У статті розглянуто особливості та педагогічні можливості використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі початкової школи, зокрема під час навчання учнів 3–4 класів Нової української школи. Обґрунтовано актуальність упровадження сучасних цифрових інструментів у контексті цифрової трансформації освіти та формування ключових компетентностей молодших школярів. Розкрито можливості застосування штучного інтелекту на уроках української мови, математики, інтегрованого курсу «Я досліджую світ», мистецтва, а також під час організації творчої та проєктної діяльності. Визначено потенціал штучного інтелекту для розвитку критичного й творчого мислення, цифрової та інформаційної грамотності, підвищення пізнавальної активності та індивідуалізації навчання. Окреслено основні ризики використання генеративного штучного інтелекту в початковій школі, серед яких недостовірність інформації, надмірне використання готових відповідей, питання захисту персональних даних та необхідність дотримання вікових обмежень. Наголошено на провідній ролі вчителя, який визначає педагогічну мету використання технології, здійснює контроль за змістом і забезпечує безпечне цифрове середовище для учнів. Зроблено висновок про доцільність використання штучного інтелекту як допоміжного інструменту, що доповнює традиційні методи навчання та сприяє реалізації компетентнісного підходу Нової української школи.
















