Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

Впровадження інноваційних технологій управління освітнім закладом в систему освіти

Різне

23.10.2018

5213

139

0

Опис документу:
У даній статті аргументовано впровадження інноваційних технологій управління навчальним закладом в систему освіти та визначено ряд проблем, які виникають у зв’язку з цим. Сучасні освітні технології мають гарантувати досягнення в навчанні, бути ефективними, результативними та оптимальними в часі, витратах сил і засобів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Впровадження інноваційних технологій управління освітнім закладом в систему освіти

Мандій Яна Анатоліївна, 1УОЗ(Луб), директор Олешнянського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів – дошкільного навчального закладу імені Героя Радянського Союзу Степана Долгого Охтирської районної ради Сумської області

Анотація: У даній статті аргументовано впровадження інноваційних технологій управління навчальним закладом в систему освіти та визначено ряд проблем, які виникають у зв’язку з цим.

Високоякісна освіта є однією з найважливіших переваг будь-якої держави. Сучасне інформаційне суспільство потребує: висококваліфікованих фахівців, які здатні ефективно використовувати ІКТ у своїй діяльності, розвитку кожної особистості у питаннях формування власного високоякісного типу життя, активних громадян, які об’єднавшись у спільноти, здатні впливати на своє життя та на життя держави в цілому.

Управління навчальним закладом, піддаючись процесам глобальних змін, що відбуваються на сучасному етапі розвитку всього українського суспільства і освіти зокрема, вимагає нових підходів і суттєвих змін. Провідними серед них є впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, завданнями яких є забезпечення доступності та ефективності освіти, підвищення ефективності навчально-виховного процесу, підготовку підростаючого покоління до життя в новому інформаційному суспільстві.

За нових умов управління освітнім процесом сучасних навчальних закладів, саме компетентність керівника відіграє одну з найважливіших ролей у впровадженні інновацій.

Освітній менеджмент – це вид управлінської діяльності, основними складовими якої є сукупність форм, методів та засобів впливу на особистості та колектив з метою ефективного функціонування освітньої системи. А людина, яка володіє цими знаннями і вміннями і є менеджером. У наукових роботах Г. Дмитенка, Ю. Конаржевського, В. Коростельова, Є. Павлютенкова висвітлюється сутність менеджменту освіти та зміст діяльності менеджера освіти. Вичерпні дослідження, які присвячені проблемам інноваційних підходів до освітнього менеджменту, належать Г. Єльниковій, Л. Даниленко, Г. Дмитренко та іншим.

Під терміном «інновація» – розуміємо «нововведення, цілеспрямовану зміну, яка викликає перехід системи з одного стану до іншого. Інноваційна освітня діяльність відповідає процесам внесення якісно нових елементів в освіту» [9, c. 43].

На думку учених, до інновацій в управлінні слід віднести сучасні психологічні, економічні, діагностичні, інноваційні технології, які дають змогу створити відповідні умови для прийняття керівником ефективного управлінського рішення. Якщо говорити про управлінські інновації, які впроваджуються в діяльності навчальних закладах, то слід виділити наступні: сучасні оновлені зміст, форми і методи управлінської діяльності керівника, регіональні, проектні моделі управління.

Як свідчить практика, педагогічному колективу на чолі з керівником перш за все необхідно визначитися, які це будуть зміни за інноваційним потенціалом – модернізація, оптимізація, удосконалення, раціоналізація чи принципово нові технології навчання, виховання, розвитку молоді, організації навчально-виховного процесу, управління навчальним закладом.

Поняття «технології» в різних педагогічних дослідженнях мають принципово різні визначення. Виходячи з етимології слова (з грец. techne - мистецтво, майстерність, уміння і logos - слово, учіння), поняття «технологія навчання» або «навчальна технологія» визначається як «цілісний педагогічний процес засвоєння керівниками знань» [9, с. 331]. Питання педагогічних технологій вивчали такі дослідники, як В. Євдокимов, Н. Кузьміна, В. Монахов, Н. Тализіна, Н. Кузьміна.

ЮНЕСКО відзначає, що , технологія навчання – «…це в загальному розумінні системний метод створення, застосування і визначення всього процесу навчання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти» [9, с. 331].

Основні ознаки поняття технологічності в дидактиці:

  1. постановка та виконання конкретних цілей; 

  2. у досягненні поставлених цілей використовуються системи раціональних способів;

  3. система науково-обґрунтованих дій активних учасників навчально-виховного процесу;

  4. поетапне планування навчально-виховного процесу і гарантований кінцевий результат;

  5. метод організації навчання через поєднання технічних і людських ресурсів;

  6. взаємодія і цілісність трьох компонентів: організаційної форми, дидактичного процесу та кваліфікації педагога;

  7. педагогічна система, яка підвищує ефективність навчання через використання певних засобів навчання;

Отже, технологія навчання – один із способів організації ефективного засвоєння знань, умінь і навичок, який характеризується найоптимальнішим вибором основних компонентів навчання (змісту, прийомів, методів, форм і засобів), із врахуванням вимог організації праці, збереження і зміцнення здоров’я суб’єктів навчання.

