З досвіду роботи по організації досліджень рідкісних і вікових дерев

Екологія

Для кого: 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас

27.03.2020

288

3

0

Опис документу:
В методичній розробці дається опис організації дослідницької діяльності вихованців гуртків еколого-натуралістичного напрямку позашкільних закладів в напрямку дослідження стану унікальних дерев своєї місцевості. Наголошується, що така робота допомагає вихованню естетичного сприйняття природи, шанобливого ставлення до вікових дерев, сприяє розвитку науковій творчості вихованців, спостережливості, уваги, дозволяє краще пізнати природу рідного краю, стимулює дітей до активних природоохоронних дій
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради

відділ освіти виконкому Тернівської районної у місті ради

комунальний позашкільний навчальний заклад

«Станція юних натуралістів»

Розробка

керівника гуртка «Юні екологи»

Пархоменко

Наталії Новомирівни

м. Кривий Ріг

2014

ЗМІСТ

ВСТУП 3

  1. Історичний нарис 4

  2. Хронологія участі в акції «Дерево життя» 6

  3. Методика досліджень 7

3.1. Збір даних 7

3.2. Оцінка життєвого стану 8

  1. Проведення досліджень 10

ВИСНОВКИ 12

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 13

ДОДАТКИ 14

ВСТУП

Дерево — одне з найперших об’єктів природи, яке помічає людина з самого початку свого знайомства з оточенням. І недаремно саме з ними пов’язано багато сакральних вчень, асоціацій, містичних символів. Ця рослина символізує собою зв’язок Землі і Неба, єдність поколінь і багато чого іншого.

Дерева — доступний, цікавий, яскравий об’єкт для пізнання. Робота з такими живими природними об’єктами дає багато можливостей для виховання високих естетичних почуттів, розвиває екологічну свідомість. Активні прогулянки парком або навіть вулицями дозволяють водночас практично засвоювати різноманітні теми з програми гуртка «Юні екологи»: дерево як зразок екосистеми, їх сукупність певного виду — як популяцію, парк — як фітоценоз. Саме на деревах дуже зручно спостерігати фенологічні зміни в природі, знаходити зв’язки з іншими живими організмами.

В 2004 році, 10 років тому, була проголошена обласна акція «Дерево життя», яка присвячена виявленню, дослідженню, охороні і заповіданню вікових дерев, пошуку цікавих рідкісних їх форм, виявленню рідкісних порід. З самого початку ця акція привабила мене цікавими завданнями, можливістю охопити активною діяльністю дітей різного віку.

Тож не дивно, що завдання акції «Дерево життя» цілком відповідають нашим інтересам під час вивчення природи рідного краю.

На даний час я хочу підсумувати результати участі гуртка «Юні екологи» в обласній акції протягом 8 років та поділитися з колегами набутим досвідом.

1. Історичний нарис

Перші наші кроки в рамках акції «Дерево життя» ми розпочали ще в 2004 році. І кожен раз брали собі для вивчення якийсь певний об’єкт, з кожним роком наша робота вдосконалювалася. В першу чергу, звісно, ми обстежили стан вікових дубів і тополь в старовинному парку «Веселі Терни». Адже цей парк, побудований наприкінці ХІХ ст. – відома в нашому місті історична пам’ятка. Тоді в роботі активну участь брала одна з моїх найперших «зірочок» - Ганна Бесєда. Вона успішно виступала з доповіддю про свою роботу на міському та обласному зльотах юннатів.

Наступними об’єктами спостережень були стара верба, що росла біля джерела на території садового товариства «Восход» та надзвичайно витривала тополя, яка виросла на даху закритого цеху біля шахти ім. Леніна. Звіт про ці спостереження написала моя донька, Пархоменко Дар’я. То були перші, ще не досить впевнені кроки. Як звісно, вміння приходить з досвідом, якого я набула з роками і передаю його своїм учням. Та навіть ті перші спостереження стали в нагоді вже в 2013 році, коли вихованці мого гуртка порівнювали результати своїх спостережень за тією самою вербою з попередніми. І ось вже робота братів Арсена та Якова Шатило «Стара верба біля джерела» посіла І місце за результатами конкурсу в акції в 2014 році. В цій роботі були застосовані вже й інші прийоми, окрім детального обстеження стану певного дерева. Мої вихованці ще й висунули гіпотезу, що наша верба — найстаріша в Тернівському районі. Щоби довести це, ми побували в гостях у місцевого краєзнавця, який розповів нам цікаві подробиці з історії рудника Леніна, а також обстежували інші старі дерева верб в парку «Веселі Терни». Тобто, юні дослідники провели справжню наукову роботу.

