і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Впровадження елементів критичного мислення на різних етапах уроку. Тренінг для педагогів.

Впровадження елементів критичного мислення на різних етапах уроку. Тренінг для педагогів.

Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
3600 грн
1080 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №IZ690330
За публікацію цієї методичної розробки Сидоренко Наталія Олександрівна отримав(ла) свідоцтво №IZ690330
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тренінг

«Впровадження

елементів

критичного мислення

на різних етапах уроку»

Мислення - це нове створення світу.

Альберт Камю

Підготувала

практичний психолог

Рижанської гімназії

Сидоренко Наталія Олександрівна

План проведення тренінгу

  1. Вправа «Знайомство».

  1. Правила роботи групи.

  1. Очікування. Вправа «Кульки».

  1. Повідомлення теми і мети тренінгу.

  1. Мотивація.

  1. Інформаційне повідомлення. Технологія розвитку критичного мислення як психолого –педагогічне явище.

  1. Робота в групах. Організація навчання розвитку критичного мислення залежно від типу уроку.

  1. Презентація. Обговорення.

  1. Вправа «Горіхи».

  1. Рефлексія.

  1. Очікування. Вправа «Кульки».

  1. Вправа «Знайомство».

Мета: формування мотивації до роботи з психологом; встановлення атмосфери довіри.

Хід проведення. Педагогам пропонують розповісти від імені свого найкращого товариша про себе. Дуже важливо, щоб вчителі змогли дати волю своїм емоціям.

Психолог. Ви маєте можливість розповідати те, що вважаєте за потрібне. Можете скаржитися, критикувати, хвалити тощо. Найголовніше, щоб у слухача склалося враження про людину, про яку ви розповідаєте.

  1. Правила роботи групи

Мета: ознайомити групу з правилами роботи, створити робочу й доброзичливу атмосферу під час заняття.

Хід проведення. Щоб наші заняття були ефективними, потрібно прийняти правил роботи. Але ми їх складемо за мудрими повчаннями, які на протязі багатьох століть складав наш народ – за прислів’ями.

  • Мудрий ніхто не вродився, а навчився (намагайся сприймати всю нову інформацію).

  • Хто людей питає, той розум має (якщо чогось не знаєш, чи сумніваєшся – запитуй).

  • Треба знати, що і де сказати (не говорити на інші теми, крім теми заняття).

  • Не сідай у чужі сани (кожен має свою думку).

  • Що голова, то розум (думка кожного – правильна і важлива).

  • Гостре словечко ранить сердечко (поважай думку іншого).

  • Краще нині горобець, як узавтра голубець (тут і зараз: якщо маєш що сказати, то говори на занятті, а не поза ним).

  • Хто людям добра бажає, той і собі має (будь доброзичливим).

  1. Очікування «Кульки».

Мета: Дати змогу ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті й переконливо.

Хід проведення.

1 етап. Учасникам роздаються кульки, які потрібно надути.

2 етап. На кульках педагоги пишуть свої очікування від тренінгу.

3 етап. Кожен повинен промовити свої очікування вголос.

  1. Повідомлення теми і мети тренінгу.

5. Мотивація

На сучасному етапі розвитку суспільства особливої актуальності набуває проблема створення умов для розвитку особистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого перетворення світу та соціально значущої діяльності. У зв’язку з цим соціально-педагогічні проблеми формування в учнівської молоді соціальних компетенцій виходять сьогодні на рівень пріоритетних.

Шлях до розвитку соціальних компетенцій лежить через розширення свідомості, яке розкриває дитині її місце та роль у бутті, робить її здатною повністю реалізувати себе в соціумі через гармонію з внутрішнім «Я» та гуманістичну взаємодію з навколишнім світом.

Учнівська молодь має брати на себе активну і відповідальну роль у соціальному житті і через цю роль здобувати статус і становище в суспільстві. Для успішного майбутнього молодій особистості потрібно:

  • розвинути здатність робити життєвий вибір;

  • навчитися самостійно приймати рішення;

  • навчитися бути відповідальною, здатною брати на себе відповідальність за свої дії, зобов’язання;

  • розвинути здатність захищати себе і свої життєві цінності, а також діяти відповідно о своїх цінностей;

  • навчитися надавати підтримку, піклуватися про інших, діяти з ними і для них, розділяти їхні турботи;

  • набути соціального досвіду, котрий складається як із практичних навичок участі у суспільному житті, так і рівня розвитку громадянських якостей особистості.