Необхідно відмітити, що спільними рисами всіх інноваційних технологій є діяльність педагогів на діагностичній основі, психологізація навчально-виховного процесу, індивідуалізація та диференціація навчання і виховання, атмосфера співробітництва та психологічного комфорту, підвищена увага до потреб учня.

Основними принципами відбору інноваційних технологій є гуманістичність, актуальність, демократичність, реалістичність, перспективність та ін. Новації доцільно оцінювати за трьома основними показниками: реалістичність, корисність, актуальність.

Актуальність інновацій передбачає можливість і необхідність розв’язання певної проблеми саме зараз. Проблема позначає невідповідність між реальним станом справ і бажаним, між існуючими протиріччями і можливостями їх вирішення. Коли постає необхідність розв’язати протиріччя для досягнення певної мети і отримання конкретних результатів, тоді проблема стає актуальною. Корисність інновацій зумовлена такими показниками:

  • перспективність та подальший попит на інновацію;

  • надійність та вірогідність очікуваних результатів;

  • інноваційний потенціал.

Можливість реалізувати інновацію передбачає аналіз кадрового, ресурсного, програмово-методичного, матеріально-технічного та інших видів забезпечення [5].

Інноваційний процес – це комплексна діяльність щодо створення, засвоєння, використання та розповсюдження новацій. Інноваційний процес відображає перебіг, послідовність змін складових педагогічного процесу, цикл інновацій. Діяльнісна структура включає в себе сукупність компонентів: мотиви – цілізадачізмістформиметодирезультати. До структурної ієрархії у навчальному закладі  належать суб’єкти інноваційного процесу: керівник, заступники, педагоги, учні. Управління інноваційним процесом передбачає реалізацію керівником управлінського циклу: аналіз – плануванняорганізаціюконтрольрегулюванняаналіз.

На впровадження нововведень як основи для поліпшення роботи навчального закладу впливають такі чинники:

  • характерні риси інноваційної діяльності на рівні навчального закладу: діяльність керівника закладу освіти щодо поширення інновацій.

  • характерні риси практики інновацій на місцевому рівні: навчання керівників закладів освіти управляти інноваційними процесами;

  • зовнішні чинники інноваційної політики: фінансування освіти, демографічна ситуація, замовлення суспільства на освітні результати;

  • характерні ознаки нововведень: необхідність змін, якість і наявність умов для змін, характер рішень про зміни [3].

Управління впровадження нових технологій навчання передбачає врахування деяких особливостей. Насамперед, це цілеспрямованість управління процесом впровадження технологій, утвердження та переконання в необхідності нововведення технології та її ефективності серед педагогічного складу та інше.

Основними напрямами інновації управлінської діяльності керівника-новатора освітнього закладу є:

  • цільовий підхід до управління;

  • концептуальність в управлінні закладом;

  • психологізація управління;

  • приведення функцій управління у відповідність до завдань освітнього закладу;

  • рефлексивність діяльності керівника;

  • моделювання структури управління, створення швидкодіючих технологій та механізмів управлінської діяльності;

  • управління якістю освіти і вироблення нових підходів до визначення ефективності педагогічного процесу;

  • комп’ютеризація, технологізація управління;

  • адаптація досягнень науки менеджменту в соціальній та виробничій сферах до управління закладом освіти.

Отже, очевидно, що використання інноваційних технологій сприяє покращенню ефективності управління навчальним закладом. Сучасні освітні технології мають гарантувати досягнення в навчанні, бути ефективними, результативними та оптимальними в часі, витратах сил і засобів. Водночас, вони мають також сприяти розвитку соціальної та професійної мобільності педагогів, їх конкурентноспроможності на ринку праці та швидкій адаптації до сучасних освітніх потреб.

Література

1. Баханов К. О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти : монографія. - Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2005. - 384 с.

 2. Внутришкольное управление: теория и опыт педагогических и управленческих инноваций / под ред. Н. В. Горбуновой. - М. : Новая школа, 1995. - 180 с.

3. Ельбрехт О. М. Адаптивне управління навчальним процесом. - Х. : Вид. група “Основа”, 2005. - 128 с.

4. Калініна Л. М. Моделі управлінської діяльності керівника школи // Педагогічні інновації: ідеї, реалізації, перспективи : зб. наук. праць / Редкол. Л. І. Даниленко та ін. - К. : Логос, 2000. - 308 с.

5. Мармаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом. - Х. : Видав. гр. “Освіта”, 2004. - 204 с.

6. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті. - К. : Вид-во “Шкільний світ”, 2004. - 36 с.

7. Освітній менеджмент : навч. посіб. / за ред. Л. Даниленко, Л. Карамушки. - К. : Шкільний світ, 2003. - 400 с.

 8. Оцінювання та вибір педагогічних інновацій: теоретико-практичний аспект / За ред. Л. І. Даниленко. - К. : Логос, 2001. - 185 с.

 9. Український педагогічний словник. - К. : Либідь, 1997. - 376 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.