Стаття «Використання ігрових технологій в освітньому процесі Нової української школи» присвячена аналізу ролі гри як ефективного інструменту навчання та розвитку молодших школярів. У матеріалі розглянуто теоретичні основи ігрових технологій, їхнє визначення та відмінності від традиційних методів навчання, а також психолого-педагогічні засади застосування гри, враховуючи вікові особливості дітей.
Особлива увага приділена інтеграції ігрових технологій у контексті НУШ: реалізації дитиноцентризму, компетентнісного та діяльнісного підходів, орієнтації на особистісний розвиток кожного учня. Наведено класифікацію основних видів ігрових технологій — дидактичні, рольові, сюжетно-рольові, квестові, цифрові, настільні та рухливі ігри — із поясненням їхнього практичного застосування на уроках.
У статті розглянуто практичні аспекти використання гри, включаючи поєднання ігрових методів із іншими педагогічними підходами та роль учителя як фасилітатора навчальної діяльності. Окремо висвітлено переваги впровадження ігрових технологій: підвищення мотивації, розвиток ключових компетентностей і м’яких навичок, формування комунікаційних та критичних умінь.
Також звертається увагу на можливі труднощі у застосуванні ігрових методів та шляхи їх подолання, підкреслюючи значення підготовки вчителя та балансування навчальної мети і розважального аспекту гри. Особливо відзначається роль ігрових технологій у створенні комфортного, інклюзивного та доброзичливого освітнього середовища, що відповідає принципам Нової української школи.
У висновках підкреслюється, що ігрові технології значно підвищують якість та ефективність освітнього процесу, сприяють всебічному розвитку особистості, формуванню позитивного ставлення до навчання та створюють перспективи для подальшого розвитку інноваційних підходів у початковій школі.
