Дитина з РАС через фрагментарність сприймання не помічає зв’язків між речами. Вона не бачить цілого і не може розрізнювати головне та другорядне (теорія слабкості центрального узгодження англійської дослідниці Ути Фріт). А отже може швидко загубити єдине ціле та запанікувати. Тому присутність звичних деталей – життєво важлива для дитини з РАС, і педагог має пояснити батькам , що вони мають принести в дошкільний заклад предмет, за допомогою якого дитина вдома заспокоюється, знімає напругу та стрес.