Підсумок попередніх досліджень та набутий досвід нашої плідної роботи вже в квітні 2011 року був представлений на всеукраїнському семінарі «Збереження вікових дерев», який проходив у Києві за ініціативою Київського еколого-культурного центру.

Цей семінар надав мені можливість ознайомитися з досвідом роботи інших природоохоронних громадських організацій, набути нові знання, став стимулом для нових звершень.

В тому ж 2011 році Київський еколого-культурний центр наголосив про Всеукраїнську акцію «Збережемо вікові дерева», в якому, звісно, ми охоче взяли участь. Адже нам було про що доповісти — саме в нашому улюбленому парку «Веселі Терни» росте величезний дуб, якому майже 500 років. Ми давно вже занепокоєні його тривожним станом і ось, нарешті отримали засіб донести до широких мас наше занепокоєння. Наша робота стала призером всеукраїнської акції, а інформація про віковий дуб була занесена до книги «500 видатних дерев України» (С. Л. Шнайдер, В. Е. Борейко, Н.Ф. Стеценко, 2011).

За 9 років участі в акції «Дерево життя» мої вихованці майже кожного разу отримували перемоги. Є плани і на подальші роки.

В 2014 році я передаю естафету участі в акції «Дерево життя» своїй колезі – молодому керівнику гуртка «Лісівники-дендрологи» Дяченко Наталії Лайошівні. Досвіду роботи в неї ще немає, але вистачає енергії та завзятих учнів, спраглих до цікавої роботи. Для підтримки в їх починаннях з даного напрямку я надала їм необхідні рекомендації та методики роботи – і вони вже активно працюють. Я бажаю їм успіхів.

2. Хронологія роботи в акції «Дерево життя»

2004, 2005р. – «Вікові дерева парку «Веселі Терни» - Бесєда Ганна;

2006 р. – «Цікаві дерева Тернівського району» - Пархоменко Дар’я;

2008 р - «Софора японська в Тернівському районі» - Шатіло Богдан;

2009 р - «Сумах оленерогий» - Позднякова Ольга, Чміль Аліна;

2010 р - «Вікові тополі парку «Веселі Терни» - Кращенко Діана, Шабазова Діана;

2011р. «Вікові дуби в парку «Веселі Терни» - Колесник Ельвіра, Ракітянська Мар’яна;

2012 р. - «Церцис канадський в Тернівському районі» — Сергеєва Катерина;

2013 р. – «Стара верба біля джерела» - Шатило Арсен, Шатило Яків.

3. Методика досліджень

Матеріали та інструменти: рулетка, лінійка метрової довжини, клінометр.

Етапи проведення роботи:

  1. визначення виду дерева;

  2. вимір обхвату стовбуру дерева;

  3. визначення діаметру крони дерева;

  4. визначення висоти дерева;

  5. оцінка життєвого стану дерев;

  6. обговорення результатів.

3.1. Збір даних

Вид дерева визначається за допомогою підручників, визначників, а також на основі власного досвіду вчителя та знань учнів, набутих раніш. Краще за все визначити вид у розпалі вегетаційного періоду, не лише за листям, але й за квітами або плодами.

Обхват стовбуру дерева визначається просто – спочатку вимірюється висота відрізку стовбуру 130см від землі, а потім рулеткою вимірюють обхват стовбуру на цій висоті. Якщо обхват великий, рулетку тримають дві дитини. Таку роботу після роз’яснень діти можуть виконувати цілком самостійно.

