Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання. Семінар - практикум.

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
2700 грн
390 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №SD846429
За публікацію цієї методичної розробки Сидоренко Наталія Олександрівна отримав(ла) свідоцтво №SD846429
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Семінар - практикум

«Критичне мислення це використання когнітивних технік або стратегій, які підвищують вірогідність отримання бажаного кінцевого результату. Це визначення характеризує мислення як дещо, що відрізняється контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю...»

(Д. Халпер)

Підготувала

практичний психолог

Рижанської гімназії

Сидоренко Наталія Олександрівна

План проведення

  1. Інформаційне повідомлення. «Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання».

    1. Структура мислення.

    2. Формування здібностей і умінь у розвитку критичного мислення.

    3. Ключові моменти формування критичного мислення.

    4. Етапи формування критичного мислення учнів.

    5. Фази розвитку критичного мислення.

  1. Опитувальник для педагогів. ()

    1. Опитування «Використання технології критичного мислення у роботі педагога».

    2. Аналіз результатів опитування. Рефлексія.

  2. Розвиток критичного мислення учнів на уроках з використанням ІКТ.

  1. Підсумок.

Інформаційне повідомлення.

Критичне мислення входить до загальної структури мислення в процесі пізнання і є мисленням вищого порядку.

Структура мислення

Кожний наступний рівень включає в себе попередній:

1) загальне мислення — це загальний процес обробки інформації;

2) предметне мислення — це процес обробки інформації з певного предмета за допомогою методів наукового дослідження, збагачений предметними та методологічними знаннями;

3) критичне мислення — це процес контролю за перебігом загального та предметного мислення, їх вдосконалення. Кожний тип мислення має свій змістовний (знання) та операційний (процедури) блоки.

Без перебільшення можна сказати, що уміння своєчасне отримувати необхідну інформацію для ухвалення, після її обробки і аналізу, відповідного рішення - ключ до успіху в кар'єрі і житті сучасної людини. На перший план виходить завдання розвитку критичності мислення. Зараз необхідно не тільки оволодіти інформацією, але і критично її оцінити, осмислити, застосувати. Постає проблема: Зустрічаючись з новою інформацією, учні повинні уміти розглядати нові ідеї вдумливо, критично, з різних точок зору, роблячи висновки щодо точності і цінності даної інформації.

Учити дітей так, щоб у них розвивалося критичне мислення, важче, ніж просто повідомляти їм окремі факти і закономірності.

Тому метою розвитку критичного мислення для педагогів є:

  • Навчальна:

  • брати за основу такі методи навчання, які би сприяли розвитку критичного мислення та самостійного навчання учнів як у рамках навчальної програми, так і в позашкільній діяльності;

  • виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

  • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

  • впроваджувати форми і методи, які допоможуть школярам грамотно працювати з додатковими інформаційними джерелами;

  • забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від негативної оцінки, підтримувати віру у кожного учня в його здатність породжувати критичні судження, приймати різноманітні ідеї та думки.

  • Розвивальна:

  • розвивати у школярів пізнавальну, особистісну, самоосвітню компетентності, критичне мислення, творчі здібності.

  • Виховна:

  • виховувати прагнення до самоосвіти, самовдосконалення, самореалізації, самопізнання.

Лише за цих умов критичне мислення почнеться з постановки запитань і з’ясування проблем, як потрібно вирішити; буде самостійним; інформація стане відправним, а не кінцевим пунктом; прагнутиме до переконливої аргументації; і найголовніше, стане мисленням соціальним.

Практичним психологом Рижанської гімназії було розроблено опитувальник для педагогів, який допомагає визначити рівень використання основних чинників критичного мислення у своїй діяльності.

Розвиток критичного мислення – це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки конкретні. Навчити учнів мислити критично – означає правильно поставити запитання, спрямувати їх увагу в правильне річище навчити самостійно робити висновки та знаходити альтернативне рішення.

Розвиток критичного мислення передбачає формування в учнів певних здібностей та умінь:

  • знання здатність повторити щось суттєве в тій формі, в якій воно було викладене i почуте;

  • розуміння здатність викласти ідеї своїми словами або іншим способом;

  • використаннявміння побачити можливість застосування певної ідеї до іншого випадку;

  • аналіз вміння знайти причини и наслідки та інші складові комплексної ідей;

  • синтез вміння поєднати кілька ідей в одну нову або взяти ідею з одного середовища i переформувати її в іншу; вміння робити висновки щодо адекватності певної ідеї або джерела для пояснення якогось явища.

