У дошкільний період мовлення дитини розвивається найінтенсивніше, а головне – воно гнучке для подолання мовленнєвих вад.
Педагоги повинні прагнути, щоб їхні вихованці у майбутньому змогли досягти життєвих і професійних успіхів, щоб зростали вільними у спілкуванні та впевненими у власні можливості. Найсуттєвішою умовою для цього є оволодіння правильним мовленням. Лише тоді, коли дитина постійно чутиме чітке, виразне мовлення, вона навчиться правильно розмовляти, краще розуміти мовлення оточуючих, легко передавати власні думки й бажання.
У сім’ї дорослі розуміють дошкільника з півслова. І якщо він має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками. Дитина може поступово усамітнитися, що дедалі більше затримуватиме мовленнєвий розвиток і негативно впливатиме на її характер. Вона може стати дратівливою, замкнутою, плаксивою. Тому, чим раніше звернутись по допомогу до спеціаліста, тим швидше дитина оволодіє правильним мовленням.
Окрім спеціаліста, а саме вчителя-логопеда, вихователі обов’язково повинні навчати дітей правильному мовленню, розвивати у них комунікативні здібності. А для цього у дітей повинні бути добре розвинені такі сторони мовлення: фонетична, фонематична, лексична, граматична та зв’язна.
