Автор звертає увагу на цікавість і перспективу впровадження арт-терапевтичних методів у навчанні та вихованні дітей з особливими освітніми потребами у сучасному дошкільному закладі, на активізацію внутрішніх ресурсів організму дитини, що створює більше шансів для її розвитку особистісних можливостей дитини, її інтересів й потреб, гармонізацію внутрішнього світу, сприяє покращенню або збереженню її здоров’я, позитивного впливу на фізичний, емоційний, інтелектуальний, соціальний, естетичний і духовний стан.