На думку відомого фахівця з цієї проблеми М.Ліпмана, критичне мислення є «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:

а) засновується на певних критеріях;

б) є таким, що самокоректується;

в) випливає з конкретного контексту».

Виділяють такі ключові моменти критичного мислення:

  • Володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації.

  • Здатність до формулювання самостійних суджень, спрямованість на творчу мисленнєву діяльність, а не на репродуктивне мислення, що базується на жорстких алгоритмах і стереотипах.

  • Самокорекція, скерована на використання критичного мислення як методу, зверненого на виправлення чи покращення власних суджень – мисляча людина постійно має піддавати свої мисленнєві процеси рефлексії.

  • Уважне й чуйне ставлення до контексту, адже загальні критерії мислення мають безперервно перевірятися на адекватність і на можливість зміни в кожному конкретному випадку.

За аналізом зарубіжних та вітчизняних досліджень можна говорити про те, що єдиного визначення цього виду мислення не існує. Д.Дьюї трактував критичне мислення як складну, пов’язану зі вчинками людини діяльність, що захоплює людину повністю. Сучасні дослідники Д.Х.Кларк та А.У.Бідл визначають критичне мислення як процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення або продукування ідей або розв’язання проблеми. На думку Б.Бейера, критичне мислення - це спосіб оцінки автентичності, цінності або точності чогось.

У психолого-педагогічній літературі названо чотири етапи формування критичного мислення учнів (М.Векслер, А.В.Тягло, Т.С.Воропай).

Перший етап – актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу.

Другий етап - осмислення нової інформації, критичне читання та письмо.

Третій етап – роздуми або рефлексія, формування власної думки стосовно навчального матеріалу.

Четвертий етап - узагальнення й оцінка інформації (проблеми), визначення способів її розв’язання, з’ясування власних можливостей.

У методичній літературі специфіку навчальної технології розвитку критичного мислення описано так. По-перше, навчальний процес має ґрунтуватися на науково-обгрунтованих закономірностях взаємодії особистості та інформації. По-друге, фази цієї технології (методисти виділяють виклик, осмислення, рефлексію) вимагають від учителя максимальної гнучкості, що її спричинюють умови навчання та індивідуальні особливості учнів. По-третє, технологія дає змогу здійснювати навчання на основі принципів співробітництва, спільного планування навчальної діяльності та повного її осмислення

Будь-яка використовувана в технології розвитку критичного мислення форма роботи, будь-який метод має ґрунтуватися на трьох фазах.

Перша фаза – виклик. На цій фазі суб’єкти навчального процесу реалізують такі задачі:

  • актуалізація вже наявних знань з теми. Від учителя ця фаза вимагає чіткої організації процесу відновлення раніше здобутих знань, необхідних для сприйняття нового матеріалу;

  • пробудження пізнавальної діяльності. Різними способами (формулюванням гіпотези, організацією роботи школярів у групах тощо) створюється «інформаційна пустота», яку школярам хочеться заповнити;

  • самостійне визначення учнями напрямків у вивченні нової теми, визначення тих її аспектів, які хотілося б обговорити (людина критично мисляча – це людина, яка мислить самостійно).

Друга фаза – фаза реалізації смислу (осмислення). Якщо на першій (попередній) фазі учень ставив питання «Що це для мене означає?», «Навіщо це мені потрібно?», то на другій фазі він має реалізувати цей смисл у певній навчально-пізнавальній діяльності. Вирішуються дві основні задачі:

  • як організувати активну роботу з новою інформацією?

  • як співвідноситься новий матеріал з уже відомим і раніше засвоєним?

Третя фаза – фаза рефлексії. Під рефлексією мається на увазі «вбудовування», «уплетення» нового досвіду, нових знань у систему особистісних смислів. Простіше кажучи, третя фаза скерована на те, щоб новий матеріал став для учня «своїм», тобто повністю засвоєним. Для цього необхідно:

  • самостійно систематизувати засвоєне;

  • визначити напрямки подальшого засвоєння теми: де й для чого усе це може бути корисним.