Діаметр крони також вимірюють двоє дітей разом. Одна дитина тримає рулетку біля стовбуру з північної його сторони, інша відходить у північному напрямку до тих пір, поки не буде видно кінець найдовшої гілки. Вимірюється проекція цієї гілки. Потім таку ж роботу виконують у південному напрямку. Діаметр крони обчислюють так:

сума проекцій гілок у обох напрямках плюс діаметр стовбуру дерева.

Діаметр стовбуру обчислюється за звичайною формулою діаметру, коли відомо його обхват (l): D = l/π.

Висоту дерева, коли немає професійних знарядь, зручніше визначати на відносно невеликих деревах за допомогою саморобного клінометру (див. малюнок 1 у додатку). Цей клінометр можна зробити з твердого картону, невеличкого транспортиру, трубочки для коктейлю та нитки з невеличкім важелем (наприклад, гайкою) - схилом. Нажаль, я не пам’ятаю ім'я автора та джерело, де я запозичила схему цього зручного пристрою.

На початку роботи один учень стає з клінометром навпроти дерева, яке обстежує, так, щоби йому було добре видно верхівку цього дерева. Через трубочку він дивиться на верхівку і потім визначає за допомогою схилу та транспортиру, під яким кутом була нахилена трубочка. Це й буде кут А. Інші учні вимірюють за допомогою рулетки відстань від першого учня до дерева. Ця відстань буде визначена як S. Для уточнення даних треба ще виміряти зріст першого учня від землі до лінії ока. Висота дерева буде визначатися за формулою:

Н=h+S tgA, де

Hвисота дерева,

hвисота від ока спостерігача до землі,

S – відстань від спостерігача до дерева,

A – кут, під яким видно верхівку дерева.

3.2. Оцінка життєвого стану дерев

Життєздатність дерев визначається по 8-мі бальний шкалі Л.С. Савельєвій, (1975) розробленій для характеристиці деревних порід у захисних насадженнях степової зони, а саме:

VIII - Період найбільшого зросту. Крона гостроконусовидна, сухі гілки відсутні, стовбури гладкі, без ушкоджень, морозобоїн і лишайників.

VII – Зниження приросту. Послаблення приросту у висоту, всихання окремих невеликих гілок, крона конусовидна, зелена.

VI - Верхівковий приріст відсутній. Начало всихання верхівкового приросту у одно-дворічних бічних пагонів, ріст на розетку (1-2см), наявність лишайників при основі стовбуру, частіше із північній частині, крона ширококонусовидна.

V - Приріст на бічних гілках. Масове всихання верхівкового приросту, суховершність, всихання окремих бічних гілок у кроні, лишайники на половині стовбуру, крона кулевидна.

IV - Приріст на нижніх гілках. Всихання окремих гілок у кроні, суховершність, лишайники по усієї поверхні стовбуру, ріст водяних пагонів та «волчків» у основі скелетних гілок, крона зонтична.

III - Приріст за рахунок «волчків». Масове всихання скелетних гілок в кроні, лишайники по стовбуру і на великих скелетних гілках, ріст водяних пагонів та «волчків» у основі гілок, крона пласка в верхівковій частині.

II — Приріст вертикальних пагонів. Повне всихання крони, стовбури і основи скелетних гілок вкриті лишайниками, ріст окремих пагонів із сплячих пуп’янків стовбуру.

I — Приріст порослі. Повне всихання всього дерева, розтріскування кори у основі стовбуру, ріст порослі від кореневої шийки.

О - Сухостій, приріст відсутній. Повне всихання усього дерева до кореневої системи, відсутня коренева поросль.

Ослаблена рослина – приріст слабий, невеликій, крона вузька, малогиляста.

4. Проведення досліджень

Під час практичної роботи ми використовуємо всі необхідні методики, проводимо фенологічні спостереження, обстежуємо також характер насаджень. А, коли стає питання про розповсюдження певного виду в нашому районі, то до роботи підключаються юннати з різних куточків району. Тоді ми не лише самі шукаємо певні дерева, а й опитуємо про них наших знайомих, з метою знайти якомога більше місць зростання певного виду дерев і позначити їх на карті району. Це дає змогу оцінити, наскільки широко застосовуються насадження даного виду. Звісно, така робота потребує багато часу. Для складання повної картини нам буває потрібно 3-4, а іноді і 5 місяців.

