Казка — це народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, чарівні або життєві пригоди, в якому обов'язково є повчальна мета та перемога добра над злом. Основні види казок
Народні — створені народом, передавалися усно з покоління в покоління, не мають конкретного автора (фольклор).
Літературні (авторські) — написані конкретним письменником (наприклад, Ганс Крістіан Андерсен, Олександр Пушкін, брати Грімм, Іван Франко). Вони можуть спиратися на фольклор або бути повністю оригінальними.
За тематикою казки бувають трьох основних типів:
Про тварин — головними героями є звірі, які розмовляють, думають і поводяться як люди (але зберігають свої природні риси: лисиця — хитра, вовк — дурний чи жадібний).
Чарівні — містять магію, чарівні предмети (чарівна паличка, меч-кладинець, жива вода), перетворення та казкових істот (змії, дракони, Баба Яга, кащії).
Соціально-побутові — малюють звичайне життя людей без магії та чарів, де головну роль відіграють кмітливість, розум, почуття гумору та життєва мудрість (наприклад, українська казка «Мудра дівчина»)
Будова казки
Казка має чітку структуру:
Зачин — початкова частина, що переносить читача у світ казки (наприклад: «Жив-був...», «У деякому царстві...»).
Основна частина — розповідь про пригоди героя, випробування, перешкоди та боротьбу зі злом. Часто використовується трикратність (три брати, три спроби, три завдання).
Кінцівка — завершення історії, перемога добра, покарання зла і зазвичай щасливий фінал (наприклад: «І я там був, мед-пиво пив...»).