Застосування технологій розвитку критичного мислення на уроках має сприяти формуванню мисленнєвих і мовленнєвих навичок учнів, розвиткові їхніх творчих здібностей, умінь оперувати навчальними категоріями, чітко й логічно вибудовувати усні й письмові висловлювання відповідно до мети й конкретної ситуації спілкування.

Опитувальник для педагогів

«Використання технології критичного мислення у роботі педагога»

1. У чому полягає основне призначення критичного мислення:

а) розв'язанні задач;

б) формулюванні висновків;

в) ймовірнісній оцінці та ухваленні рішень.

2. Які з властивостей критичного мислення частіше проявляються в учнів:

а) усвідомленість;

б) самостійність;

в) рефлективність;

г) цілеспрямованість;

ґ ) обґрунтованість;

д) контрольованість;

е) само організованість.

3. Як найчастіше проявляється в учнів усвідомленість, як риса критичного мислення:

а) у розумінні характеру (рядоположності або підпорядкованості) зв’язків між знаннями;

б) у розрізненні суттєвих та несуттєвих зв’язків;

в) у розумінні механізму становлення та прояву цих зв’язків;

г) у розумінні підстав засвоєних знань (їх обґрунтованість);

ґ) у розумінні способів отримання знань;

д) у засвоєнні сфери та способів застосування знань;

е) у розумінні принципів, що знаходяться в основі цих способів застосування.

4. Які основні процедури операційного блоку критичного мислення необхідно використовувати у діяльності:

а) усвідомлювати проблему та діалектичний зв'язок між суперечностями;

б) доводити — добирати прийняті, відповідні та несуперечливі докази;

в) знаходити контраргументи;

г) помічати факти, що суперечать власній думці;

ґ) обґрунтовувати;

д) оцінювати — співвідносити об'єкт дослідження з певною системою цінностей (існуюче з належним); вибирати одну із багатьох альтернатив; усвідомлювати обмеження, що накладаються на висновок (істинність висновку за певних умов); використовувати різні критерії;

е) спростовувати (принцип фальсифікації);

є) узагальнювати;

ж) будувати гіпотези;

з) робити висновки.

5. Які з рівнів є найбільш функціональними:

а) Операційний рівень мислення

б) Предметний рівень мислення.

в) Рефлексивний рівень мислення.

г) Особистісний рівень мислення.

ґ) Комунікативний рівень мислення.

6. Назвати основні чинники виникнення та розвитку критичного мислення.

Розвиток критичного мислення учнів на уроках з використанням ІКТ

«Мислення - це найвищий ступінь людського пізнання, процес відображення в мозку навколишнього реального світу, заснована на двох принципово різних психофізіологічних механізмах: освіти і безперервного поповнення запасу понять, уявлень і виведення нових суджень та умовиводів».

Під розвитком мислення учнів у процесі навчання психологи розуміють «формування та вдосконалення всіх видів, форм і операцій мислення, вироблення умінь і навичок застосування законів мислення в пізнавальній та навчальній діяльності, а також умінь здійснювати перенесення прийомів розумової діяльності з однієї області знань в іншу».

З впровадженням нових стандартів підвищується значимість інноваційної активності людини у всіх сферах діяльності. У цих умовах необхідне створення інноваційної системи освіти, найважливішою умовою якої є орієнтація на нові освітні стандарти. Однією з технологій здатної вирішити завдання, поставлені в нових стандартах, є технологія розвитку критичного мислення, основоположниками якої є Чарльз Темпл, Курт Мередіт, Джина Стіл.

Критичне мислення це такий тип мислення - про будь-який предмет, зміст або проблему, в якому учень покращує якість мислення за допомогою вмілого використання структур та інтелектуальних стандартів, притаманних мисленню.

Технологія критичного мислення дозволяє:

  • організувати самостійну роботу на уроці;

  • залучити кожного учня в навчальний процес;

  • розвивати в учнів позитивне ставлення до інтелектуальної творчої діяльності;

  • підвищувати рівень самоорганізації учнів;

  • опановувати раціональними прийомами самоосвіти;

  • стимулювати розумову діяльність і розвивати пізнавальну активність;

  • розвивати ключові компетентності особисто значущі для учнів уміння та навички.