Під час роботи за завданнями акції «Дерево життя» ми, насамперед, обираємо для себе певний об’єкт, який на даний час зацікавив нас найбільше. Іноді самі вихованці задають цікаві питання і ініціюють якусь тему. Так було, наприклад, з темою «Софора японська». Тоді мій юний учень, четверокласник Шатіло Богдан звернув увагу на гарне дерево, що росло в його дворі, запитав у мене про нього – з цього й почалася перша дослідницька робота юнната.

В іншому випадку я сама пропоную на вибір декілька варіантів, а вихованці обирають цікавіший для них. Часто тему роботи визначає перше враження дитини від знайомства з гарним визначним деревом. І звісно, ми неодноразово поверталися до вікових дерев парку «Веселі Терни», адже це – гордість і окраса нашого району.

Важливо, що саме під час такої роботи розвивається спостережливість, вміння виділяти певні риси дерев. Так, наприклад, працюючи над темою «Сумах оленерогий» дівчата Аліна та Ольга навчилися чітко впізнавати риси, притаманні сумаху та відрізняти його від айланту височайшого – схожого на перший погляд за формою листя. Також і Катя Сергеєва навчилася відрізняти церцис від липи.

Таким чином, підсумовуючи вищесказане, можна скласти певну схему досліджень дерев. Вона складається з послідовних етапів:

  1. Вибір певного об’єкту (старе дерево, цікаві форми, рідкісний вид).

  2. Збір відомостей про об’єкт дослідження.

  3. Пошук місць зростання об’єкту в районі, позначення на схемі усіх знайдених місць.

  4. Обстеження стану певного дерева, а також обстеження стану насаджень групи дерев, якщо об’єкт зустрічається в групових насадженнях.

  5. Фенологічні спостереження за об’єктом протягом, принаймні, 3 сезонів.

  6. Обговорення результатів досліджень, формування висновків, оцінка життєвого стану, характеру насаджень тощо.

  7. Оформлення звіту по роботі.

ВИСНОВКИ

1. Дерева — постійні супутники нашого життя, невід’ємна частина будь якого ландшафту України.

2. Впровадження акції «Дерево життя» в практичну роботу гуртків еколого-натуралістичного напрямку виконує дуже багато важливих завдань:

- стимулює дітей до активних природоохоронних дій;

- надає теми для цікавої дослідницької роботи;

- сприяє розвитку науковій творчості вихованців, спостережливості, уваги;

- дозволяє краще пізнати природу рідного краю;

- допомагає на практиці засвоїти матеріали тем «Природа рідного краю», «Дендрофлора парків», «Охорона рослинного світу» тощо.

3. Успіх в роботі залежить від особистої зацікавленості учнів та від послідовної організаційної роботи керівника.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Федоровский В.Д. Древесные растения Криворожского Ботанического Сада. Итоги интродукции (за 25 лет) / В.Д. Федоровский, А.Ю. Мазур; Днепропетровск: издательство Проспект, 2007. – 256 с.;

  2. Манюк В.В. Екологічна абетка Придніпров’я: навчальний посібник / Дніпропетровськ «Арт-прес», 2008. – 80с.

  3. Авторські методичні системи керівників творчих учнівських об'єднань: навчальний посібник / Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 391с.

ФОТОІЛЮСТРАЦІЇ

Фото 1: Аня Бесєда за обстеженням вікового дубу.

Фото 2: виступ на всеукраїнському семінарі 11.04.2011 р.

Фото 3: Діана Шабазова звіряється з компасом при визначені особливостей розташування вікової тополі

Фото 4: Брати Шатило Арсен та Яків

за обстеженням старої верби

Фото 5: вимір діаметру крони (Банцевіч Олена, Пархоменко Дар’я)

Фото 6: Аліна Чміль та Ольга Познякова обстежують насадження сумаху

Фото 7: Катя Сергеєва обстежує церцис канадський

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.