Римське право – яскрава сторінка світової цивілізації. Воно вперше в історії виступило як цілісна, ретельно розроблена, власне правова система, яка ґрунтувалася на ідеях природного права, засадах справедливості, порядності, доброчесності. На базі римського права, яке відзначалося особливою регламентацією та довершеністю своїх форм, склалася велична правова культура, яка стала загальним надбанням людства на наступних етапах розвитку цивілізації. Одним із елементів цієї правової культури була римська юриспруденція, яка поклала початок як самостійній науці про право, так і професійній юридичній освіті. Роль римських юристів у процесі правотворення була настільки значною, що зумовлює необхідність окремого дослідження значення юриспруденції для формування римського права вагомий вплив на подальший розвиток світової державно-правової думки справили римські юристи I-III ст. Сабін, Гай, Папініан, Ульпіан, Модестін, Павло та ін. Вони були найвидатнішими людьми свого часу, бо виконував роль універсальних фахівців, своєрідних жерців суспільно-політичних відносин і обіймали найвідповідальніші державні посади.