Основні етапи уроку при використанні технології «Критичне мислення»:

  • Виклик. На стадії виклику за допомогою різних прийомів (індивідуальна /парна/ групова робота; мозкова атака; проблемні питання і т.д.) і розповісти своїми словами про те, що вони знають, всьому класу. Таким чином, отримані раніше знання виводяться на рівень усвідомлення. Тепер вони можуть стати базою для засвоєння нових знань, що дає учням можливість ефективніше пов'язувати нову інформацію з раніше відомої і свідомо, критично підходити до розуміння нової інформації.

  • Осмислення. На стадії осмислення, коли учень вступає в контакт з новою інформацією або ідеями, читаючи текст, прослуховуючи лекції, він вчиться відстежувати своє розуміння і не ігнорувати прогалини, а записувати у вигляді питань то, що не зрозумів для з'ясування в майбутньому. Кожен висловлюється про те, як він здогадався про значення слів, які орієнтири допомогли йому в цьому, що, навпаки, збило його з пантелику. Такому самоаналізу потрібно обов'язково навчати дітей. Подальше відпрацювання і закріплення знань відбувається в інших формах роботи.

  • Рефлексія. На стадії рефлексії учні розмірковують про зв'язок з тим, що вони дізналися на уроці, закріплюючи нові знання, активно перебудовують свої уявлення з тим, щоб включити в них нові поняття. Живий обмін ідеями між учнями дає їм можливість познайомитися з різними точками зору, вчить уважно слухати товариша, і аргументовано захищати свою думку.

Методичні прийоми критичного мислення, які використовуються на уроках з використання ІКТ:

  • «Мозковий штурм» полягає в тому, що задаються питання різного рівня.

Ось один із прикладів використання прийомів «Мозкового штурму», коли учням за темою «Захист інформації» пропонуються питання:

1. Що загрожує інформації?

2. Від кого потрібно захищати інформацію?

3. Як захистити інформацію?

 Цей метод застосовується для того, щоб ініціювати дискусію учнів. Мозковий штурм можна проводити із усією групою, в парах, у невеликих групах і навіть індивідуально (при цьому ідеї записуються на аркуші паперу). Головне для проведення ефективного мозкового штурму — це дати учням певне завдання, як тільки списки ідей будуть готові. Можна попросити розташувати названі речі по категоріях, виправити неточності чи розвинути ідеї. Під час початкового мозкового штурму важливо, щоб записувалися (практично) всі пропозиції. Під час такої роботи не слід робити жодних виправлень і дозволяти коментувати ідеї, поки всі пропозиції не будуть записані. Доцільно записувати ідеї на аркуші ватману в міру того, як учні їх називають. Варіант традиційного мозкового штурму — коли записуються твердження чи питання. Потім доцільно розвісити аркуші паперу в різних місцях аудиторії. Кожній групі пропонується представити результати своєї роботи іншим учасникам. Після невеликої перерви кожна група повинна перейти до наступної «станції». Наприклад, одна група учнів працює зі словом «Формат». Вони записують усе, що асоціюється в них з цим словом. Переходячи від станції до станції, кожна група доповнює наявний список.

  • Метод записника Хефеле полягає в тому, що за тиждень до колективного обговорення учням видаються записники і повідомляється тема, по якій вони повинні протягом тижня робити в ній записи. Записи робляться по датах тижня, і їх повинно бути не менше 7.

Ось приклади використання прийомів «Методу записника Хефеле»:

При вивченні теми «Алгоритми і їх види» учням пропонується завдання:

Протягом тижня ви повинні записати в книжки, де ви в житті зустрічалися з алгоритмами і визначити їх вигляд.

При вивченні теми «Створення мультимедійних презентацій».

При підготовці до залікової (проектної) роботи учням за тиждень дається завдання:

Протягом тижня зберіть матеріал про відому людину за планом:

  • дитинство і юність;

  • чим відомий;

  • його заслуги;

  • внесок у науку чи культуру.

Діти збирають матеріал, проводять інтерв'ю, анкетування, записуючи все це в записну книжку («Книга думки»). На уроці працюють зі знайденою інформацією: з текстової, графічної, складають діаграми (аналіз анкети) і т.д.

  • Метод фокальних об'єктів полягає в перенесенні на заданий об'єкт нових, несподіваних властивостей.

