Підготовка до школи ще в недалекому минулому розглядалася як більш раннє вивчення програми першого класу і зводилася до формування вузькопредметних знань і умінь. В цьому випадку спадкоємність між дошкільним і молодшим шкільним віком визначалася не розвиненням у майбутнього школяра вмінь і навичок, необхідних для здійснення нової навчальної діяльності, а наявністю або відсутністю у нього певних знань з навчальних предметів. Хоча багато досліджень психологів і педагогів завжди говорили про те, що наявність знань саме по собі не визначає успішність навчання, набагато важливіше, щоб дитина вміла самостійно їх добувати і застосовувати.