Досягнення цього результату передбачає, з одного боку, опанування учнями соціальних навичок і вмінь, засвоєння соціального досвіду, що забезпечать їх соціальну інтеграцію в умовах мінливого суспільства, а з іншого боку, соціальну мобільність молоді, її здатність до можливої швидкої зміни соціальних ролей.

Оскільки, розвиток соціально активної особистості набуває сьогодні особливого значення, то виникає гостра потреба у визначенні основних засад, цілей, напрямів, змісту, форм і методів виховання, що цілеспрямовано та ефективно забезпечували б процес розвитку і становлення особистості, здатної самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.

Досягненню цій меті сприяє технологія розвитку критичного мислення, що посідає належне місце серед інноваційних процесів у викладанні дисциплін шкільного курсу.

  1. Інформаційне повідомлення. Технологія розвитку критичного мислення як психолого –педагогічне явище.

Мислення у психологічній науці визначається як процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів об`єктивної дійсності в їх істотних зв'язках i відношеннях. Його значення в житті людини полягає в тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення i прогнозування розвитку подій, практичного опанування закономірностями дійсності, постановки їх на службу своїм потребам i інтересам.

Критичність мислення виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважує всі аргументи «за» i «проти», виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій.

Мислення кожної людини розвивається i формується в процесі її власної активної пізнавальної діяльності i залежить від загального рівня пізнавання, якого досягло суспільство на даному етапі свого розвитку, характеру та умов пізнання, психічних особливостей самої людини тощо. Тому мислення різних людей підлягає загальним психологічним закономірностям i водночас характеризується індивідуальними психологічними особливостями. Найістотнішими індивідуальними особливостями мислення є самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність i швидкість.

Мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним. Отже, першочерговим завданням школи є розвиток такого типу мислення, який надасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які виникатимуть, пристосування до нових, часом не передбачуваних політичних, економічних або інших обставин. Таким чином, розвиток критичного мислення – найактуальніше за умов інтенсивних соціальних змін завдання вчителя. Тільки за умови гідного виконання цього завдання ми зможемо просуватись у напрямі демократії відповідно до вимог світового інформаційного суспільства.

Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. А чи не найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, як учнів, так і вчителів, що робить дану технологію актуальною для досягнення навчально-виховних задач.

Модель уроку згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається трьох фаз:

  1. Евокація (фаза актуалізації, виклику) - збудження інтересу учнів, заохочення їх до формування цілей навчання.

На цьому етапі здійснюється декілька важливих пізнавальних операцій:

  • учні активно згадують все, що вже відомо з теми.

Це первинне занурення дає можливість учням установити рівень власних знань, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того, що вже відомо. Навчальний процес - це процес поєднання нового з відомим;

  • активізація діяльності учні, їх мислення, говоріння, що є дує важливим, бо, промовляючи свої дуки, учні переходять на рівень самоусвідомлення;

  • зацікавленість і само направленість учнів на дослідження теми, при цьому визначається мета навчання, що є вирішальним моментом.

  1. Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу) - дослідження проблеми, набуття нових знань для побудови міркування .

А цьому етапі учні вступають у контакт з новою інформацією, історичними документами, відеоматеріалами. У процесі роботи використовуються такі прийоми, як читання із системою позначок. При цьому, прочитавши речення , потрібно поставити відповідну позначку:

+ - відома інформація,

! – нова інформація,

? – здивувала, зацікавила,

  • - заперечує тому, що знаю.

Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, спів ставити своє розуміння того, що опрацьовує дитина, порівняно з тим, що дитина же знає. Так виникає зв'язок між вже відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

  1. Рефлексія (фаза розмірковування, відтворення) - охоплення значення змісту ідей, поширення знань у нові контексти.

Діяльність учнів на цьому етапі полягає в тому, що:

  • учні індивідуально чи разом іншими складають перелік нової інформації, яку тримали;

  • розповідають один одному, записують вивчене;

  • складають схеми, таблиці, малюнки а темою і пояснюють новий матеріал класу.

На стадії рефлексії реалізуються такі важливі задачі:

  • учні розуміють краще те, що можуть уявити і виразити власними словами: «Те, що я чую – я забуваю; те, що я бачу і чую - трохи запам’ятовую; те що я бачу, чую і промовляю – я починаю розуміти»;

  • відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.

Таким чином, ця система дає можливість учителю:

  • активізувати мислення учнів;

  • мотивувати та стимулювати їхню діяльність;

  • залучати всіх учнів до творчої, продуктивної, навчальної діяльності;

  • активізувати пізнавальний процес;

  • розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал;

  • розвивати навики колективного спілкування,почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки;

  • формувати ключові компетентності учнів.

Щоб стимулювати критичне мислення, вчителю необхідно:

  • виділити час і забезпечити можливість для використання критичного мислення;

  • дозволити учням вільно розмірковувати та висловлювати власні думки;

  • приймати різноманітні ідеї та думки;

  • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

  • висловлювати впевненість у здібностях кожного учня;

  • цінувати критичне мислення учнів.

Отже, актуальність застосування технології розвитку критичного мислення полягає у:

  • можливості встановити рівноправні партнерські стосунки між учителем та учнем;

  • організації в процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається;

  • орієнтації навчання на результат і набуття учнями найважливіших компетентностей;

  • можливості практичної реалізації технологічного, суб’єкт-суб’єктного й особистісно зорієнтованого підходів до організації педагогічного процесу.

  1. Прийом «Спільний проект».

Мета: Організація навчання, використання технік і технологій розвитку критичного мислення залежно від типу уроку.

Хід проведення. Учасники діляться на 7 груп за кольорами веселки. Групи одержують завдання:

  • визначити техніки і технології, методи і прийоми щодо розвитку критичного мислення відповідно до основних фаз уроку.

Психолог. Основною формою організації навчання за даною технологією є уроки семи типів (в залежності від мети та методів, якими ця мета досягається):

1) вивчення інформації на основі тексту;

2) розуміння оповідного тексту;

3) кооперативного навчання;

4) дискусії;

5) письмового дослідження;

6) розуміння аргументів;

7) критичне слухання.

Кожен із уроків поділяється на три фази:

1) актуалізація, на якій «оживляються» в пам’яті учнів вже наявні знання, неформальним шляхом оцінюється те, що вони вже знають; встановлюється мета навчання, зосереджується увага учнів на темі, подається контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї;

2) побудова знань (порівняння очікувань учнів з тим, що вивчається, перегляд очікувань та висловлення нових, виявлення основних моментів, відстеження процесів мислення, вироблення висновків та узагальнень, поєднання змісту уроку з особистим досвідом учнів, постановка запитань до вивченого на уроці);

3) консолідація (узагальнення основних ідей, інтерпретування визначеної ідеї, обмін думками, виявлення особистого ставлення, апробування цих ідей, оцінювання процесу навчання, постановка додаткових запитань).

Реалізується технологія розвитку критичного мислення за допомогою низки методів і прийомів.

Урок вивчення інформації на основі тексту

На фазі актуалізації:

  • структурований огляд — коротке повідомлення або розмова за темою уроку для спрямування думки учнів;

  • «Знаю — хочемо дізнатися — дізналися» — заповнення відповідної таблиці, з метою виявлення наслідків процесу навчання;

  • «Що? — отже, що? — Що тепер?» — метод пошуку зв'язку між ідеями, що розглядалися у школі та життям, окреслення коло ідей, вибір значущих, визначення необхідних дій для реалізації ідей для учнів, групи, класу;

  • «Мозковий штурм» — генералізація ідей;

  • «Дошка запитань» — запис усіх запитань, що виникають під час обговорення;

  • пошук запитань — постановка якомога більшої кількості запитань до певного предмета.

На фазі побудови знань:

  • читання в парі — кооперативне навчання, під час якого пари учнів спільно читають тест і ставлять один одному запитання за ним.

На фазі консолідації:

  • «Знаю — хочемо дізнатися — дізналися»;

  • «Лінія цінностей» — метод, за яким учень посідає певну позицію між двома полярними поглядами на розв'язання озвученої проблеми, дискутуючи та аргументуючи власний вибір;

  • двір-п'ятихвилинка — стисле аналітичне есе, що примушує учнів зібрати до купи свої думки і аргументи відносно теми, що розглядається.

Урок розуміння оповідного тексту

На фазі актуалізації:

  • семантична карта — пошук значень та окремих характеристик явища, що вивчаються;

  • припущення на основі запропонованих слів — виклад версії розвитку подій, спираючись на окремі слова, що мають відношення до наступного тексту;

  • обміркуйте — об'єднайтесь у пари — об'єднайтесь думками — підготовка учнями відповідей на поставлене запитання, які потім обговорюються у парах і виносяться на загальне обговорення.

На фазі побудови знань:

  • спрямоване читання — читання тексту з метою відповіді на поставлені запитання, що виявляють рівень розуміння тексту.

На фазі консолідації:

  • карта персонажів — графічний організатор, за допомогою якого до кожного персонажа добираються відповідні характеристики й факти, що їх підтверджують.

Урок кооперативного навчання:

На фазі актуалізації:

  • «Перемішайтесь замріть об'єднайтесь у пари» об'єднання учнів у пари з випадковим партнером для обговорення з ним визначених питань;

  • робота за ролями у малих групах виконання учнями по черзі ролей головуючого, перевіряючого, спостерігача за часом, заохочувача, доповідача в межах малої групи;

  • «Ажурна - пилка» різновид кооперативного навчання, в якому поєднується робота домашніх та експертних груп;

  • «Спільна угода» — вироблення спільних правил поведінки, яких мають дотримуватися всі, хто бере участь у діяльності;

  • «Ручки всередину» метод, за допомогою якого учні вчаться розподіляти час (після виступу кожен кладе ручки чи олівець усередину стола і бере її лише після того, коли всі висловилися);

  • «Ходимо навколо» говоримо навколо метод кооперативного навчання, за яким учень обговорює проблему з тим з учнів, хто випадково опинився поряд;

  • обмін проблемами метод кооперативного навчання, який вимагає пошуку важливого запитання з теми, що досліджується, формулювання проблеми для розв'язання іншою групою.

На фазі побудови знань:

  • «Читання з маркуванням тексту» читання тексту, роблячи позначки на берегах про важливість того чи іншого факту;

  • «Один залишається три йдуть» метод кооперативного навчання, який дозволяє обмінюватися ідеями;

  • «Почергові запитання» один читає текст, другий ставить запитання до нього;

  • «Читаємо і запитуємо» читання та постановка запитань у парах;

  • «Взаємне навчання» метод кооперативного навчання, за яким учні по черзі виконують ролі вчителя-учня.

На фазі консолідації:

  • «Навчальна дискусія» - метод кооперативного навчання, за яким учні відстоюють різні точки зору з будь-якого спірного питання;

  • спеціальні ролі під час обговорення — метод управління обговоренням у малих групах у конкретних предметних галузях.

Урок проведення дискусії

На фазі актуалізації:

  • припущення на основі запропонованих слів;

  • спрямоване слухання та міркування.

На фазі консолідації:

  • метод спільного опитування — організація глибокого обговорення тексту за допомогою системи запитань;

  • «Павутинка дискусії» — пошук відповіді на бінарне запитання («так» або «ні») за допомогою заповнення таблиці «Аргументи «за» та «проти» — тези»;

  • дебати — доведення певної точки зору з використанням максимальної кількості аргументів;

  • «Залиште за мною останнє слово» — метод кооперативного навчання, спрямований на залучення до обговорення сором'язливих і мовчазних учнів.

Урок «Пишемо й досліджуємо»

На фазі актуалізації:

  • «Знаємо — хочемо дізнатися — дізналися»;

  • «Я досліджую» — здійснення дослідження за схемою: формулювання запитань — створення плану — збір і фіксація інформації — написання роботи — презентація роботи — оцінювання.

На фазі консолідації:

  • «Навчання на основі суспільно-корисної праці» — виконання за межами школи — у громаді щось корисне, суспільно значуще і пов'язане з навчальною діяльністю у школі.

Урок «Пишемо, щоб переконати»

На фазі актуалізації:

  • «Мозковий штурм»;

  • «Переконуючий лист» — написання листа з аргументацією на користь власної позиції з використанням Т-схеми.

На фазі консолідації:

  • РОФТ (роль, отримувач, форма, тема) — метод, за допомогою, якого текст набуває певної форми; він полягає у визначенні ролі (хто пише лист), отримувача (хто отримує), формату та теми.

Урок розуміння аргументів

На фазі актуалізації:

  • «М-схема» — механізм висвітлення вагомих термінів.

На фазі побудови знань:

  • «Критична дискусія».

Урок критичного слухання

На фазі актуалізації:

  • «Акваріум» — смислова лекція з відповідями на будь-які запитання групи учнів (акваріум) при спостереженні рештою.