Приклад завдання:

Що спільного між лінійкою Уатта, виготовленої в 1779 році і сучасним комп'ютером?

  • Метод синектики заснований на перетворенні незвичного в звичне, а звичного в незвичне.

Наприклад, при вивченні графічного редактора, діти отримують завдання:

Як у наш час могла б виглядати Баба Яга?

(відкривають файл з Бабою Ягою і працюють з ним)

  • Урок - суд над комп'ютером

Вибираються дійові особи: Суддя, Прокурор, Адвокат, Підсудні: Процесор, Пам'ять, Монітор, Клавіатура, Миша, принтер, сканер і т.д.

Прокурор звинувачує Пристрої комп'ютера в непотрібності, а Адвокат намагається довести зворотне. Кожен пристрій докладно розповідає навіщо воно необхідне. Присутні можуть задавати питання з дозволу судді.

Театралізований урок, як показує практика, дає учням можливість краще зрозуміти функції кожного пристрою.

  • Сократівський діалог - це вміння ставити запитання, доходити до суті явища, функції кожного пристрою. Сократівський діалог - це спосіб ставати розумно мислячою істотою.

Наприклад, урок у формі «Круглого столу» за темою «Антивірусні програми».

Заздалегідь дається кільком дітям завдання: «Підготувати інформацію про якомусь певному вигляді антивіруса».

Урок проходить в обговоренні. Робляться висновки.

  • Прийом «Кошик» ідей, понять, імен ...

Це прийом організації індивідуальної та групової роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного у них досвіду і знань. Він дозволяє з'ясувати все, що знають або думають учні з обговорюваної теми уроку.

На дошці малюнок або значок кошика. Йде обмін інформацією за процедурою:

1. Класу задається пряме запитання про те, що відомо з певної проблеми;

2. Учні записують все, що знають по темі (1-2 хв.)

3. З хвилини для обміну інформацією в групах, парах;

4. Кожна група по колу називає якийсь один факт, не повторюючи раніше сказаного

5. Учителем складається список всіх запропонованих ідей

6. Помилки виправляються по мірі вивчення нової інформації.

  • Розбивка на кластери

Кластер - графічна організація матеріалу, що показує смислові поля того чи іншого поняття. Складання кластера дозволяє учням вільно і відкрито думати з приводу будь-якої теми. Ось, наприклад, взяти тему в 7 класі «Моделювання». Учень записує ключове поняття, а від нього малює стрілки-промені в різні боки, які з'єднують це слово з іншими, від яких у свою чергу промені розходяться далі і далі.

Прийом кластера зручно використовувати як проміжну оцінку робіт учнів, їх розуміння розглянутих понять.

  • Механізм ЗДХ (знаю, дізнався, хочу дізнатися)

Наприклад, у 7 класі по темі «Моделювання»:

Знаю

Дізнався

Хочу дізнатися

Що таке модель. Види моделей.

Табличні моделі.

Комп’ютерне моделювання

Такий прийом дозволяє вчителю проконтролювати роботу кожного учня на уроці, його розуміння і інтерес до досліджуваної теми. Звертатися до цієї таблиці можна кілька разів за урок. На етапі Виклику заповнюється перша колонка, на етапі Реалізації - друга колонка і на етапі Рефлексії - третя.

  • Схема Фішбоун

Дітям даються посилання на сайти, де можна знайти інформацію з даної теми. Вони працюють з інформацією, вибирають головне, вибудовують її в хронологічному порядку

  • Прийом «Позначки на полях» (інсерт)

(«V» - я так і думав, «+» - нова інформація «! +», - дуже цінна інформація, «-» - у мене по-іншому, «?» - не дуже зрозуміло, я здивований). Прийом роботи з книгою.

Даний прийом вимагає від учня не звичного пасивного читання, а активного й уважного. В інформатиці є робота з підручником, коли ми виконуємо практичну роботу. Учень не просто читає, а вчитується в текст, відстежує власне розуміння в процесі читання тексту або сприйняття будь іншої інформації.

Наприклад, на уроці по поточній темі кожному учню лунає друкована інформація.

Праворуч на інформаційному листку залишається чистий прямокутник. При роботі з текстом, до чистої частини листа прикладається прямокутник аналогічних розмірів, на якому учень класифікує інформацію за допомогою спеціальних розміток (V +, - ,?). Після цього заповнюється таблиця «Інсерт. Таблиця заповнюється індивідуально.

  • Сенкан - спосіб творчої рефлексії - «вірш», написане за певними правилами.

  1. Один іменник - тема сенкану.

  2. Два прикметника, що розкривають тему.

  3. Три дієслова, що описують дії, які стосуються теми, що характеризують або пояснюють суть подій.

  4. Фраза (пропозиція) з чотирьох слів, що дозволяє учневі висловити своє ставлення до теми або містить висновок (може використовуватися цитата, крилатий вислів).

  5. Одне слово - резюме, яке дає нову інтерпретацію теми; містить асоціацію з нею; вигук.

  1. Комп'ютер

  2. Персональний, сучасний

  3. Зберігає, обробляє, створює

  4. Комп'ютер - електронно-обчислювальна машина

  5. Пам'ять

 

  1. Цикл

  2. Складний, різний

  3. Повторюється, працює, зациклюється

  4. Без циклу не можна начистити картоплю

  5. Важливо

 

  1. Розгалуження

  2. Повне, скорочене

  3. Пропонує, вибирає, вирішує

  4. Потрібно вибрати правильний шлях

  5. Проблема

Сенкани корисні учневі в якості інструмента для синтезу складної інформації. Використовувати сенкани можна при вивченні будь-якого предмета. Їх використання можливо фактично на кожному уроці, як на його початку, як початкова рефлексія, так і в якості завершення уроку.

  • «Метод проектів»

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей метод органічно поєднується з груповими методами. Метод проектів завжди передбачає вирішення якоїсь проблеми. Рішення проблеми передбачає, з одного боку, використання сукупності, різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, передбачає необхідність інтегрування знань, умінь застосовувати знання з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до використання (на уроці, в школі, в реальному житті). Якщо говорити про метод проектів як про педагогічну технологію, то ця технологія передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за самою своєю суттю. (ще тут буде малюнок, великий).

  • Бджолиний вулик.

Групами, парами тощо учні розгадують кросворди та ребуси «на швидкість».

  • Коротка інформація.

 На уроках в рамках даної програми цей прийом зручно використовувати в плані підсумкової рефлексії, коли була розглянута важлива навчальна тема або вирішена серйозна проблема, як варіант коли на усну рефлексію в кінці уроку не вистачає робочого часу.

  • Методична цінність завдань:

Мотиваційна складова. Ця технологія дає учням можливість висловлювати свою точку зору з приводу досліджуваної теми вільно, без остраху помилитися і бути виправленим учителем, фіксувати всі висловлювання: кожне з них буде важливим для подальшої роботи, поєднувати індивідуальну, парну і групову роботу. Учень може виступати в ролі лідера групи.

Розвиваюча складова. Сенкан - тренінг по основним поняттям уроку, вчить аналізувати, а точніше формулювати, іноді розглянути об'єкт в несподіваному контексті.

Диференціація. У процесі «мозкового штурму» індивідуальна робота дозволить кожному учневі актуалізувати свої знання і досвід, кожен учень формує свій рядок відповідно до рівня розуміння, фантазією, словниковим запасом.

Можливі помилки. Учні можуть плутати терміни (прикметник, дієслово і т.д.), але в цілому зробити змістовні помилки в сенкані неможливо - адже це творчість в чистому вигляді.

  • Форми контролю. Сенкан можна розглядати як форму контролю.

Доцільність використання технології критичного мислення:

Організація колективної роботи - робота в групах;

Індивідуалізація роботи - кожен учень осмислює і дає варіанти;

Активізація розумової діяльності - аналіз нових понять уроку і виділення головних ознак, також аналіз термінів російської мови (прикметник, дієслово і т.д.)

Технологія розвитку критичного мислення - це технологія організації навчального та виховного процесу, яка застосовується до будь-якої програми і кожного предмету.

Застосовуючи у своїй практиці дану технологію, я розраховую зробити навчання більш ефективним у плані пробудження інтересу до предмета, критичного осмислення учнями одержуваної в процесі навчання і життєвого досвіду інформації, усвідомленої роботи з досліджуваним матеріалом, вміння узагальнювати, проводити рефлексію своєї діяльності, підбивати підсумки.

Підсумок

Отже, суть і мета застосування технології критичного мислення така: освіта не дається вчителем (учителями), вона одержується самим учнем. Для цього вчитель має сам оволодіти новим мисленням, відповідним чином сприймаючи зміст програмового матеріалу, вибирати й застосовувати саме ті методи й прийоми навчання, які сприятимуть розвиткові критичного мислення. Найбільш оптимальними для цього є методи проблемного навчання – дослідницький, діалогічний, евристичний, тобто методи, які пробуджують «дослідницький рефлекс», у процесі застосування яких найчастіше ставляться запитання «А якби…?» та «А якщо…?»

Узагальнення досвіду формування мисленнєвих навичок дає підстави визначити найбільш ефективні для формування критичного мислення прийоми та способи:

  • з’ясування суті понять критичність мислення, самокритичність, критика, самокритика, привернення уваги до їх застосування на практиці (у навчальному процесі, суспільному житті, побуті тощо);

  • критичне обговорення наукових і публіцистичних статей, матеріалів Інтернету;

  • рецензування своїх і чужих творчих робіт, рефератів і под (критичний аналіз тексту);

  • створення рефератів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему, есе з наголошуванням на змінності розуміння й оцінок явищ;

  • розв’язання логічних задач із застосуванням логічних операцій, що ґрунтуються на застосуванні критики та самокритики;

  • обговорення помилок, допущених у вирішенні проблем і розв’язанні задач (вибору найбільш раціональних способів) передовсім у дискусіях;

  • формування умінь аргументовано спростовувати висунуті в минулому хибні гіпотези в контексті вирішення сучасних проблем (у процесі проведення дискусій та тренінгів);

  • організація та проведення дискусій з будь-яких актуальних проблем сучасності (в царині суспільного життя, мистецтва, спорту тощо) з подальшим критичним аналізом їхнього перебігу.

Твердження видатного американського мислителя Д.Дьюї говорить про те, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним. З цього можна зробити висновок, що першочерговим завданням школи є розвиток такого типу мислення, який надасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які виникатимуть, пристосування до нових, часом не передбачуваних політичних, економічних або інших обставин. Тобто, розвиток критичного мислення – найактуальніше за умов інтенсивних соціальних змін завдання вчителя. Тільки за умови гідного виконання цього завдання ми зможемо просуватись у напрямі демократії відповідно до вимог світового інформаційного суспільства.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Дулама М. Е. Розвиток критичного мислення засобами використання таблиць // Перемена, Т.6, М2,2005.

  2. Заир-Бек СЖ, Муштавинская И.В. Развитие критического мышления на уроке. М.; Просвещение, 2004.

  3. Кларк Дж. Г. Использование визуальных организаторов для фокусирования на мышлении / пер. с англ. В. Н. Волков, 2009. ~ [электронный ресурс]. Режим доступа: htlp://evofeov.net/mapi>in^indexJitmi.

  4. Макаренюк В.О., Туманов Q.O. Як опанувати технологію критичного мислення. Харків, «Видавнича група «Основа»» «Тріада +», 2008.

  5. Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. Харків. Видавнича група «Основа». ПП «Тріада +», 2007.

  6. Наволокова Н. П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій, Харків, «Основа», 2011.

  7. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем - майстром / Упорядники Андрєєва В. М., Григора В. В. - X.: Вид. група «Основа», 2006.

  8. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. - метод. Посібник. - К.: Вид. А.С.К., 2004.

  9. Тягло О. В. Критичне мислення. Харків, «Основа». 2008.

Халперн Д. Психологія критичного мислення. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://lifa.ms.ec/b/214789/read

21

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним. З цього можна зробити висновок, що першочерговим завданням школи є розвиток такого типу мислення, який надасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які виникатимуть, пристосування до нових, часом не передбачуваних політичних, економічних або інших обставин. Тобто, розвиток критичного мислення – найактуальніше за умов інтенсивних соціальних змін завдання вчителя.
  • Додано
    25.02.2018
  • Розділ
    Різне
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    4738
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    16
  • Номер матеріала
    SD846429
  • Вподобань
    0
Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
1400 грн
290 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №SD846429
За публікацію цієї методичної розробки Сидоренко Наталія Олександрівна отримав(ла) свідоцтво №SD846429
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти