрібну картинку до цієї частин казки. Діти, давайте подумаємо: Чому дід і баба так зраділи новій хаті?
Діти відповідають на запитання.
Вихователь: Наша подорож продовжується:
Частина 4.
– А що, старий, якби ти попрохав ще й худоби та птиці. Тоді, здається, вже й нічого нам не треба.
Пішов дід до липки, попросив худоби і птиці. «Добре, – каже липка, – іди додому».
Приходить дід і не нарадується. Повен двір худоби і птиці.
– Ну, тепер уже нам більш нічого не треба, – каже дід.
Вихователь: Дітоньки, хто скаже, що на цей раз випросив дід у липки? (Діти відповідають.) Як ви думаєте: Багато вже всього мають дід і баба? Чи багато подарунків зробила їм липка? Чому дід сказав: “Ну, тепер уже нам більш нічого не треба”? Що скаже на це баба?
Діти розмірковують і роблять припущення стосовно реакції баби.
Вихователь зачитує п’яту частину казки.
Частина 5.
– Ні, старенький, ще піди попроси й грошей.
Пішов дід до липки і попросив гроші. «Добре, – каже липка, – іди додому».
Приходить дід, а баба сидить за столом і золоті гроші в купки складає.
Вихователь: Отримали дід і баба ще один подарунок – багато грошей. Знайдіть відповідне зображення до цієї частини казки. Здається, вже нічого не бракує дідові та бабі. Як ви гадаєте?
Діти відповідають, потім вихователь продовжує казку.
Частина 6.
– Треба, – каже, – ще, щоб усі люди боялися, бо ми ж багачі. Піди, старий, до липки, попроси, нехай зробить так, щоб нас усі люди боялись.
Пішов дід до липки, попрохав дід липку, щоб так зробила. «Добре, – каже липка, – іди додому».
Прийшов дід додому, а там у них повно війська та поліції, і все їх охороняють. Але старій і цього мало.
Вихователь: Так багато майна мають дід і баба, що вже їх потрібно охороняти. Але бабі й цього мало. Давайте пригадаємо, діти: Як називають людину, якій всього мало, хоча вона має дуже багато добра, речей, грошей? (Діти розмірковують і відповідають). Можливо тому цю бабу автор називає зажерливою?
Частина 7.
– Що ж, – каже вона, – треба ще, щоб усі люди в селі були нашими батраками, бо чого ж нам більше хотіти – все ж у нас є.
Пішов дід до липки та й просить, щоб зробила вона так. Довго мовчала липка, а потім каже: «Іди додому, зроблю ще вам останнє».
Приходить дід додому, аж глядь: нічого нема, стоїть та сама стара хата і баба коло неї. Так покарала липка за те, що ненажерлива баба хотіла людей батраками зробити.
Вихователь: От як сумно закінчується казка для баби з дідом. Діти, у нас тут було нове цікаве слово “батраки”. Баба хотіла людей зробити своїми батраками. Що це означає?
Діти роздумують над визначенням слова, вихователь допомагає.
Вихователь: Батрак або наймит – це наймаий робітник у сільському господарстві, тобто слуга, який допомагає в роботі на полі та з худобою. Діти, ви бачите, які наслідки має зажерливість? Людина перестає цінувати те, що має, вона не може насолоджуватися життям. Такій людині завжди щось не подобається, вона женеться за чимось кращим і в кінці втрачає все, що має та залишається з нічим. Давайте подивимося на нашу історію в картинках, яку ви склали протягом нашої подорожі і нагадаємо собі зміст казки. Подумайте, що могли дід і баба зробити в казці по-іншому, щоб не втратити подарунки липки.
Це запитання спонукає дітей пригадати весь зміст казки. Ланцюжок зображень до окремих частин казки допомагає легко відтворити у пам’яті зміст казки. Для того, щоб відповісти на заключне запитання вихователя, діти не лише пригадують сюжет твору, але й аналізують ситуації і вчинки героїв, дають їм оцінку, розмірковують, як можна покращити кінцеву ситуацію, тобто думають про наслідки кожного вчинку.