На фазі побудови знань:

  • «Сократівське опитування» — постановка запитань на з'ясування контексту, визначення припущень і формувань точок зору.

  1. Презентація. Обговорення.

9. Вправа «Горіхи»

Мета: допомогти дійти висновку, що кожен є особливим і несхожим на інших.

Необхідні матеріали: для виконання вправи знадобляться грецькі горіхи (стільки, скільки учасників тренінгу).

Хід проведення. (Усі учасники сідають колом). Перед вами лежить торбинка з горіхами. Я прошу кожного взяти по одному горіху, а потім протягом 1 хв уважно розглянути його і запам’ятати (ніяких поміток не робити!). Через хвилину всі горіхи будуть знову зібрані в торбинку.

Їх змішують, висипають у центр кола і пропонують кожному учаснику знайти свій горіх.

Зворотний зв'язок

  • За якими прикметами вдалося знайти свій горіх?

  • Чим він відрізняється від інших горіхів?

Психолог. Люди, як і горіхи, на перший погляд, виглядають однаковими. Щоб побачити особливість кожного, необхідно витратити час, придивитися уважніше. Про цінність горіха, як правило, судять по тому, що знаходиться у нього всередині. Він, можливо, зовні дуже красивий, але всередині — зовсім порожній. І навпаки.

Таке буває і з людьми. У горіха дуже жорстка шкарлупа, яка потрібна йому для того, щоб захистити ніжне ядерце. Багато людей теж часто вирощують навколо себе шкарлупу, аби почуватися в безпеці і не одразу відкритися іншим. Для цього їм потрібен час.

  1. Рефлексія.

За словами видатного американського мислителя Д.Дьюї, якому належить твердження, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні інформації, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним, а отже, першочерговим є розвиток того типу мислення, що дає змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які можуть виникнути.

Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних або інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. У цьому сенсі є очевидною життєва необхідність формування критичного мислення для вітчизняної освітньої системи. Тільки таким шляхом ми можемо розвиватися відповідно до вимог світового інформаційного суспільства.

11. Очікування. Вправа «Кульки».

Мета: виявлення думки учасників тренінгу щодо його проведення, надання можливості висловити свої думки та почуття.

Хід проведення. Кожен з учасників по черзі повинен прочитати своє очікування, записане на кульці та промовити, чи здійснилися їхні очікування. Якщо очікування не здійснилися, то кульку потрібно лопнути.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Баханов К. О. Технологія розвитку критичного мислення мислення як психолого –педагогічне явище// Історія та правознавство. -2008. №33- С. 3-4

  2. Галіцина Л. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання. – К.: Ред. Загальнопед. газ., 2005.

  3. Галіцина Л. Шатохіна О. Серйозні ігри для серйозних людей. – к.: «Шкільний світ», 2007.

  4. Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит та Чарльз Темп. Методична система «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів». Посібник I та II.

  5. Єрмаков І., Ковганич Г. Соціальна і життєва практика учнів 12-річної школи, Х.: Основа, 2008.

  6. Загашев И.О., Заир-Бек С.И., Муштавинская И.В. «Учим детей мыслить критически», Санкт-Петербург. Издательство «Альянс «Дельта», 2003.

  7. Клустер Д. Что такое критическое мышление? // Перемена, 4, 2001. – С. 36-40.

  8. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Маклінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. – К.: Плеяда, 2006.

  9. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок та інтерактивні технології навчання. _ К.:А. С. К., 2004. – 328 с.

  10. Родигіна І. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: «Основа», 2005.

  11. Тягло О. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Х.: ВГ «Основа», 2008.

  12. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект: Посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А.М., 2007.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Оскільки, розвиток соціально активної особистості набуває сьогодні особливого значення, то виникає гостра потреба у визначенні основних засад, цілей, напрямів, змісту, форм і методів виховання, що цілеспрямовано та ефективно забезпечували б процес розвитку і становлення особистості, здатної самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури. Досягненню цієї мети сприяє технологія розвитку критичного мислення на уроках в навчальних закладах.
  • Додано
    25.02.2018
  • Розділ
    Психологія
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    2917
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    7
  • Номер матеріала
    IZ690330
  • Вподобань
    0
Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
800 грн
240 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №IZ690330
За публікацію цієї методичної розробки Сидоренко Наталія Олександрівна отримав(ла) свідоцтво №IZ690330
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти